Рішення № 87231467, 23.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року № 320/6987/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

секретар судового засідання Барчук Д. І.,

за участю:

представника позивача - Антохова Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" до Державної податкової служби України, третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Київській області про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у невнесенні на підставі рішення Державної фіскальної служби України про скасування анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС", що відбулось за рішенням Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18.11.2016 № 63 відповідно до положень абз. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України в результаті неприйняття до 29.03.2017 жодного рішення Державної фіскальної служби України за розглядом одержаної 09.03.2017 скарги цього товариства від 06.03.2017 вих.№79/17;

- зобов`язати Державну податкову службу України внести на підставі абз. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України та абз. 3 п. 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС", що відбулось за рішенням Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18 листопада 2016 року № 63, зі збереженням у системі електронного адміністрування ПДВ показника залишку коштів 1 287 947,85 грн. суми ПДВ, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зі збереженням в обліковій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" як платника податків від`ємного значення сум ПДВ за результатами діяльності у звітних періодах до жовтня 2016 року включно, у розмірі 3 315 979, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.11.2016 Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було прийнято рішення №63 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" у зв`язку з тим, що позивачем не було подано податкову звітність з ПДВ протягом останніх 12 календарних місяців. Позивач стверджує, що зазначене рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" було оскаржене ним в адміністративному порядку, зокрема, до Державної фіскальної служби України, однак вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги на адресу підприємства не надходило, а отже, на думку позивача, скарга товариства в силу положень пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України вважається повністю задоволеною, а рішення - скасованим. Разом з тим, за твердженням позивача, задоволення скарги не спричинило жодних позитивних правових наслідків для товариства, і станом на день звернення до суду з даним позовом зміни до реєстру платників податку на додану вартість щодо позивача не внесені, запис про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ у цьому реєстрі не вчинений, у зв`язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2020.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали суду вручено відповідачу 26.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0113331451478.

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів або пояснень суду не надав.

Третя особа правом на подання письмових пояснень до суду також не скористалась.

У судове засідання, призначене на 23.01.2020, з`явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи до суду не з`явились, про причини неприбуття суд не повідомили.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" (ідентифікаційний код 34439389, місцезнаходження: 08152, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Територія технікуму, буд. 16) зареєстроване в якості юридичної особи 25.05.2006, що підтверджується даними, наведеними у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого наявна в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" було зареєстроване платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 344393810135, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №13856976, виданого 02.06.2006.

Також судом встановлено, що 24.12.2014 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на ім`я ТОВ "ВІТАПОЛІС" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , на якому, станом на 18.11.2016, всього обліковувалось податку на додану вартість на загальну суму - 1 287 947,85 грн., що підтверджується витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №184937 від 18.11.2016.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2016 Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було прийнято рішення № 63 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" (код ЄДРПОУ 34439389), яке складено, як зазначено у змісті вказаного рішення, комісією, створеною відповідно до наказу Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 11.11.2016 №521, та підписано головою комісії Рижиковим А.І., та членами комісії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Підпис члена комісії ОСОБА_8 у тексті рішення відсутній.

Як вбачається зі змісту вищевказаного рішення, комісією встановлено, що платник зареєстрований як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до органу державної податкової інспекції декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою щодо аналізу показників податкової звітності за період жовтень 2015 року - вересень 2016 року від 18.11.2016 №63/10-13-12-01/34439389.

Також комісією встановлено, що платник не подає до органу державної податкової інспекції декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту за період з жовтня 2015 року по вересень 2016 року.

Комісія дійшла висновку, що перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у зв`язку з тим, що ТОВ "ВІТАПОЛІС" протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та відповідно до абзацу "г" п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ.

Також у рішенні зазначено, що платник податку зобов`язаний повернути податковому органу Свідоцтво/Спеціальне свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

У вказаному рішенні зазначено, що датою анулювання реєстрації є 18.11.2016.

Вважаючи вказане рішення незаконним, позивач оскаржив його до Головного управління ДФС у Київській області, однак за результатом розгляду скарги Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято рішення від 24.01.2017 № 238/10/10-36-12-02-18, яким рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №63 по анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ВІТАПОЛІС" залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

У подальшому позивач звернувся зі скаргою на правовий акт індивідуальної дії вих.№ 79/17 від 06.03.2017 до Державної фіскальної служби України, в якій просив скасувати повністю рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ВІТАПОЛІС" від 18.11.2016 № 63 та рішення Головного управління ДФС у Київській області від 24.01.2017 №238/10/10-36-12-02-18 про результати розгляду скарги та вважати ТОВ "ВІТАПОЛІС" зареєстрованим платником ПДВ з 02.06.2006 відповідно до свідоцтва № 13856976 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого 02.06.2016.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначена скарга (вих.№79/17 від 06.03.2017) була отримана Державною фіскальною службою України 09.03.2017 і зареєстрована за вх.№5479/6, однак жодного рішення, на адресу позивача, за результатом її розгляду не надходило.

Представник позивача стверджує, що оскільки вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги підприємства на рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 18.11.2016 № 63 від Державної фіскальної служби України на його адресу не надходило, то, в силу положень пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, скарга позивача вважається повністю задоволеною на його користь.

Водночас, внаслідок не внесення податковим органом відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість, та не вчинення запису про відміну анулювання реєстрації товариства платником ПДВ у цьому реєстрі, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, станом на день прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 18.11.2016 №63) та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі-Положення №1130, в редакцій чинній на момент виникнення спірних відносин) .

Відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

За змістом пункту 5.5 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Отже анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом під час розгляду подібної справи, постанова від 05.11.2018 (справа №820/2294/16).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" надсилались на адресу ДПІ податкова звітність, а саме податкові декларації з ПДВ з додатками № 2, 3, 4, 5 та викладеними доповненнями до податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди жовтень 2015 року - вересень 2016 року, які були отримані уповноваженою особою ДПІ, про що, зокрема, було також зазначено позивачем у скарзі вих.№79/17 від 06.03.2017 поданій до Державної фіскальної служби України на рішення Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18.11.2016 № 63 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість та рішення Головного управління ДФС у Київській області від 24.01.2017 № 238/10/10-36-12-02-18.

У свою чергу позивач зазначає, що вмотивоване рішення від контролюючого органу вищого рівня - Державної фіскальної служби України - за результатами розгляду його скарги від 06.03.2017 на рішення Головного управління ДФС у Київській області від 24.01.2017 № 238/10/10-36-12-02-18 та рішення Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18.11.2016 № 63 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість на його адресу не надходило, а отже в силу положень пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України скарга позивача вважається повністю задоволеною на його користь.

За наведених обставин представник позивача вважає, що податковий орган проявляє незаконну бездіяльність щодо не внесення до реєстру платників податку на додану вартість змін про скасування анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС", що відбулось за рішенням Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18.11.2016 № 63, зі збереженням у системі електронного адміністрування ПДВ показника залишку коштів суми ПДВ на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в ЄРПН, а також у обліковій картці цього товариства від`ємного значення сум ПДВ за результатами діяльності у звітних періодах жовтень 2015 року - вересень 2016 року.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, вирішення публічно - правового спору пов`язується з оцінкою судом законності підстав, на які посилається суб`єкт владних повноважень в рішенні, яким позивачу відмовлено у задоволенні його вимог.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові 17.04.2019 в адміністративній справі № 820/11641/15, 31.07.2018 в адміністративній справі № 809/719/17, 24.01.2019 в адміністративній справі № 821/1697/17, 12.02.2019 в адміністративній справі № 815/6731/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.05.2018 в адміністративній справі № П/9901/101/18.

При цьому судом враховано роз`яснення, що викладені у пункті 41 висновку № 11 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких Європейський Суд неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 в адміністративній справі № 826/17907/17, 12.02.2019 в адміністративній справі № 823/1089/18 та 27.02.2019 в адміністративній справі № 809/721/18.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 18.11.2016 Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято рішення за № 63 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" платником податку на додану вартість.

Отримавши наведене вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на його оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

Вказану вище скаргу отримано Державною фіскальною службою України 09.03.2017, що підтверджується наявною в матеріалах даної справи копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

За змістом пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Отже, скарга платника податків вважається задоволеною з моменту прийняття контролюючим органом рішення про її задоволення або з дня, наступного за останнім днем строку, зазначеного у пункті 56.8 статті 56 Податкового кодексу України.

В матеріалах справи наявна копія листа ДФС України від 05.04.2018 №12187/6/99-99-03-01-01-15 про розгляд запиту на отримання публічної інформації, в якому, зокрема, податковим органом повідомлено позивача про те, що згідно даних системи автоматизованого документообігу скарга ТОВ "ВІТАПОЛІС" від 06.03.2017 №79/17 зареєстрована у ДФС 09.03.2017 за №5479/6 та передана на виконання до Департаменту податків та зборів з юридичних осіб; відповідь надано листом ДФС від 07.08.2017 №17185/6/99-99-12-03-01-15, яка надіслана засобами поштового зв`язку; у зазначеному листі ДФС повідомлено, що відповідь на аналогічну скаргу щодо рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 18.11.2016 №63 надано листом ДФС від 03.07.2017 №1433/6/99-99-12-03-01-15, в якому проінформовано про залишення скарги ТОВ "ВІТАПОЛІС" без розгляду у зв`язку з порушенням вимог статті 56 Податкового кодексу України.

Водночас жодних доказів надіслання на адресу позивача рішення Державної фіскальної служби України від 03.07.2017 № 1433/16/99-99-12-03-01-15 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" контролюючим органом до вищезазначеного листа не додано, як і не надано суду.

За наведених обставин скарга позивача вважається задоволеною, а рішення Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18.11.2016 № 63 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість - скасованим, починаючи з 30.03.2017.

Згідно із ст.19-2 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції: здійснює координацію діяльності контролюючих органів; затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів; видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу; виконує інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно із пп.36 п.4 Положення ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Абзацом 1 п.2.3 Положення №1130 визначено, що формування та ведення реєстру платників податку на додану вартість здійснює Державна фіскальна служба України.

Отже ведення реєстру платників податку на додану вартість належить виключно до повноважень Державної фіскальної служби України, правонаступником якої є Державна податкова служба України.

Відповідно до абз.3 п.5.10 Положення №1130 підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є, зокрема, рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Таким чином податковим органом протиправно не внесено до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС".

Щодо інших позовних вимог, то вони є похідними від вимоги про визнання незаконною бездіяльності та про внесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС", що відбулось за рішенням Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18 листопада 2016 року № 63, а отже є такими що підлягають задоволенню.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.12.2019 № 1710.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність Державної податкової служби України, щодо невнесення даних про скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС".

3. Зобов`язати Державну податкову службу України внести до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС", що відбулось за рішенням Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18 листопада 2016 року № 63, зі збереженням у системі електронного адміністрування ПДВ показника залишку коштів 1 287 947,85 грн. суми ПДВ, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зі збереженням в обліковій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" як платника податків від`ємного значення сум ПДВ за результатами діяльності у звітних періодах до жовтня 2016 року включно, у розмірі 3 315 979, 00 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" (код ЄДРПОУ 34439389) сплачений судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 січня 2020 р.