Рішення № 87215057, 15.01.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15756/19

Провадження № 2/161/84/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,

з участю секретаря - Петрової В.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Бондарука Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011» про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом знесення самочинної добудови,

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2019 року на адресу суду надійшов вказаний позов. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він є співвласником житлової секції №37 (третій поверх) у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 . Вказує, що відповідачі, будучи співвласниками житлового приміщення №4 за вказаною адресою (перший поверх), здійснили добудову, зайнявши частину коридору. Зазначає, що вказана добудова здійснена самовільно, без відповідної дозвільної документації та порушує його права, та права інших мешканців.

Ухвалою суду від 7 жовтня 2019 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у поясненнях від 05.12.2019 року просила у позові відмовити, у зв`язку з безпідставністю, необґрунтованістю.

Третя особа у поясненнях від 05.11.2019р. просила у позові відмовити, мотивуючи тим, що в матеріалах справи не має жодного доказу здійснення самочинної добудови.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

Позиває є власником житлової секції №37 (третій поверх) у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.07.2019 року (а.с.8).

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є співвласниками житлового приміщення №4 (перший поверх) в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.08.2019 року (а.с.9).

Позивач стверджує, що відповідачі здійснили добудову в коридорі загального користування без відповідних на те дозвільних документів, з порушенням прав жильців гуртожитку, зокрема і його, а тому просить суд зобов`язати відповідачів знести самовільну забудову.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд керується такими нормами права.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.

Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

За нормою статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи технічного паспорта на квартиру спірний житловий будинок обладнаний горищем.

Згідно ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Статтею 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Конституційний Суд України у рішенні № 14-рп/2011 від 09.11.2011 року вказав: «За законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечено сторонами у судовому засіданні згідно протоколу установчих зборів від 20 січня 2011 року у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 створене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011».

Згідно із Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом статті 1 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є ті, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори та інші технічні приміщення).

Для розмежування допоміжних та нежилих приміщень багатоквартирного жилого будинку слід виходити як з місця їхнього розташування, так і з загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності":

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні);

- управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

ОСББ забезпечує і захищає права членів об`єднання, належному утриманні та використанні неподільного і загального майна (ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Таким чином, оскільки добудова на коридорі, який є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, перебуває у спільній сумісній власності усіх мешканців, то саме Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є органом, що уповноважений на звернення до суду про її демонтаж, в інтересах усіх співвласників.

Пунктом 4 частини четвертої статті 264 ЦПК України визначено, що у мотивувальній частині рішення зазначається чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Отже, суд зобов`язаний в першу чергу вирішити питання чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача у справі саме з боку відповідача.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Однак у даному випадку права та законні інтереси позивача, як співвласника житлової секції №37 (третій поверх) у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , ніяким чином не порушуються та не зачіпаються добудовою відповідача на першому поверсі цього гуртожитку, оскільки така добудова не знаходиться на одному рівні (поверсі) разом з житловим приміщенням позивача, немає будь-якого фізичного контакту з цим приміщенням, не впливає на його санітарний, протипожежний та технічний стан, не перешкоджає вільній вентиляції чи попаданню сонячного світла, не перешкоджає вільному доступу до житлового приміщення позивача.

Сама по собі незгода позивача з спірною прибудовою, без реального порушення його прав та законних інтересів, не є підставою для задоволення позову.

Доводи позивача про те, що порушення його права та інтересів полягає у тому, що він часто ходить по коридору на першому поверсі і вдаряється у стіну добудови, є надуманими та не підтверджуються належними доказами.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено факту порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, в зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 78,137, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011» про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом знесення самочинної добудови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011», місце знаходження: м. Луцьк, вул. Н. Хасевича, 6.

Повний текст судового рішення

виготовлено 20 січня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області /підпис/ Л.М.Присяжнюк