Ухвала суду № 87194982, 21.01.2020, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 526/2314/19

Провадження №1-кп/548/54/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі двох професійних суддів:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

судді - Старокожка В.П.,

та присяжних – Демиденка С.В., Стогнія І.О., Кучера О.В.,

за участю секретаря судового засідання– Калініченко А.В.,

за участі прокурора – Ходатенка Д.М.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Сідько С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хорол Полтавської області кримінальне провадження № 12019170130000443 по обвинуваченню

ОСОБА_2

у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження №12019170130000443 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187 КК України.

В ході судового засідання прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою, яке мотивував тим, що ризики встановлені раніше не зменшились і на даний час існують, так як обвинувачений є особою схильною до вчинення злочинів, крім того вказав, що тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому може вплинути на те, що він буде уникати суду.

Тому прокурор просив продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Потерпілий думку прокурора підтримав.

Захисник заперечувала стосовно продовження строку тримання під вартою, просила змінити обраний ОСОБА_2 запобіжний захід на домашній арешт, оскільки прокурором не доведено наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, суд присяжних приходить до наступних висновків.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винним в інкримінованим йому злочинам, майновий стан, а також відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у суду присяжних відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, вказане свідчить про те, що обвинувачений, в разі звільнення з-під варти, може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду або від виконання процесуальних рішень. Також у справі залишаються не допитані свідки, а тому у суду є підстави вважати, що обвинувачений, у разі звільнення з-під варти, може впливати на них.

Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд присяжних на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд присяжних враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність судимостей.

Також при цьому суд присяжних враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Зважаючи на те що пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Одночасно судом присяжних враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Так, у даному випадку кримінальні правопорушення які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_2 є особливо тяжкими злочинами. На думку суду присяжних конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні. Таким чином, суд присяжних вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

На даному етапі судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою на даний час відпала, суду присяжних не надано переконливих доказів щодо необхідності скасування запобіжного заходу обвинуваченому.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку та зважаючи на необхідності призначення справи до судового розгляду, відсутності можливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд та відсутності доказів, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, суд присяжних вважає за необхідне ОСОБА_2 продовжити дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 19.03.2020 року, включно.

Приймаючи таке рішення суд присяжних враховує також те, що обвинувачений ОСОБА_2 неодноразово судимий за вчинення умисних насильницьких корисливих злочинів, при цьому лише нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, є працездатним проте не займається суспільно корисною працею, хоч і проживає з матір`ю, проте власної родини не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків.

Керуючись ст. ст. 331, 376 КПК України, суд присяжних -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора Ходатенка Д.М. про продовження у кримінальному провадженні №12019170130000443 строку тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187 КК України, задовольнити.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити, на строк, що не перевищує 60 днів, а саме до 19.03.2020 року, включно.

Повний текст ухвали виготовлено 24.01.2020 року.

Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.

Головуючий

суддя

присяжні