Ухвала суду № 87201852, 28.01.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.01.2020

ЄУН 320/921/19

Провадження № 1-кп/937/244/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» січня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря – Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріали об`єднаних кримінальних проваджень № 12018080140003200 та № 12018080170000254 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радивонівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який має середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому:

31.10.2006 Якимівським районним судом Запорізької області за ч.4 ст.296 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

17.06.2010 Якимівським районним судом Запорізької області за ч.І ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 180 годин громадських робіт;

01.09.2011 Якимівським районним судом Запорізької області за ч.З ст.185 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 4 місяця. На підставі ст.71 ч.І КК України частково приєднано покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 17.06.2010 року та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 4 місяці 20 днів;

30.09.2013 Якимівським районним судом Запорізької області за ч.З ст.185 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 23. 02.2012 року та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць;

11.07.2016 Якимівським районним судом Запорізької області за ч.З ст.185 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 троків. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1 ст.162, ч.2,3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 31.05.2018 відносно ОСОБА_2 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області був направлений обвинувальний акт за вчиненням злочину, передбаченого ч. 2ст. 307 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора – Дударенка О.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Ненашевої Я.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Єрьоменка О.М.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходяться матеріали об`єднаних кримінальних проваджень № 12018080140003200 та № 12018080170000254 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1 ст.162, ч.2,3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, не зменшилися та не зникли. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні цілого ряду злочинів, серед яких є тяжкі злочини, не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, знаходячись на іспитовому терміні, на шлях виправлення не став та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, тому, на думку прокурора, він може безперешкодно покинути своє місце теперішнього мешкання, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, що дає підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинили свого існування. Обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.

Захисник Ненашева Я.В. та обвинувачений ОСОБА_1 не заперечували щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що клопотання прокурора щодо продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

У даному випадку суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні цілого ряду злочинів, декілька з яких є тяжкими. Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, кількість епізодів, того факту, що він не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, знаходячись на іспитовому терміні, на шлях виправлення не став та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), може безперешкодно покинути своє місце теперішнього мешкання, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та невідворотності покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Суд вважає, що прокурором доведено недостатність застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам. Наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

При цьому необхідно зазначити також, що судом вживаються усі можливі та доступні процесуальні заходи для своєчасного розгляду даної судової справи, зважаючи, у тому числі на те, що навантаження суддів, що існує на даний час в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області, є понаднормовим, кількість судів в установі, які мають можливість на даний час відправляти судочинство, що є більш ніж вдвічі меншою від кількості, визначеної штатним розкладом, велику кількість та складність судових справ, що одночасно перебувають у провадженні останніх.

Зазначене доводить, що, виходячи з високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, з урахуванням високого ступеня суспільної небезпеки інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до його особистої свободи, встановлені вище обставини є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2019 року залишено без змін в частині призначеного покарання вирок Якимівського районного суду Запорізької області за ч. 3 ст.185 КК України від 11.07.2016 року, відповідно до якого йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його матеріальне становище, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також суд вважає доцільним покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно з ч.5 ст.194 КПК України, обов`язків: 1) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої, 4) докласти зусиль до пошуку роботи.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 179, 194, 331, 334 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Термін запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів, тобто до 27 березня 2020 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. В призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27 березня 2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику Запорізького слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений ОСОБА_1 - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Т.В.Юрлагіна