Ухвала суду № 8723436, 07.04.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-971/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., при секретарі Заводяній О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду 18 грудня 2009 року з позовом до відповідачки про визначення порядку користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що він є власником 2/5 частин двокімнатної квартири, розташованої за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікрорайон 4АДРЕСА_1, яка належить йому на праві спільної приватної власності. Власником іншої частки приватизованої квартири є його колишня дружина, відповідачка по справі. Позивач вважає, що відповідачкою грубо порушуються його права користуватися своєю власністю, оскільки вона зареєструвала на своїй частці чотирьох осіб, які утримують на сумісній житловій площі хатню тварину – собаку бійцівської породи, яка є джерелом підвищеної небезпеки. Крім того, позивач зауважив, що тварину співвласники утримують без його на те згоди. ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідачки з пропозиціями обміну або продажу вказаної квартири, однак відповіді не отримав. В зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду і просить зобов’язати ОСОБА_2 сплатити на його користь грошову компенсацію за 2/5 частини двокімнатної квартири в розмірі 36784 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачка проти задоволення позову не заперечувала.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло серії САВ № 618121 від 20 лютого 2008 року ОСОБА_1 на праві спільної приватної власності належить 2/5 частини двокімнатної квартири, розташованої за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікрорайон 4АДРЕСА_1. Власником іншої частки приватизованої квартири є його колишня дружина – ОСОБА_2, відповідачка по справі, що підтверджується копією вказаного свідоцтва, копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копією технічного паспорту від 12 січня 2008 року та копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.17-21).

Позивач зазначає, що згідно Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, але це право грубо порушується власником іншої частки приватизованої квартири, тобто його колишньою дружиною, яка у порушення положень ст. 47 Житлового кодексу України, а також Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету міністрів України, зареєструвала на своїй приватизованій частці наступних осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даний факт підтверджується довідкою комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» від 07 грудня 2009 року. Площа 3/5 частин квартири, які належать відповідачці, складає 17,5 м2, хоча норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 м2 на одну особу. Крім того, не зважаючи на це істотне порушення, вищезазначені наймачі, утримують на сумісній житловій площі хатню тварину – собаку бійцівської породи, яка є джерелом підвищеної небезпеки. Позивач, як власник квартири згоди на утримання собаки не давав.

З приводу утримання тварини у спірній квартирі позивач звертався до дільничного інспектора міліції капітана ОСОБА_8, який виніс громадянам ОСОБА_5 ОКО. та ОСОБА_4 офіційне попередження, що підтверджується висновком Лозівського МРВ УМВС в Харківській області від 03 листопада 2009 року.

Кожному учаснику спільної часткової власності належить частка в праві власності на спільне майно. Виходячи з цього, кожен з співвласників має право самостійно розпорядитися своєю часткою, в тому числі продати. ОСОБА_1 неодноразово звертався до своєї колишньої дружини з пропозиціями обміну або продажу квартири. 30 червня 2009 року ним була направлена письмова претензія на ім’я ОСОБА_2, в якій він пропонував заключити договір купівлі-продажу його частки квартири, але до теперішнього часу ніякої відповіді з боку відповідачки він не отримав (копія претензії додається до матеріалів справи). В зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду і просить зобов’язати ОСОБА_2 сплатити на його користь грошову компенсацію за 2/5 частини двокімнатної квартири в розмірі 36784 грн., оскільки, у відповідності до довідки про середню ринкову вартість одного метра квадратного двокімнатних квартир північно-західного жилого масиву в м. Лозова Харківської області, наданою власником агентства нерухомості (фізична особа-підприємець ОСОБА_9В.) вартість одного квадратного метра спільної квартири, станом на грудень місяць 2009 року складає 1900 грн. Таким чином, ринкова вартість частки квартири, яка належить позивачу, для даного регіону становить 19,36 м2 х 1900 грн. = 36784 грн. (а.с.12). Викладене підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст.ст. 183, 364 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», відповідач повинен сплатити судовий збір в розмірі 367,84 грн., тобто 1% від суми вартості його частки у спірній квартирі, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825). Оскільки, позивачем при подачі позову до суду був сплачений судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з позивача суму недоплаченого судового збору в розмірі 316,8 грн. та суму недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 83 грн.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 80, 174, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 9, 47, ст. ст. 183, 364 ЦК України, Декретом Кабінету Міністрів України від «Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825), суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мікрорайон 4АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 2/5 частини двокімнатної квартири, розташованої за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікрорайон 4АДРЕСА_1, в сумі 36784 грн. (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят чотири грн.)

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, суму недоплаченого судового збору в розмірі 316,84 грн. на користь УДК код ОКПО: 24134414, Банк: ГУДКУ в Харківській області, МФО: 851011, р/р 31416537700015.

Стягнути ОСОБА_1 недоплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 83 грн. на користь Лозівського УДК код ОКПО: 24134414, Банк: ГУДКУ в Харківській області, МФО: 851011, р/р № 31416537700049.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: