Ухвала суду № 87239781, 24.01.2020, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/239/20

Справа № 754/1006/20

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - Шмигельський Д.І.,

за участю секретаря: - Смаглієнко О.М.,

за участю прокурора: - Чипового О.В.,

в присутності підозрюваного: - ОСОБА_1 ,

за участю захисника: - Полущенка Д.Г.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві Кокідько О.С. у кримінальному проваджені № 12020100030000460 від 22.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської обл., м. Бровари, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину 2015 р.н., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-11.06.2019 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік, -

В С Т А Н О В И В :

24.01.2020 року слідчий СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві Кокідько О.С., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Чиповим О.В., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно, ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 22.01.2020 приблизно о 13 годині 45 хвилин, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , підійшли до вхідної двері квартири № 237 , після чого у них виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою принесених із собою інструментів зламали замок вхідних дверей вказаної квартири, після чого удвох проникли до квартири, звідки повторно таємно викрали ноутбук марки «НР», планшет марки «Dell», МП 3 плеєр марки «Transcend», , а всього майна на загальну суму 13500 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_3 та сумку марки «Derbi», куртку чорного кольору марки «Givova», куртку марки «Rezerved», зарядний пристрій марки «Xiaomi», акумулятор від мобільного телефону марки «Nokia», кабель USB, мобільний телефон марки «Nokia», мобільний телефон марки «Samsung Galaxy», фонарик налобний, а всього майна на загальну суму 11220 гривень, що належать ОСОБА_4 .

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 13500 гривень а потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 11220 гривень.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, а саме ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 раніше судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи на іспитовому строкові, та з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, розуміючи його невідворотність, може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду, до затримання не працював та не має постійних джерел доходів, раніше судимий, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Полущенко Д.Г. проти клопотання заперечували, просили відмовити у його задоволенні, обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думки прокурора, підозрюваного та захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.

Як встановлено судом, в провадженні СВ Деснянського УПГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12020100030000460 від 22.01.2020 року, в рамках якого 23.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені прокурором у судовому засіданні.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі та строк від трьох до шести років, раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, без визначеного роду занять, суспільно-корисною працею не займається, немає постійного джерела доходу, має на утриманні малолітню дитину 2015 р.н., його стан здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 ,його майновий стан, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі - 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-179,183,184, 193,194,196,202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 14 години 15 хвилин 22.01.2020 року.

Строк дії ухвали - до 24 години 00 хвилин 21 березня 2020 року.

Визначити розмір застави - 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 60.810 (шістдесят тисяч вісімсот десять) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 березня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Д.І. Шмигельський