Рішення № 87231320, 28.01.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м. Ужгород№ 260/1745/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Олійник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС", приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (далі відповідач, приватний виконавець, Юхименко О.Л.), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" (далі третя особа 1, ТОВ " Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС"), приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (далі третя особа 2, приватний виконавець БРНО Київської області Колейчик В.В.), яким просить: визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. про відкриття виконавчого провадження ВП № 60476662 від 04.11.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.11.2019 року позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольгою Леонідівною на підставі виконавчого напису № 4223 виданого 12.09.2019 року Приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик В.В. Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, оскільки вона винесена всупереч вимогам ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" не за місцем проживання/перебування боржника або знаходження її майна.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) особового рахунку № НОМЕР_1 , у валюті гривні, відкритого в ТОВ "Фінансова компанія "СітіФінанс", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41. Відповідач вказує, що відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом власником рахунка. Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на цьому рахунку грошових коштів. Відповідно, в даному випадку порушення Закону України "Про виконавче провадження" відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

В судове засідання позивач не з`явився, при цьому, подав заяву про розгляд справи за його відсутні, підтримуючи позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представники відповідача та третіх осіб не з`явилися, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, у відповідності до ч.1 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, 12.09.2019 року приватним виконавцем БРНО Київської області Колейчик В.В. вчинено виконавчий напис № 4223 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" 12585,00 грн.

ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. із заявою про примусове виконання рішення, якою просило прийняти на примусове виконання вищевказаний виконавчий напис.

На підставі вказаної заяви, 10.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60476662 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 4223 від 12.09.2019 року.

Позивач, вважаючи останню протиправною, звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон 1404).

Відповідно до ст. 1 Закону 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону 1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються: виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

З Єдиного реєстру приватних виконавців України вбачається, що виконавчим округом приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни є м. Київ.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону 1404 приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

В свою чергу, відповідно до абзацу дев`ятого ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Як встановлено судом, місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом ст. 26 Закону 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з наявної в матеріалах справи копії виконавчого напису № 4223 від 12.09.2019 року вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана адреса місця реєстрації боржника зазначена і в заяві ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"" про примусове виконання рішення, в якій зазначено місце реєстрації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - АДРЕСА_2 .

Таким чином, при відкритті виконавчого провадження вказана інформація про місце проживання була відома відповідачу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідачем не дотримано вимоги ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі. Відтак, відповідач протиправно та всупереч чинного законодавства прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Посилання відповідача на те, що у заяві про примусове виконання рішення було зазначено місцезнаходження майна боржника (грошових коштів) карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"", який розташований за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 37/41, суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Згідно зі статтею 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1.27 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому жодних коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов`язки, оскільки рахунок це - засіб, механізм, спосіб безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів.

Відтак, наявність карткових рахунків у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, на переконання суду, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів, оскільки матеріали справи не містять доказів, що на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"" знаходяться грошові кошти, щоб давало підстави вважати їх майном боржника, окрім цього, і під час судового розгляду відповідач наявність таких коштів не довів.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону 1404 у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Однак відповідач, всупереч вищезазначеній нормі, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі, у зв`язку з чим суд приходить висновку про порушення відповідачем приписів ч. 2 ст. 24 Закону 1404, відтак, про наявність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 60476662 від 04.11.2019 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності спірної постанови, вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправною та скасувавши постанову про відкриття виконавчого провадження № 60476662 від 04.11.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем при зверненні до суду згідно квитанції № 31 від 28.11.2019 року було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.. Відтак, у відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати у вказаному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 3 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, офіс 35-Б), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41 код ЄДРПОУ 39508708), приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 15, офіс 6), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 60476662 від 04 листопада 2019 року.

3. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Юхименко Ольги Леонідівни судові на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

4. Відповідно до ч.1 ст. 272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарги на судове рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.6 ст.287 та п.15.5 Перехідних положень КАС України).

Суддя С.І. Рейті