Вирок № 87217110, 29.01.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2335/19

Провадження № 1-кп/204/187/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді: Білик І.А.,

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Краснобрижої А.А.,

за участю захисника: Ремез К.І.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження №12019040680000005 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, який має середню освіту, розлученого, працюючого в ТОВ «Будинок відпочинку» мийником автомобілів, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 01 січня 2019 року близько 16.50 години, маючи при собі револьвер моделі «Ekol viper 4,5» № НОМЕР_1 калібру 4 мм (Flobert), який відповідно висновку судової експертизи зброї № 7/3.1,3.2/170 від 22.03.2018 року не є вогнепальною зброєю, знаходився у під`їзді будинку АДРЕСА_3 . Знаходячись у вказаному місці, у вказаний час, між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 , виникла сварка на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, при цьому у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел на спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , знаходячись в зазначений час та у зазначеному місці, в ході раптово виниклої сварки, з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на спричинення легких тілесних ушкоджень, діючи умисно, з револьверу моделі «Ekol viper 4,5» № E4UP-17010095 калібру 4 мм (Flobert), зробив один постріл в область верхньої третини лівої вушної раковини потерпілої ОСОБА_3 , внаслідок чого спричинив останній відповідно висновку судово-медичної експертизи № 873е від 21.03.2019 року тілесні ушкодження у вигляді: наскрізного поранення верхньої третини лівої вушної раковини з ранами у верхній третині по завитку та по передній поверхні у верхній третині, яке спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, та яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно, в час та у місці, зазначеному у обвинувальному акті, а саме: 01 січня 2019 року близько 16.50 години, він, маючи при собі револьвер моделі «Ekol viper 4,5», знаходився у під`їзді будинку АДРЕСА_3 . Надії Алексєєнко АДРЕСА_4 м АДРЕСА_3 , де між ним та ОСОБА_3 виникла сварка на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин. В наслідок сварки він зробив один постріл в область верхньої третини лівої вушної раковини потерпілої ОСОБА_3 , спричинивши їй тілесні ушкодження. У вчиненому розкаюється.

Від потерпілої ОСОБА_3 надійшла заява,в якійвона проситьсуд слухатипровадження заїї відсутності,зазначивши,що жоднихматеріальних претензійдо обвинуваченогоне має,цивільний позовзаявляти небуде.Не заперечувалапроти розглядусправи відповіднодо ст.349КПК України.

У відповідності до ч.3ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого (а.п.83-96), висновок експерта №873е від 21.03.2019 року (а.п.63-65); висновок експерта № 7/3.1,3.2/170 від 22.03.2019 року (а.п.74-80), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.73), постанову про визнання речовими доказами (а.п.81).

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1ст.65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2ст.125 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

Вчинений злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. На обліку у лікаря-психіатра ОСОБА_1 не знаходиться, перебуває під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності.», не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, працюючого мийником автомобілів в ТОВ «Будинок відпочинку».

Як пом`якшуючу покарання обставину, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обтяжуючих покарання обставин, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до положеньст.50 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді штрафу, оскільки цього буде достатньо для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого до суду не надходило.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимогст.100 КПК України.

Згідно ч.2ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судової експертизи, згідно наданої довідки.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покаранняу вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі одна тисяча двадцять гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Речовідокази: револьвер моделі «Ekol viper 4,5» № НОМЕР_1 калібру 4 мм (Flobert), чотири патрони, п`ять стріляних гільз, протяжку каналу ствола та первинні упаковки в спец пакеті №4030759, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, (квитанція №2238) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № 7/3.1,3.2/170 від 22.03.2019 року у розмірі 2860 гривень 00 копійок, одержувач платежу УК у Шевченківського районі м. Дніпро р/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку Казначейство України (ЕАП).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик