Ухвала суду № 87203895, 23.01.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3928/19

пр.№ 1-кс/464/88/20

УХВАЛА

23 січня 2020 року слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова Дулебко Н.І., за участі: секретаря судового засідання – Кравс С.В., представника потерпілої – Луки Т.М., прокурора – Галабурди А.В., розглянувши скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 – адвоката Луки Тараса Миколайовича на постанову про закриття кримінального провадження, –

встановив:

Представник потерпілої Пеприк ОСОБА_2 , адвокат Лука Т.М., звернувся зі скаргою на постанову старшого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області Завади Р.С. від 11.12.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 30.05.2019 за №420191090000026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Представник потерпілої Лука Т.М. в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав, що в такій викладені, та вважає, що постанову про закриття кримінального провадження прийнято за неповного дослідження обставин кримінального провадження. Зокрема, в ході досудового розслідування не допитано свідків, в тому числі державного реєстратора, не досліджено інших обставин. Висновок слідчого про відсутність події злочину, враховуючи неповне дослідження обставин, вважає суперечливим. Додані до скарги документи, серед яких копії ряду матеріалів із судових справ, що пов`язані з фактом підроблення у 2004 році підпису ОСОБА_1 у протоколі зборів учасників ТОВ «Латориця», копія опису документів, що надається юридичною особою Державному реєстратору для включення відомостей про юридичну особу до ЄДР, вказують на існування події злочину, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є незаконною та таку необхідно скасувати.

Прокурор Галабурда А.В. проти задоволення скарги заперечив, вказав, що постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою. Зазначив, що КК України доповнено статтею 205-1 КК України лише у 2013 році, а події, щодо яких внесено відомості до ЄРДР, мали місце задовго до появи такої статті у КК України. Таким чином, враховуючи положення ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, ст. 2 КПК України відсутня подія кримінального правопорушення, що є підставою для закриття кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників розгляду, оглянувши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, встановлено наступне.

Постановою старшого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області Завади Р.С. від 11.12.2019 закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 30.05.2019 за №420191090000026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, за ухвалою слідчого судді від 23.05.2019 відповідно до заяви ОСОБА_1 від 15.04.2019.

Зокрема, ОСОБА_1 повідомляла, що з лютого 2004 року є учасником ТОВ «Латориця». Протоколом №6 зборів учасників товариства, на якому була відсутня та підпис на якому від її імені є підробленим, обрано директором товариства з 15.03.2004 ОСОБА_3 та в подальшому на підставі цього документа проведено державну реєстрацію зміни керівника товариства. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, визнано рішення зборів ТОВ «Латориця», оформлене протоколом №6 від 15.03.2004, недійсним. Вважає, що у діях ОСОБА_3 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 205-1 КК України, а саме внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

В ході досудового розслідування слідчим здійснено ряд слідчих та інших процесуальних дій, зокрема, допитано потерпілу та свідків, отримано тимчасовий доступ до певних документів, в тому числі матеріалів реєстраційної справи, висновків судово-почеркознавчих експертиз, які оглянуто.

Також встановлено, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 26.09.2012 звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності. В ході судового розгляду встановлено, що саме ОСОБА_4 підробила вищевказаний протокол зборів учасників ТОВ «Латориця».

Разом з тим, закриваючи кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, слідчим взято до уваги, що статтею 205-1 КК України передбачена відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості. Кримінальний кодекс України доповнено вищевказаною статтею згідно із законом № 642-VII від 10.10.2013 та в подальшому до такої внесено зміни законом № 835-VIII від 26.11.2015.

Враховуючи серед іншого норми ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, слідчий дійшов висновку, що відсутня подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та кримінальне провадження необхідно закрити.

У зв`язку з цим, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

У кримінально-правовому і кримінально-процесуальному значеннях подія злочину (подія кримінального правопорушення) – це діяння особи, вчинення якого заборонено законом і яке законодавцем визнається злочином (кримінальним правопорушенням).

Подія злочину відсутня у разі: 1) відсутності діяння у кримінально-правовому значенні (розумінні), в тому числі і у разі відсутності наслідків, які законодавцем визначені як обов`язкова ознака складу злочину; 2) відсутності суспільної небезпечності діяння, яке містить склад злочину (ознаки складу злочину); 3) відсутності у вчиненому діянні складу конкретного злочину.

Закріплений у Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 15), Конвенцією

про захист прав і основних свобод людини (стаття 7).

Статтею 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Встановлено, що діяння, у якому, на думку ОСОБА_1 , наявний склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 205-1 КК України, мало місце до моменту доповнення Особливої частини КК України вищевказаною статтею згідно із законом № 642-VII від 10.10.2013 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та відповідно до набрання цим законом чинності.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, який в подальшому ухвалений Верховною Радою України у вигляді вищевказаного закону, основними завданнями цього законопроекту серед іншого є запровадження кримінальної відповідальності осіб за підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи, за підроблення документів, які подаються для державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення про ліквідацію юридичної особи – банкрута або для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі судового рішення щодо визнання фізичної особи-підприємця банкрутом, за підроблення документів, бланків та їх використання, підроблення печаток, штампів та їх використання; удосконалення діяльності фондового ринку та корпоративних відносин, принципів державного регулювання у сфері фондового ринку та корпоративних відносин.

Таким чином, подія кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 205-1 КК України, на яку вказує ОСОБА_1 , за вищевказаних обставин у будь-якому разі відсутня.

Доводи потерпілої та її представника щодо неповного, на їх думку, дослідження обставин кримінального провадження, зазначених висновків не спростовують та за вищевказаних встановлених в ході розгляду скарги обставин не можуть бути підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Враховуючи наведене, у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись статтями 303, 304, 306, 307 КПК України, –

ухвалив:

У задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_1 – адвоката Луки Тараса Миколайовича на постанову старшого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області Завади Р.С. від 11.12.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 30.05.2019 за №420191090000026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Дулебко Н.І.