Рішення № 87204489, 23.01.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5065/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Свірідової В.В.

при секретарі Шаповалової Ю.О.

з участю представника позивача адвоката Галайського О.В.

справа №466/5065/19, 2/466/352/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» про стягнення матеріальної шкоди, -

встановив:

03.01.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» про стягнення матеріальної шкоди, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» (ЄЛРПОУ 02128230) на її користь 37020,31грн. відшкодування матеріальної шкоди, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 11.03.2019 на автостоянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , мало місце падіння дерева на автомобіль позивачки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006р.в.

Даною подією в автомобілі було пошкоджено капот, лобове скло, ліве дзеркало заднього виду, переднє ліве крило, панель радіатора, передню ліву фару.

За таких обставин позивачці було завдано шкоди на суму 37020,11грн., що дорівнює вартості відновлювального ремонту автомобіля до попереднього стану з врахування придбання автозапчастин, їх заміни та фарбування.

Падіння дерева на автомобіль позивачки мало місце з території «Янівського кладовища».

Падіння дерева на автомобіль відбулось внаслідок неналежного догляду балансоутримувачем за зеленими насадженнями, які перебували в аварійному стані. Адже, відповідальним за збереження зелених насаджень та належний догляд за ними є балансоутримувач відповідної території, а саме Львівське комунальне підприємство «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг».

У зв`язку з чим позивач змушена звернутись з позовом до суду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 25.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового розгляду (а.с.36).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.10.2019 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.105).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.88-90).

Представник відповідача Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» у судове засідання не з`явився, на адресу суду скерував відзив на позовну заяву, в якому зокрема, позовні вимоги не визнав, покликаючись на підстави та мотиви викладені у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.40-48).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.7).

Даний автомобіль позивачка на протязі багатьох років залишає на автостоянці по АДРЕСА_1 , що належить ГО Шевченківського району м. Львова «Товариство автолюбителів «Вогник».

Дана автостоянка межує з «Янівським кладовищем».

Відповідно до ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: кладовища.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право: звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій у населених пунктах» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

11.03.2019р. на автостоянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , мало місце падіння дерева на автомобіль позивачки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 р.в., що стверджується актом товариства автолюбителів «Вогник» від 11.03.2019 (а.с.15)., копією витягу з бази даних «АРМОР» ЄО №5340 від 11.03.2019 (а.с.20), наданими позивачем фотографіями (а.с.29-33).

Даною подією в автомобілі було пошкоджено капот, лобове скло, ліве дзеркало заднього виду, переднє ліве крило, панель радіатора, передню ліву фару.

Падіння дерева на автомобіль позивача мало місце з території «Янівського кладовища», внаслідок неналежного догляду за зеленими насадженнями, які перебували в аварійному стані балансоутримувачем, а саме відповідачем відповідно до ухвали Львівської міської ради №395 від 17.04.2003 (а.с.21).

За статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, законодавство розрізняє таку підставу виникнення цивільних прав та обов`язків, як завдання майнової (матеріальної) шкоди. Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обов`язку чи цивільного права, що підлягає захисту, є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Необхідною умовою для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК є наявність наступних фактів:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода – це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого, може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин позивачці було завдано шкоди на суму 37020,11грн., що дорівнює вартості відновлювального ремонту автомобіля до попереднього стану з врахування придбання автозапчастин, їх заміни та фарбування, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, виставленими рахунками, видатковими накладними та товарним чеком (а.с.23, 24, 25, 26, 27, 28).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, виходячи з принципів правової визначеності та рівності прав усіх учасників цивільно-правових відносин, закріплених в частині 1 статті 1 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди внаслідок протиправної бездіяльності відповідача Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», тому позов, з врахуванням наведених вище обставин підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в кописть позивача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 83, 89, 95, 141,247, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» (ЄДРПОУ 02128230, м. Львів, вул. К.Левицького,94) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 37 020,31 (тридцять сім тисяч двадцять гривень тридцять одну коп.)

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» (ЄДРПОУ 02128230, м. Львів, вул. К.Левицького,94) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги ,через Шевченківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя В. В. Свірідова