Рішення № 87231861, 28.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 р. № 400/125/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 35-А, Лівобережна Частина Києва, м. Київ, 02002 третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС", вул. Січових Стрільців, 37-41, м. Київ 53, 04053 про:визнання протиправною та скасування постанови від 28.11.2019 ВП № 60738966,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (надалі виконавець або відповідач) про відкриття виконавчого провадження ВП № 60738966 від 28.11.2019.

В якості третьої особи позивач вказав Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (надалі Компанія або третя особа).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що відповідач порушив статтю 24 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 1404) та статтю 25 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» (надалі Закон № 1403), оскільки прийняв до виконання виконавчий документи за відсутності доказів того, що в межах території виконавчого округу міста Києва наявне майно, що належить позивачу.

Виконавець у відзиві (арк. спр. 31-34) просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на те, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні статті 190 Цивільного кодексу України. На підставі поданих представником Компанії документів виконавець встановив наявність у ОСОБА_1 карткового рахунку, відкритого у Компанії (що розташована у місті Київ) та наявних на ньому грошових коштів. Ця обставина стала підставою для відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження майна позивача. Також відповідач зазначив, що у виконавчому документі зазначено про те, що майно боржника знаходиться у межах виконавчого округу міста Києва, тому підстав для повернення виконавчого документа стягувачу не було.

Правом надання пояснень третя особа не скористалась.

Про дату, час і місце розгляду справи учасники справи були повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули.

Представник позивача заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Як встановлено судом, 08.11.2019 приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович вчинив виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь Компанії заборгованості за кредитним договором в сумі 15 314,30 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 500 грн. (надалі Виконавчий напис, арк. спр.10). Зазначена у Виконавчому написі адреса ОСОБА_1 АДРЕСА_2 . Отже, твердження відповідача про те, що «… до відповідача надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва …», не відповідають дійсності.

27.11.2019 представник Компанії подав виконавцю «Заяву про примусове виконання рішення» (вих. № 3090/ПВ/19 від 26.11.2019, надалі Заява, арк. спр. 17), до якої додав: платіжне доручення про сплату авансового внеску; оригінал Виконавчого напису; копію довіреності представника Компанії; «довідку про відкриття рахунку» (вих. № 3090/ДП/19 від 26.11.2019, надалі Довідка, арк. спр. 18).

У Заяві зазначено, що виконавчий документ пред`являється за місцем знаходження майна (рахунку боржника) та вказано місцезнаходження майна (грошових коштів): р/р НОМЕР_1 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 39508708 040053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41.

У Довідці вказано, що «… відповідно до Положення про Облікову політику ТОВ «Фінансова компанія «СітіФінанс» … у клієнта, яким є ОСОБА_1 для обліку поточної заборгованості відкрито рахунок № UA643808050000037714295449851 від 01.08.2018 р. в валюті гривня в ТОВ «Фінансова компанія «СітіФінанс», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41 …».

28.11.2019 відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60738966 з виконання Виконавчого напису (надалі Постанова, арк. спр. 9). У Постанові вказана адреса позивача: 57121, Миколаївська область Миколаївський район,Ю с. ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідно до паспорта позивача, з 19.12.2017 зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_4

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону № 1403, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Частиною другою статті 24 Закону № 1404 встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Таким чином, умовою прийняття приватним виконавцем до виконання виконавчого документа не за місцем проживання (перебування) боржника фізичної особи є наявність доказів на підтвердження того, що майно боржника знаходиться в територіальних межах відповідного виконавчого округу.

Згідно з відзивом, таким доказом є Довідка.

На думку суду, Довідка не підтверджує законність Постанови.

По-перше, у Довідці вказано про відкриття Компанією рахунку для обліку поточної заборгованості, а не про картковий рахунок. По-друге, відомості про наявні грошові кошти відсутні.

Відповідач надав суду копію укладеного 24.05.2013 Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» і Затхеєм ОСОБА_3 «Договору № 31226К240513 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки» (арк. спр. 47-57).

Жодних посилань на цей документ відзив не містить, тобто відповідач не пояснив, які саме обставини підтверджує або спростовує цей доказ.

Вказаний договір, згідно з текстом Заяви, Компанія виконавцю не подавала, отже, він не міг бути врахований відповідачем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження.

До відзиву відповідач, в обґрунтування правомірності Постанови, додав лист Міністерства юстиції України від 11.06.2018 № 23123/16620-33-18/20.5.1. У цьому листі зазначено, що «… приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах …». Як вказано вище, відповідної інформації (про наявність коштів на рахунку позивача) у розпорядженні виконавця не було. До того ж, згідно зі статтею 1 Закону № 1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Лист Міністерства юстиції України не є нормативно-правовим актом, тому не може визначати підстави, межі повноважень та спосіб проведення виконавцями дій, спрямованих на примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Отже, за відсутності доказів того, що у місті Київ знаходиться майно, що належить позивачу, виконавець, за результатами розгляду Заяви, мав, відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404, повернути Виконавчий напис третій особі без прийняття до виконання.

За таких обставин, суд визнав, що у відповідача не було законних підстав для прийняття Постанови.

На вимогу суду відповідач подав копії документів виконавчого провадження, в тому числі постанови від 06.12.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (арк. спр. 70-71).

На думку суду, факт прийняття виконавцем такої постанови є непрямим доказом відсутності майна позивача в територіальних межах виконавчого округу міста Києва. Виконавець не звернув стягнення на кошти боржника, про наявність яких, за твердженнями відповідача, свідчить Довідка. Згідно з частиною другою статті 48 Закону № 1404, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення (частина четверта статті 48 Закону № 1404).

При цьому, відповідно до статті 68 Закону № 1404, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, фактом винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача відповідач підтвердив відсутність у ОСОБА_1 коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати (сума сплаченого позивачем судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 205, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 35-А, м. Київ, 02002, РНОКПП не відомий) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 28.11.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 60738966.

3. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 35-А, м. Київ, 02002, РНОКПП не відомий) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 840,80 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 11.01.2020 № 0.01577292069.1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна