Рішення № 87198367, 27.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7255/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача Басюк О.М. за довіреністю,

представник відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засідання справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 22.11.2019 р. ВП №59993964 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.,

І. Суть спору:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просило:

-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.11.2019 року ВП № 59993964 про накладання штрафу у розмірі 5100 грн.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

25.11.2019 р. до управління надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.11.2019 р. ВП №59993964 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позивач вважає, що постанова від 22.11.2019 р. ВП №59993964 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07. 2019 року по справі №420/5804/18 є протиправною та належить до скасування.

Так, позивач зазначив, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 року по справі №420/5804/18 зобов`язано управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням висновків суду, викладених у даній постанові апеляційного суду, на виконання якої управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років та 04.09.2019 року винесено рішення про відмову № 5553 у призначенні пенсії, про що було надано відповідну інформацію відповідачу.

06.09.2019 р. постановою відповідач відкрив виконавче провадження №59993964 за виконавчим листом від 12.08.2019 р. №420/5804/18.

Довідкою від 26.09.2019 р. №629 управління надало інформацію про виконання рішення суду та надано копію рішення управління від 04.09.2019 р. №5553 про відмову у призначенні пенсії.

Таким чином, позивач рішення суду виконав, а саме: повторно розглянув заяву з урахуванням висновків суду зазначених у рішенні суду, інших зобов`язань рішення суду не містить.

Враховуючи зазначене, позивач просив визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою суду від 21.12.2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду за та відкрив провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

21.12.2019 р. ухвалою, суд призначив судове засідання для розгляду справ на 27.01.2020 р. у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

Від представника відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини на які він посилаються як на підставу своїх вимог, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються. Суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення з наступних мотивів.

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року по справі №420/5804/18 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання неправомірною відмови, скасування рішення № 5553 від 12.10.2018 року, визнання достатнім стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років, зобов`язання призначити та нарахувати йому пенсію за вислугу років, - відмовлено у повному обсязі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року по справі №420/5804/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 5553 від 12.10.2018 року.

Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків, викладених у даній постанові апеляційного суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

12.08.2019 року Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по справі №420/5804/18 про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків, викладених у даній постанові апеляційного суду.

Відповідач 06.09.2019 року прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59993964 з виконання виконавчого листа №420/5804/18 від 12.08.2019 року.

Позивач направив відповідачу довідку № 629 від 26.09.2019 р. (а.с.9) про здійснення виконання рішення суду, відповідно до якої повідомлено, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 року по справі №420/5804/18 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків у справі та винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років №5553 від 04.09.2019 року (а.с.10).

22.11.2019 р. відповідач прийняв постанову по ВП №59993964 про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.

07.10.2019 року ухвалою Одеський окружний адміністративний суд у справі № 420/5804/18 задовольнив заяву Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та замінив сторону виконавчого провадження, а саме: замінено боржника з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, серед іншого виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, крім певних випадків.

Згідно з п. 5,6 ст. 26 Закону № 1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Суд встановив, що постановою П`ятий апеляційний адміністративний суд від 03.07.2019 року по справі №420/5804/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 року скасував та прийняв нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 5553 від 12.10.2018 року.

Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків, викладених у даній постанові апеляційного суду.

12.08.2019 року Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по справі №420/5804/18 про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків, викладених у даній постанові апеляційного суду.

За заявою Стягувача, Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області 06 вересня 2019 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59993964 з виконання вказаного виконавчого листа №420/5804/18 від 12.08.2019 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та винесло рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років № 5553 від 04.09.2019 року, яке додано до довідки (а.с.9-10).

Позивач стверджує, що ГУПФУ в Одеській області на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року по справі №420/5408/18, 04 вересня 2019 року прийняло рішення №5553 про відмову у призначенні пенсії.

Суд зазначає, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків, викладених у даній постанові апеляційного суду.

Дослідивши зміст рішення №5553 про відмову у призначенні пенсії від 04.09.2019 року, суд вважає, що зазначені висновки, викладені у постанові суду апеляційної інстанції позивачем враховані та позивачем було з`ясовано та досліджено питання наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за Законом України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

У свою чергу, відповідач не з`ясував, які саме висновки суду, викладені у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду не були враховані боржником.

З огляду на зміст рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду, суд зазначає що в ньому відсутні будь-які висновки, щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію за вислугу років, або будь-які інші вказівки щодо позитивного вирішення заяви позивача.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст 31 Закону України "Про виконавче провадження, у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

У суду відсутні докази звернення відповідача до суду із такою заявою.

Одночасно, суд враховує та звертає увагу на те, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків, викладених у даній постанові апеляційного суду, не покладаючи обов`язку на боржника прийняти виключно позитивне рішення стосовно третьої особи.

Частинами 2-3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Таким чином, законодавчою підставою для накладення штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин.

Однак, суд вважає, що відповідач не довів такі обставини та не надані відповідні докази на підтвердження тому, що управління не виконало рішення суду без поважних причин.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд робить висновок, що відповідач протиправно прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення експертиз, тому судові витрати не стягуються.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.11.2019 року ВП № 59993964 про накладання штрафу у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто),00грн.

3. Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розглядами судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення повного тексту рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

4. Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області адреса: вул. Канатна,83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, адреса: вул. Розумовська, 37 м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 34929741.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 27 січня 2020 року.

Суддя О.Я. Бойко

.