Ухвала суду № 87202666, 28.01.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1303/19

Провадження № 2/461/119/20

УХВАЛА

28.01.2020 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

з участю секретаря Івасюти Н.В.,

розглянувши заяву представників відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокатів Гурського Германа Юрійовича, Гайдаєнка Тараса Віталійовича про відвід головуючого судді,

встановив:

представники відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» адвокати Гурський Герман Юрійович, Гайдаєнко Тарас Віталійович в ході розгляду справи №461/1303/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду подали заяву про відвід головуючого судді.

Обґрунтовуючи заявлений відвід заявники покликаються на обставини, які, на їх думку, викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді. Зокрема вказують на те, що суддя з незрозумілих причин виявляє упередженість при розгляді справи, відмовляючи представнику відповідача у справедливому розгляду справи упередженим та безстороннім судом та ігноруючи норми ЦПК України, оскільки застосовує їх виключно в інтересах позивача. При цьому дана заява фактично ґрунтується на непогодженні з процесуальним рішенням головуючого прийнятим в процесі провадження у справі.

Статтею 40 ЦПК України визначено, порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу. Так, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною восьмою цієї ж статті визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, приходжу до висновку, що заявлений стороною відвід є необґрунтованим, з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантовано кожному право на справедливий суд.

Відповідно до п. 1 зазначеної статті, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, з поданої заяви вбачається, що вона мотивована непогодженням сторони із процесуальними рішеннями судді у даній справі, зокрема прийняття судом письмових пояснень позивача по суті спору та відмови у задоволенні клопотання представника про оголошення перерви.

Також, вказує на відсутність у матеріалах справи документів що підтверджують повноваження представника позивача у справі.

Натомість копію такого ордеру наявна у матеріалах справи.

Так, відповідно до ч. ч. 2,5 ст.12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Судом в повній мірі дотримано вимог цивільного судочинства та засади змагальності сторін, передбачені вищевказаною статтею.

Доказів протилежного представником відповідача не подано.

Відтак, за переконанням суду, доводи заявника, наведені у заяві не підкріплені жодними належними та допустимими доказами та не можуть слугувати законною підставою для відводу, ґрунтуються виключно на припущеннях та суб`єктивній думці заявника, яка фактично сформована на непогодженні з прийнятим процесуальними рішеннями по даній справі.

Крім цього, покликання сторони на безпідставне звільнення позивача від сплати судового збору та розгляд справи у спрощеному позовному провадженні також не підтверджені жодними доказами та були предметом перевірки судом, за результатами яких винесені відповідні процесуальні рішення. Нових обставин заявником не наведено.

Відповідно до ч. 3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, вважаю подану заяву про відвід необґрунтованою, поданою з метою затягування судового розгляду, а тому провадження слід зупинити до вирішення питання про відвід в порядку ст.33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, -

постановив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - зупинити до вирішення питання про відвід, у порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28 січня 2020 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.