Ухвала суду № 87226667, 27.01.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9489/17

Провадження № 2-з/947/135/20

УХВАЛА

27.01.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про призначення повторної судової авто товарознавчої експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

11.08.2017 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій позивач просив суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» на свою користь суму страхового відшкодування в сумі 17207 гривень 04 копійки та стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 39721 гривня 10 копійок, витрати на проведення експертного дослідження в сумі 950 гривень 00 копійок.

На підтвердження розміру завданого матеріального збитку, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25 жовтня 2016 року, позивач надав до суду звіт №0380-03-17 про оцінку транспортного засобу марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 02 березня 2017 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку власнику пошкодженого вказаного транспортного засобу становить в сумі 20982 гривні 68 копійок.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 22.08.2017 року на підставі вищевказаної позовної заяви відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до якого внесення зміни до Цивільного Процесуального Кодексу України.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень до Цивільного Процесуального Кодексу України (в новій редакції) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідно до норм ЦПК України, стадію розгляду справи в порядку загального позовного провадження, як попереднє судове засідання виключено та передбачено підготовче судове засідання, у зв`язку з чим судом було ухвалено продовжити розгляд справи в загальному позовному провадженні у підготовчому судовому засіданні.

18 грудня 2017 року від позивача надійшла до суду заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» на свою користь суму страхового відшкодування в сумі 17207 гривень 04 копійки, витрати на проведення експертного дослідження в сумі 950 гривень 00 копійок та стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 38771 гривня 10 копійок.

19 грудня 2017 року до суду від представника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» надійшли до суду заперечення проти задоволення позову, в яких представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» та до яких представник відповідача надав до суду звіт №55-D/25/9 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 24 листопада 2016 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку власнику пошкодженого вказаного транспортного засобу становить в сумі 5730 гривень 77 копійок з урахуванням ПДВ.

Позивач будучи не згодним з наданим представником відповідача звітом №55-D/25/9 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 24 листопада 2016 року, надав до суду клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи, яке було подано представником позивача Теплицьким М.І. у підготовчому судовому засіданні 19.06.2018 року, в якому позивач просив суд призначити по справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам ТОВ «Хавк Холдинг» (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, офіс 504)

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19 червня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової товарознавчої експертизи – задоволено. Призначено по цивільній справі №520/9489/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ «Хавк Холдинг», на час проведення якої провадження по справі зупинено.

19 листопада 2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшли з вказаної експертної установи матеріали цивільної справи №520/9489/17, разом з висновком №30817180 судової автотоварознавчої експертизи від 14 листопада 2018 року, відповідно до якого встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на огляду вказану у звіті №0380-03-17 від 02.03.2017 року, оцінювачем ОСОБА_3 , становить 61097 гривень 77 копійок. Вартість матеріального збитку (шкоди), заподіяного власнику транспортного засобу марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25.01.2016 року, становить в сумі 21441 гривня 31 копійка.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19 листопада 2018 року поновлено провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

18.02.2019 року позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на свою користь матеріальні збитки у вигляді страхового відшкодування у розмірі 16665 гривень 67 копійок, витрати на проведення дослідження в сумі 950 гривень та витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 4600 гривень, а також з ОСОБА_2 суму франшизи в сумі 1000 гривень 00 копійок.

25.04.2019 року судом було прийнято до розгляду вказану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та ухвалено закрити підготовче провадження по справі і призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

20.05.2019 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі, з посиланням на те, що представник відповідача вважає висновок №30817180 судової автотоварознавчої експертизи від 14 листопада 2018 року необґрунтованим, таким, що викликає сумніви у його правильності та не відповідаючим дійсним обставинам.

В судовому засіданні 27.01.2020 року представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання, з посиланням на його необґрунтованість та безпідставність.

Представник відповідача Додєльцева ОСОБА_4 . ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, однак надав до суду заяву, в якій просив суд розгляд клопотання про призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи провести за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи та надане до суду клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частинами 1, 2 статті 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам) (ч. 2 ст. 113 ЦПК України).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5), під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, установчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить до компетенції експерта.

За змістом п.п. 2.1, 4.15 Інструкції експерт зобов`язаний особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний висновок, застосувавши при цьому різноманітні методи (методики) дослідження, про що зазначити у висновку експерта.

Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча та транспортно-товарознавча експертиза), об`єктами якої є колісні транспортні засоби і їх комплектуючі.

До числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього.

Перед автотоварознавчою та транспортно-товарознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов`язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів.

Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу у кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року роз`яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Оглянувши клопотання представника відповідача про призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи, суд доходить про необґрунтованість посилань представника відповідача про те, що вищевказаний висновок за наслідком проведеної експертизи, призначеної ухвалою суду від 19.06.2018 року є недостатньо обґрунтованим.

Одночасно суд зазначає, що представником відповідача, за період з поновлення провадження по справі, а саме 19.11.2018 року, не заявлялось відповідних клопотань про виклик експерта для надання усних пояснень щодо його висновку, відповідно до ч.5 ст. 102 ЦПК України.

Як вбачається, висновок експерта є логічним, послідовним і містить опис та обґрунтування зроблених висновків, відповідей на поставлені питання та ґрунтується на дослідженні доказів, які містяться в матеріалах справи, експерт попереджений про кримінальну відповідальність, має фахову підготовку в даній області знань, у зв`язку із чим сумнівів у їх безсторонності у суду не виникає.

Вказуючи на сумніви в правильності висновку експертів, твердження представника відповідача ґрунтуються на власному тлумаченні доказів, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Один із елементів принципу верховенства права ЄСПЛ окреслив у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, рішення від 19 лютого 2009 року). Зокрема ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що питання зазначені у заяві про призначення повторної експертизи не потребують повторного дослідження, оскільки доводи викладені представником відповідача носять оціночний характер, не спростовують висновку експерта, та не містять підстав для призначення повторної експертизи з урахуванням вимог ч.2 ст. 113 ЦПК України.

До того ж, суд враховує, що висновок експертизи не є обов`язковим і є лише одним із доказів у справі, які підлягають оцінці судом та не мають наперед вирішального значення.

У зв`язку із наведеним, з урахуванням недоведеності представником відповідача в чому висновок експерта є необґрунтованим, призначення у справі повторної судової автотоварознавчої експертизи, з підстав які вже досліджувались, призведе до порушення такого елемента принципу верховенства права, як принцип правової визначеності та суперечитиме пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також до подальшого затягування розгляду справи, яка знаходиться в провадженні суду з 22 серпня 2017 року, тобто значний час.

Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до ст. 106 ЦПК України, представник відповідача не був позбавлений можливості за власним волевиявленням замовити проведення експертизи поза межами судового розгляду.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 106, 113, 252, 253 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди– залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено - 29 січня 2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.