Рішення № 87231137, 28.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2020 року (16 год. 30 хв.)Справа № 280/5583/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (69037, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, код ЄДРПОУ 40858239) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м.Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 38062828) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (далі позивач або ТОВ«ПРОСТІ ЗАЙМИ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі відповідач або Нацкомфінпослуг), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 30.08.2019 №715/1516/15-3/9-П.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувана постанова винесена всупереч приписам чинного законодавства, яке регламентує повноваження Нацкомфінпослуг, з порушенням порядку застосування заходів впливу, а також без урахування фактичних обставин, що на думку Нацкомфінпослуг свідчать про скоєння правопорушення позивачем. Так, позивач зазначає, що ним було отримано вимогу відповідача про надання пояснень, інформації та документів, однак він вважає, що вимога направлена з перевищенням повноважень, оскільки Нацкомфінпослуг не наділена правом довільно вимагати інформацію та документи від суб`єктів ринку фінансових послуг та встановлювати строки для виконання власних вимог. Також вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено норми Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2112/22424 (далі Розпорядження №2319) в частині порядку встановлення фактів правопорушень, розгляду матеріалів про такі правопорушення та порядку застосування заходів впливу. Крім того зазначає, що позивач виконав вимогу та надав запитувані документи, у зв`язку з чим вважає що відсутній склад правопорушення, за вчинення якого до позивача застосовано штрафні санкції.

Ухвалою суду від 14.11.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2019.

12.12.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.01.2020.

16.12.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.52783), за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що відповідно до чинного законодавства Нацкомфінпослуг в межах свої повноважень може вимагати надання необхідної інформації та документів для встановлення наявності правопорушення, однак позивачем не виконано законні вимоги відповідача, у зв`язку з чим до позивача було застосовано штрафні санкції. Вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач керувався нормами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який не вимагає надсилання акта про неподання інформації на адресу об`єкта контролю, а також не передбачає можливості його участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення.

23.12.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (вх. №54376).

Протокольною ухвалою суду від 08.01.2020 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 27.01.2020.

27.01.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. №3873) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст194 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

У зв`язку із надходженням великої кількості скарг фізичних осіб - споживачів на дії ТОВ«ПРОСТІ ЗАЙМИ» щодо надання фінансової послуги з надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, за результатами розгляду яких до ТОВ«Прості займи» Нацкомфінпослуг були застосовані відповідні заходи впливу у зв`язку з не дотримання ТОВ«Прості займи» порядку укладення із скаржниками електронних договорів в інформаційно-телекомунікаційній системі, встановленого статтею 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію», в наслідок чого такі договори не прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі, що є порушенням стапі 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», на підставі п. 12 ч.1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та пп. 41 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070, Нацкомфінпослуг направлено на адресу позивача вимогу від 18.04.2019 №8459/15-8, у якій зазначено про необхідність протягом 10 робочих днів з дня отримання цієї вимоги надати Нацкомфінпослуг інформацію за період з 28.02.2019 по 15.04.2019, щодо:

1.1 діючих та укладених кредитних договорів (договорів позики) з фізичними особами за формою встановленою Додатком № 1;

1.2 порядку (процедури) укладання електронних договорів, в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладання електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі, та поза нею, (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладанні договорів та надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії кожного окремого Алгоритму.

Зазначити, яким внутрішнім документом фінансової компанії встановлений такий Алгоритм, та ким він затверджений.

При цьому, чітко зазначати період дії конкретного Алгоритму та кількості договорів укладених за таким Алгоритмом (також визначити номери першого та останнього договору виділивши їх іншим кольором у таблиці Додаток № 1).

2. Починаючи з 01.05.2019 постійно надавати до Нацкомфінпослуг станом на перше число (за період з п`ятнадцятого числа попереднього місяця по перше число поточного місяця включно) та п`ятнадцяте число (за період з першого по п`ятнадцяте число включно поточного місяця) кожного місяця (далі - Звітна дата) протягом п`яти робочих днів після Звітної дати таку інформацію щодо:

1.1 діючих та укладених кредитних договорів (договорів позики) з фізичними особами за формою встановленою Додатком № 1;

1.2 порядку (процедури) укладання електронних договорів, в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладання електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі, та поза нею. (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладанні договорів.

Зазначити, яким внутрішнім документом фінансової компанії встановлений такий Алгоритм, та ким він затверджений.

При цьому, чітко зазначати період дії конкретного Алгоритму та кількості договорів укладених за таким алгоритмом (також визначити номери першого та останнього договору виділивши їх іншим кольором у таблиці Додаток 1).

1.3 у випадку внесення змін до Алгоритму в період його дії надавати копії десяти будь-яких договорів позики, укладених з позичальниками за таким Алгоритмом.

Зазначену інформацію необхідно подати до Нацкомфінпослуг у електронному вигляді з використанням щодо кожного файлу КЕП керівника фінансової установи (за формою встановленою Додатком № 1 (п.п. 1.1 п. 1 та 2) у форматі xls; п.п.1.2 п. 1 та п.п. 1.2. 1.3 н.2 у форматі pdf) (а.с.12-14).

14.05.2019 позивачем направлено засобами поштового зв`язку відповідь на вимогу від 18.04.2019 №8459/15-8 (а.с.16-21).

На підставі ч.2 ст.42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відповідачем складений Акт про неподання інформації ТОВ«ПРОСТІ ЗАЙМИ» №1516/15-3/9 від 29.08.2019, за змістом якого зазначено, що у відповідь на вимогу від 18.04.2019 №8459/15-8 позивачем не надано інформацію та документи. Тобто, станом на дату складання Акту, Товариством не в повному обсязі подано до Нацкомфінпослуг запитувану інформацію та документи. Вказане свідчить про вчинення позивачем правопорушення, зазначеного у п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у вигляді неподання інформації (а.с.61-63).

Доказів направлення копії даного Акту на адресу позивача суду не надано.

30.08.2019 відповідачем прийнято постанову № 715/1516/15-3/9-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині неподання інформації (а.с.22-23).

Листом №7064/15-8 від 30.08.2019 Нацкомфінпослуг повідомила позивача про застосування до нього заходу впливу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, та направила на його адресу копію вищезазначеної постанови (а.с.25).

Не погоджуючись з постановою про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 23.11.2011 №1070/2011 на виконання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно пунктів 1, 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Повноваження Нацкомфінпослуг визначені статтею 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Так, згідно з пунктами 10, 12 ч.1 ст.28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Статтею 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Згідно з п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2, 3 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді. Штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Відповідно ч.1 ст.42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Частиною 2 ст.42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Згідно з ч.6 ст.42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2112/22424, затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги (далі - Положення №2319).

Відповідно до пункту 1.1 Положення №2319, це Положення розроблене відповідно до Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про страхування», «Про кредитні спілки», «Про недержавне пенсійне забезпечення», інших законів та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070, з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг. Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Приписами пункту 1.5 Положення №2319 визначено, що дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися, зокрема, в матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.

Посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення (пункт 1.11 Положення № 2319).

Належним чином оформлені акт про правопорушення, рішення Нацкомфінпослуг або уповноваженої особи Нацкомфінпослуг про результати розгляду справи про правопорушення вважається надісланим особі, якщо їх надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис (пункт 1.12 Положення №2319).

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Положення №2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.

Розгляд справ про правопорушення та застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Положення, належить до повноважень Голови Нацкомфінпослуг або керівників самостійних структурних підрозділів або осіб, які їх заміщують, за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг (пункт 3.2 Положення №2319).

За приписами пунктів 4.1, 4.3 Положення №2319 провадження у справі про правопорушення є обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення.

Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта про правопорушення.

Акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.5 Положення № 2319 постанова про накладення штрафних санкцій, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», приймається уповноваженою особою Нацкомфінпослуг протягом 30 календарних днів після отримання нею акта про правопорушення та документів, які стосуються справи про правопорушення.

Пунктом 4.9 Положення № 2319 визначено, що примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п`яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до пункту 4.12 Положення №2319, уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Положення, до розгляду повинна, серед іншого, перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Пунктом 4.13 Положення №2319 визначено, що уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення (пункт 4.14 Положення №2319).

При цьому, згідно з пунктом 4.15. Положення №2319 відсутність керівника або уповноваженого представника особи в разі якщо про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення він був повідомлений згідно з вимогами пунктів 4.11 та 4.13 цього розділу, не може бути підставою для відкладення розгляду справи про правопорушення.

Рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 3, 6 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, набирають чинності з дня їх винесення Нацкомфінпослуг.4.24. Особа може оскаржити рішення про застосування заходу впливу у встановленому законодавством порядку.

Рішення про результати розгляду справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за її місцезнаходженням або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття. Рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, може бути оскаржене особою до Нацкомфінпослуг як колегіального органу або до суду, а рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, - до суду.

З аналізу викладених норм вбачається, що Нацкомфінпослуг наділена повноваженнями щодо розгляду заяв споживачів про порушення законодавства у сфері ринків фінансових послуг, проводить перевірку фактів, викладених у таких заявах, шляхом направлення на адресу учасників ринків фінансових послуг вимог про надання інформації та документів. На основі аналізу отриманої інформації стосовно порушення уповноважена особа Нацкомфінпослуг обирає та застосовує відповідні заходи впливу. При цьому неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації на вимогу Нацкомфінпослуг становить окремий склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Разом з тим, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що Положенням №2319 чітко визначений порядок застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг. Зокрема, передбачено, що обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, є провадження у справі про правопорушення, яке, в свою чергу, здійснюється з повідомленням особи щодо якої здійснюється розгляд такої справи.

Недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 826/10418/16 та від 19.09.2018 по справі №815/4569/17.

З матеріалів справи судом встановлено, що в порушення вимог Положення №2319 провадження з розгляду справи про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, носило формальний характер, оскільки акт про неподання інформації від 29.08.2019 №1516/15-3/9 на адресу позивача не надсилався, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг також не направлялось, а постанова про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, винесена на наступний день після складення акту про неподання інформації.

Разом з цим, суд зауважує, що не повідомлення позивача про розгляд справи позбавило останнього надати пояснення, заперечення, документи, які могли б вплинути на висновки уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.

Суд вважає хибними посилання відповідача на відсутність обов`язку направлення акту про неподання інформації на адресу особи, щодо якої розглядається справа про правопорушення в сфері ринків фінансових послуг, а також на те, що участь представника такої особи при розгляді справи про правопорушення не обумовлена нормами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», та зазначає, що такі посилання суперечать наведеним вище нормам права, оскільки законодавством регламентовано чітку і послідовну процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення на ринку фінансових послуг, обов`язковими етапами якої є надсилання їй відповідного акта про правопорушення та повідомлення про дату, час та місце розгляду її справи, а також надання особі права на подачу та розгляд її заперечень на акт перевірки.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, постанова Нацкомфінпослуг від 30.08.2019 №715/1516/15-3/9-П про застосування до позивача штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, є такою, що прийнята відповідачем не у спосіб, що передбачений законодавством України, та без урахування права особи на участь в процесі прийняття цього рішення, що є безумовною підставою для визнання її протиправною та скасування.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, код ЄДРПОУ 40858239) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м.Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 38062828) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 30.08.2019 №715/1516/15-3/9-П.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.01.2020.

Суддя Ю.В. Калашник