Рішення № 87231197, 14.01.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. справа № 300/1761/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап`юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представників позивача Піцьківа В.Я., Жученко Н.О.,

представника відповідача Яремака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства-фірми "Інвестцентр" до Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2019 Приватне підприємство-фірма "Інвестцентр" (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень за № 0004051411, 0004061411, 0004071411 від 17.05.2019.

22.08.2019 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

13.09.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, а позивач, 24.09.2019, відповідь на відзив. 14.01.2019 відповідачем подано заперечення щодо наведених позивачем у відповідь на відзив пояснень.

10.10.2019 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

За результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення за № 0004051411, 0004061411, 0004071411 від 17.05.2019. Вважає визначення грошових зобов`язань, вказаними податковим повідомленням-рішенням, безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки поданими первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТзОВ «Донстройконсалтинг», ТзОВ «Оман Груп», ТзОВ «ТК «Центр-Холдинг», ТзОВ «Ексім-Буд Компані», ТзОВ «Укрбуд-Холдинг», ТзОВ «Охоронна компанія «Цитадель», ТзОВ «Захід Ойл Груп», ТзОВ «Агромонтажник АТБ», ТзОВ «Хай Тек Ойл».

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали із вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив мотивів.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав заявлених позовних вимог, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, допитавши свідків, суд робить висновок, що адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Приватне підприємство-фірма "Інвестцентр" з 17.05.2001 перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору, акцизного податку.

В період з 18.03.2019 до 05.04.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області здійснено документальну планову виїзну перевірку дотримання податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 до 31.12.2018.

За результатами вказаної перевірки складено акт за №310/09-19-14-11/31263441 від 12.04.2019 (т. І а. с. 213 - 241).

Висновками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем:

- пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, розділу 111 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 "загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 року, пунктів 10, 11 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 "витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, пунктів 5, 7, 8, 21 положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999, пункту 5 положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000 року, статтей 1, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999, підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24.05.1995, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1 638 983 гривні, в тому числі за 2016 рік - занижено на 817 083 гривні, І квартал 2017 року завищено на 5 895 гривень та занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування на 17 568 гривень, півріччя 2017 року занижено на 19 954 гривні, три квартали 2017 року занижено на 37 372 гривні, 2017 рік занижено на 558 540 гривень, І квартал 2018 занижено на 207 097 гривень, півріччя 2018 року занижено на 217 408 гривень, три квартали 2018 року занижено на 220 904 гривні, 2018 рік занижено на 263 360 гривень;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість всього в сумі 450 117 гривень, в тому числі по періодах: листопад 2017 року - 76 583 гривні, грудень 2017 року - 269 161 гривня, жовтень 2018 року - 48 952 гривні, листопад 2018 року - 26 225 гривень, грудень 2018 року - 29 196 гривень;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення (рядок 21 декларації) за грудень 2018 року в сумі 27 943 гривень.

За наслідками розгляду акту перевірки за №310/09-19-14-11/31263441 від 12.04.2019, Головне управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області виніс:

- податкове повідомлення-рішення за №0004071411 від 17.05.2019 про зменшення розміру від`ємного значення суму податку на додану вартість в розмірі 27 943 гривні;

- податкове повідомлення-рішення за №0004051411 від 17.05.2019 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 1 638 983 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 409 746 гривень;

- податкове повідомлення-рішення за №0004061411 від 17.05.2019 про збільшення Приватному підприємству-фірмі "Інвестцентр" грошового зобов`язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 450 117 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 112 529 гривень.

Висновки відповідача про допущення позивачем вказаних порушень ґрунтуються на відсутності реального здійснення господарських операцій з контрагентами ТзОВ «Донстройконсалтинг», ТзОВ «Оман Груп», ТзОВ «ТК «Центр-Холдинг», ТзОВ «Ексім-Буд Компані», ТзОВ «Укрбуд-Холдинг», ТзОВ «Охоронна компанія «Цитадель», ТзОВ «Захід Ойл Груп», ТзОВ «Агромонтажник АТБ», ТзОВ «Хай Тек Ойл».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 даного Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від`ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд, досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Донстройконсалтинг», встановив, що між позивачем та ТзОВ "Донстройконсалтинг" укладено договори поставки нафтопродуктів за № 01-22/1117від 22.11.2017, № 01- 10/0418 від 10.04.2018 та договір купівлі-продажу № 01-11/1018 БМ від 11.10.2018.

На виконання договорів поставки нафтопродуктів за № 01-22/1117 від 22.11.2017, № 01-10/0418 від 10.04.2018 постачальником надано покупцю видаткові накладні на товар (дизельне паливо Євро Сорт С клас К5) за № Но-0000009 від 23.11.2017, № Дк-0000007 від 22.12.2017, № Дк-0000015 від 28.12.2017, №Ап-0000001 від 17.04.2018. Постачальником виставлено рахунки-фактури №СФ-0000193 від 22.11.2017, №СФ- 000203 від 19.12.2017, №СФ-000209 від 21.12.2017, № СФ-0000019 від 10.04.2018. Згідно виписок банку за 23.11.2017 на рахунок позивача від покупця поступили кошти в сумі 301 000 гривень, за 19.12.2017 - в розмірі 749 100 гривень, за 17.01.2018 - в розмірі 360 000 гривень, за 19.01.2018 - 49 000 гривень, за 22.01.2018 - в розмірі 69 800 гривень, за 10.04.2018 та за 16.04.2018 поступили кошти в загальній сумі 508 200 гривень.

Транспортування вказаного товару (пального, нафти) здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 04-23/1117 НП, № 01-22/1217 НП від 22.12.2017, № 01-28/1217 НП від 28.12.2017, №01- 17/0418 НП від 17.04.2018. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 16, автомобілем державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп державний № НОМЕР_2 .

На виконання договору купівлі-продажу № 01-11/1018 БМ від 11.10.2018 позивачем поставлялися ТзОВ «Донстройконсалтинг» нафтопродукти (Базове масло) виробництва Республіка Сербія. Продавцем було надано Покупцю видаткову накладну № Ок-0000004 від 24.10.2018 на Товар (Базове масло НС 3N) кількістю 22.540 т. Оплата здійснена на підставі виставленого рахунок-фактуру №СФ-0000067 від 22.10.2018. Згідно виписки по рахунку від 12.10.2018р. на рахунок позивача від покупця поступили кошти в сумі 506 000 гривень, в тому числі податок на додану вартість - 84 333, 33 гривень.

Транспортування вказаного товару (Базове масло НС 3N) здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 01-24/1018 НП від 24.10.2018. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 16, автомобілем державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп державний № НОМЕР_4 та прийнято ОСОБА_1 .

Таким чином, протягом періоду з 01.01.2016 до 31.12.2018 ТзОВ "Донстройконсалтинг" на розрахунковий рахунок ПП-Фірма "Інвестцентр" було перераховано грошових коштів в загальній сумі 2 543 100 гривень.

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Оман Груп», суд встановив, що між позивачем та ТзОВ "Оман Груп" 13.03.2018 укладено Договір №01-13/0318 поставки нафтопродуктів. На виконання умов цього договору від ТзОВ "Оман Груп" надійшла заявка на відвантаження № 1 від 14.03.2018р. на дизельне паливо у кількості 36 000 л., яка містить реквізити Вантажоодержувача, найменування нафтопродукту, кількості, поштової адреси, повного найменування вантажоодержувача., Постачальником надано Покупцю видаткову накладну № Мр-0000002 від 14.03.2018 на товар (дизельне паливо Євро Сорт Е клас К5) кількістю 36 000 л., оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури №СФ-0000010 від 13.03.2018. Згідно виписки банку за 14.03.2018 на рахунок ПП-Фірма "Інвестцентр" від покупця поступили кошти в сумі 779 400 гривень. Транспортування вказаного товару (пального) здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 01-14/0218 НП. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження, що вказано у Заявці, а саме: вул. Леніна, 34, с. Партизанське, Дніпропетровська область, автомобілем державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , причіп державний № НОМЕР_2 .

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «ТК «Центр-Холдинг», суд встановив, що між позивачем та ТзОВ «ТК «Центр-Холдинг» укладено Договір № 01-05/082016 поставки нафтопродуктів, на виконання умов якого Продавцем було надано Покупцю видаткові накладні № Ав-0000001 від 10.08.2016, № Ав-0000002 від 10.08.2016 на товар (дизельне паливо ДТ-Л-К5, сорт С (євро). Оплата здійснена підставі рахунок-фактуру №СФ-0000090 від 05.08.2016 та рахунок-фактуру № СФ-0000091 від 05.08.2016. Транспортування вказаного товару здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних № 02-10/0816 НП від 10.08.2016, № 02- 10/0816 НП від 10.08.2016. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, 25, автомобілем MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , причіп державний № НОМЕР_7 та автомобілем DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , причіп державний № НОМЕР_4 .

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Ексім-Буд Компані», суд встановив укладення з позивачем 11.04.2017 договору № 01-11/0417 поставки нафтопродуктів Постачальником надано Покупцю видаткову накладну № Ап-0000004 від 13.04.2017 на товар (Дизельне паливо Євро, сорт Е клас К5) кількістю 34000 л. вартістю 659 600,00 грн., в т. ч. ПДВ - 109 933,33 грн. Після зарахування коштів в сумі 659 600,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за 11.04.2017р., Постачальником було відвантажено товар. Транспортування вказаного товару (Дизельне паливо Євро сорт Е клас К5) в кількості 34000,0 л. здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 02- 13/0417 НП від 13.04.2017р. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано- Франківськ, вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Київ, пр. Комарова, 42 автомобілем державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп державний № НОМЕР_8 .

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Укрбуд-Холдинг», суд встановив укладення ним з позивачем 23.12.2016 договору за № 01-23/12116 поставки нафтопродуктів. На виконання умов Договору від ТзОВ "Укрбуд-Холдинг" надійшла заявка на відвантаження дизельного палива у кількості 30 010 л., яка містить реквізити Вантажоодержувача, покупцю видаткову накладну № Дк-000023 від 30.12.2016 на товар (дизельне паливо Євро Сорт Е клас К5) кількістю 30 010 л. Позивачем виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000303 від 23.12.2016. Згідно з виписки/особового рахунку банку за 29.12.2016р. на рахунок ПП-Фірма "Інвестцентр" від покупця поступили кошти в сумі 558 186. Транспортування вказаного товару (пального) здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 01-30/1216 НП. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження, що вказано у Заявці, а саме: вул. Леніна, 51, м. Олександрія, Кіровоградська область, автомобілем DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , причіп державний № НОМЕР_4 .

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Охоронна компанія «Цитадель», суд встановив укладення ним з позивачем 11.08.2016 Договору № 01-11/082016 поставки нафтопродуктів, на виконання умов якого, продавцем було надано Покупцю видаткові накладні на товар (Дизельне паливо) № Ав-0000014 від 20.08.2016, № Ав-0000016 від 24.08.2016, № Ав-0000017 від 26.08.2016, № Сн-0000003 від 03.09.2016, № Сн-0000004 від 07.09.2016. Оплата здійснена на підставі виставлених постачальником рахунків-фактури №СФ-0000104 від 11.08.2016, № СФ-0000103 від 11.08.2016, № Сф-00109 від 26.08.2016, № Сф-0000108 від 26.08.2016. Після оплати, згідно виставлених рахунків-фактур, що підтверджується виписками по рахунках від 11.08.2016, 12.08.2016 та від 02.09.2016 постачальником було відвантажено товар.

Транспортування вказаного товару (дизельне паливо) здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 02-10/0816 НП від 20.08.2016, №01-24/0816 НП від 24.08.2016, №01- 26/0816 НП від 26.08.2016, №01-03/0916 НП від 03.09.2016, № 01-07/0916 НП від 07.09.2016, автомобілем MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , причіп державний № НОМЕР_8 , автомобілем DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , причіп державний № НОМЕР_13 , з пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, 25.

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Захід Ойл Груп», суд встановив, що між позивачем та ТзОВ «Захід Ойл Груп», 17.10.2016, укладено Договір № 01-17/1016 поставки нафтопродуктів. Продавцем надано Покупцю видаткові накладні № Ок-0000016 від 18.10.2016, № 0к-0000027 від 24.10.2016, №Но-0000003 від 03.11.2016, № Но-0000170 від 09.11.2016. Пред`явлено до оплати рахунки-фактури №СФ-0000152 від 18.10.2016, № СФ-0000158 від 24.10.2016, № Сф-0000166 від 03.11.2016, № Сф-0000170 від 09.11.2016. Після оплати, згідно виставлених рахунків-фактур, що підтверджується виписками по рахунках від 18.10.2016, 24.10.2016, 03.11.2016, та від 09.11.2016 постачальником було відвантажено товар. Перевезення здійснювалось автотранспортом замовника (покупця), про що свідчать товарно-транспортні накладні, які було надано під час проведення перевірки. Зокрема, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 03-18/1016 НП від 18.10.2016, № 01-24/1016 НП від 24.10.2016, № 01-03/1116 НП від 03.11.2016, № 01-09/1116 НП від 09.11.2016. Транспортування товару здійснювалось автомобілем MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_11 , причіп державний № НОМЕР_12 .

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Агромонтажник АТБ», суд встановив, що між позивачем та ТзОВ «Агромонтажник АТБ» 01.10.2017 укладено Договір поставки № 011017, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю насіння сої, видано видаткові накладені за № РН-000001 від 01.11.2017, № РН-000002 від 02.11.2017, № РН-000003 від 16.11.2017, № РН-000018 від 20.11.2017, № РН-000019 від 21.11.2017, № РН-000020 від 22.11.2017, підписано акти приймання-передачі товару від 01.11.2017, 02.11.2017, 06.11.2017, 20.11.2017, 21.11.2017, 22.11.2017.

Крім того, у зв`язку з тим що позивач не мав можливості забрати товар (насіння сої в кількості 208,9 т., загальною вартістю 2 200 970, 40 гривень), між позивачем та ТзОВ "Агромонтажник АТБ" укладено договір зберігання за № 011017/1 від 01.10.2017.

Відповідно до Договору зберігання, ТзОВ "Агромонтажник АТБ" видає складську квитанцію (просте або подвійне складське свідоцтво). Згідно додатку № 1 до Договору зберігання № 011017/1 визначено графік надходження товару на склад відповідно до видаткових накладних та графік відвантаження товару зі складу в період грудня 2017 року до березня 2018 року.

Згідно складської квитанції на зерно № 2 від 23.11.2017 зерновий склад ТзОВ "Агромонтажник АТБ" прийняв на зберігання від позивача на підставі Договору складського зберігання від 01.10.2017 № 011017/1 зерно сої в кількості 208 900 кг. Зерновий склад ТзОВ "Агромонтажник АТБ" знаходиться по вул. Лугова, 1 с. Партизанське Дніпропетровської області. Також, позивач отримав від ТзОВ "Агромонтажник АТБ" просте складське свідоцтво на сою на пред`явника серії АГ № 011017, та серії АГ № 011018 від 15.12.2017, де зазначено місцезнаходження складу - вул. Дугова, 1 с. Партизанське Дніпропетровської області, які надавались під час проведення перевірки.

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Хай Тек Ойл», суд встановив укладення ним з позивачем 18.02.2016 договору постачання нафтопродуктів № 099, на виконання умов Договору ТОВ "Хай-Тек Ойл" надало позивачу рахунок на оплату № 105 від 19.02.2016, в якому зазначено товар - бензин неетильований АИ-95 К5-Євро в кількості 6000 л., загальною вартістю 80 100 гривень, в тому числі податку на додану вартість 13 350 гривень. Після оплати за товар, було видано видаткову накладну № 105 від 19.05.2016. Транспортування вищевказаного товару здійснювалось транспортом позивача згідно товарно-транспортної накладної за № ХТО-19-02-01 від 19.02.2018. Також, під час проведення перевірки, було надано на придбаний бензин паспорт №16 від 04.01.2016 виданий ОАО "Мозырский нефтеперерабатывающий завод". Крім того, у ТзОВ "Хай-Тек Ойл" позивачем 18.04.2016 придбано етанол як складник бензину в кількості 29, 233 т., загальною вартістю 587 290, 97 гривень, в тому числі 97 881, 83 гривень. Придбання вказаного товару підтверджується рахунком на оплату №217 від 18.04.2016., видатковою накладною № 203 від 18.04.2016, а також податковою накладною. Транспортування етанолу як складника бензину здійснювалось транспортом Постачальника.

Як наслідок, суд приходить до висновку про реальність господарських операції між позивачем та контрагентами ТзОВ «Донстройконсалтинг», ТзОВ «Оман Груп», ТзОВ «ТК «Центр-Холдинг», ТзОВ «Ексім-Буд Компані», ТзОВ «Укрбуд-Холдинг», ТзОВ «Охоронна компанія «Цитадель», ТзОВ «Захід Ойл Груп», ТзОВ «Агромонтажник АТБ», ТзОВ «Хай Тек Ойл», а також про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, висновки відповідача про відсутність реальності господарських операцій позивача та вказаних контрагентів є таким, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, а також висновки суду про фактичність господарських операцій позивача та реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, то суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовані показники податкової звітності податку на прибуток та податку на додану вартість за перевіряючий відповідачем період.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач на підставі помилкових висновків, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями зменшив Приватному підприємству-фірмі "Інвестцентр" розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 27 943 гривні, зменшив від`ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 27 943 гривні та збільшив грошове зобов`язання з податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 1 638 983 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 409 746 гривень.

Як наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення за № 0004051411, 0004061411, 0004071411 від 17.05.2019, а позовні вимоги обґрунтованими, та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 11 526 гривень, згідно платіжного доручення за № 750 від 16.08.2019.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області судовий збір в розмірі 11 526 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за №0004071411 від 17.05.2019 про зменшення Приватному підприємству-фірмі "Інвестцентр" (індекс 76019, вулиця Тичини, будинок 8-А, офіс 273, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31263441) розміру від`ємного значення суму податку на додану вартість в розмірі 27 943 гривні.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за №0004051411 від 17.05.2019 про збільшення Приватному підприємству-фірмі "Інвестцентр" (індекс 76019, вулиця Тичини, будинок 8-А, офіс 273, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31263441) грошового зобов`язання з податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 1 638 983 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 409 746 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за №0004061411 від 17.05.2019 про збільшення Приватному підприємству-фірмі "Інвестцентр" (індекс 76019, вулиця Тичини, будинок 8-А, офіс 273, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31263441) грошового зобов`язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 450 117 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 112 529 гривень.

Стягнути на користь Приватного підприємства-фірма "Інвестцентр" (індекс 76019, вулиця Тичини, будинок 8-А, офіс 273, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31263441) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) сплачений судовий збір в розмірі 11 526 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.

Рішення складене в повному обсязі 27 січня 2020 р.