Ухвала суду № 87205963, 17.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11530/17

1-кс/755/366/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2020 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Павлікові Д.О., за участі прокурора Новицького М.І., захисника Барицького П.В., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Луценка Я.Б., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Новицьким М.І про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Междуречінськ, Російської Федерації, громадянки України, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3. ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17 січня 2020 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції в м. Києві Луценко Я.Б. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Новицьким М.І.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3. ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12017100040008944 від 29.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3. ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що відповідно п. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_1 усвідомлена про міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, в зв`язку з чим може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п. 2 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити предмети вчинення кримінального правопорушення; п. 3 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_1 може впливати на свідків та інших підозрюваних, шляхом схиляння їх для дачі неправдивих показів; п. 5 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку, схильна до вживання наркотичних речовин, офіційно не працює, свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Барицький П.В. заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на недоведеність прокурором ризиків та просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної, її захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

16 січня 2020 року о 16 од. 45 хв. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 191 КПК України.

22 жовтня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва була постановлена ухвала про дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. (а.с. 92)

22 липня 2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3. ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 ; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_3 ; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_1 ; протоколом огляду предметів від 11.04.2017 року; протоколом огляду предметів від 11.04.2017 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події від 25.02.2017 року; протоколом огляду речей від 25.02.2017 року; протоколом огляду місця події від 25.02.2017 року; протоком огляду місця події від 09.03.2017 року; протоколом огляду предметів від 02.03.2017 року; протоколом огляду предметів від 14.03.2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом пред`явлення для впізнання особи за фотознімками від 10.03.2017 року; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Таким чином прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оцінивши в сукупності обставини вчинення правопорушення, дані про особу підозрюваної, що остання не працює, неодружена, має постійне місце проживання та місце реєстрації, раніше не судима. На переконання слідчого судді, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 може здійснити спробу ухилення від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесятий розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме відсутність міцних родинних зв`язків, так само слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 105 100 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків.

При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст.ст. 177-179, 181, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 березня 2020 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 16 січня 2020 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 105 100 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2. не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваної ОСОБА_1 , вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушити інші покладені на неї при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова