Ухвала суду № 87231230, 29.01.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"29" січня 2020 р. Справа № 300/167/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

27.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Одночасно з пред`явленням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - Південно-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вчиняти будь-які дії з заміщення посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) шляхом проведення конкурсу, оголошення його результатів чи призначення будь-яким іншим способом особи на дану посаду.

Заява мотивована тим, що захист прав, свобод та інтересів, за якими позивач зверналася до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, оскільки вчинення відповідачем будь-яких дій з заміщення посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) шляхом проведення конкурсу, оголошення його результатів чи призначення будь-яким іншим способом особи на посаду унеможливить захист її порушених прав, свобод та інтересів, оскільки позбавить можливості позивача переведення на цю посаду у разі задоволення позову, а також зазначає, що оскаржений наказ є протиправним та винесений з очевидним порушенням чинного законодавства України. Зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову та унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів.

Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, оцінивши зазначені позивачем підстави для забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно п.п. 1,2 ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є те , що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Слід зазначити, що відповідно до правових висновків, викладених в рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2011 від 16 червня 2011 року, інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також є однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів щодо забезпечення реалізації позовних вимог.

Суд зауважує, що інститут забезпечення позову є, зокрема, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Метою застосування заходів забезпечення позову є передусім захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 8 Загальної декларації прав людини закріплює право кожної людини на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У матеріалах позовної заяви, позивач (заявник) зазначає, що 27.12.2019 року її протиправно звільнено з посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у зв`язку із ліквідацією Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, оскільки згідно інформації, наданої відповідачами на її запит, штатним розписом Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на 2019 у відділі державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області затверджено 7 штатних посад. В той же час штатним розписом новоствореного органу - Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у відділі державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) затверджено 8 посад.

Також заявником зазначено, що у відповідності до інформації наданої відповідачами 6 працівників відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області були звільнені в порядку переведення до відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), окрім неї.

На переконання заявника вчинення відповідачем будь-яких дій з заміщення посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) шляхом проведення конкурсу, оголошення його результатів чи призначення будь-яким іншим способом особи на посаду унеможливить захист її порушених прав, свобод та інтересів, оскільки позбавить її можливості переведення на цю посаду у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що в даному випадку Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), як роботодавець, має виключну компетенцію у питаннях прийняття на службу на вакантні посади, однак, відповідно до вимог та з дотриманням відповідної процедури, визначених діючим законодавством.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може унеможливити захист порушеного, на думку позивача, права або зумовити виникнення інших спорів, тобто істотно ускладнити поновлення прав позивача.

При цьому суд зауважує, що згідно положень ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом в тому числі заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з заявою про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони відповідачу Південно-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції вчиняти дії щодо заміщення посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Зокрема у випадку призначення на посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) іншої особи унеможливить переведення на цю посаду позивача у випадку задоволення її позову.

Слід наголосити, що обраний спосіб забезпечення позову не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє вчинення відповідачем дій щодо призначення на відповідну посаду.

Суд відхиляє посилання позивача на очевидні ознаки протиправності наказу Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області "Про звільнення ОСОБА_1 ", так як оцінка на предмет законності оскаржуваного наказу може бути надана судом за результатами розгляду справи по суті.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлено саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 153, 154, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.

Заборонити Південно-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 43316386, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 765018) вчиняти дії щодо заміщення посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) до набрання законної сили судовим рішенням у справі за №300/167/20.

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання в повному обсязі.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом та відповідно до статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Микитюк Р.В.