Рішення № 87194795, 20.01.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/9651/19

Провадження №2/428/157/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору від 25.08.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, що свідчить про порушення умов кредитного договору. Згідно з рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.05.2015 року з відповідача було стягнуто заборгованість в сумі 8723,16 грн., з яких 5956,09 грн. - тіло кредиту, 1619,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 255,54 грн. - заборгованість по пені та комісії, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 391,58 грн. - штраф (процентна складова). У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.06.2019 року має заборгованість у загальній сумі 301611,27 грн., яка складається з наступного: 5956,09 грн. - заборгованість за кредитом, 290355,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5300,00 грн. - заборгованість по пені та комісії. Позивач з урахуванням раніше стягнутого за судовим рішенням просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 116050,00 грн., з яких 116050,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 31.10.2018 року по 30.06.2019 року, та вирішити питання про судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог. Свою позицію обґрунтував тим, що у анкеті-заяві позичальника від 25.08.2011 року, на яку посилається позивач, процентна ставка не зазначена, в ній відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Обґрунтовуючи підстави, розмір та порядок нарахування процентів, позивач посилається на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку. При цьому позивачем не доведено, що самі ці Тарифи та Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку він розумів, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву - анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати неустойки (штрафу, пені) та у зазначеному позивачем розмірі. За таких обставин витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки не підтверджують зазначених обставин. Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 31.10.2018 року по 30.06.2019 року в сумі 116050,00 грн. не підлягають задоволенню. Заявив про застосування трирічного строку позовної давності до вимог позивача, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони договору обумовили збільшення строку позовної давності до 50 років. Відтак перебіг строку позовної давності слід обліковувати з дня ухвалення Сєвєродонецьким міським судом Луганської області рішення від 06.05.2015 року по справі №428/1322/15-ц. Таким чином, строк позовної давності позивач пропустив, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 надала відповідь на відзив, в якому заперечувала проти доводів відповідача. Зазначила, що між сторонами було укладено договір приєднання, умови якого можуть бути прийняті іншою стороною в цілому. Відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Таким чином, зміст кредитного договору було зафіксовано в декількох документах - Заяві позичальника, Умовах та правилах надання банківських послуг і Тарифах, з якими відповідач ознайомився, що підтвердив своїм підписом. На підставі укладеного договору відповідачу було відкрито картковий рахунок, ключем до якого є пластикова картка. Відповідач отримав кредитну картку «Універсальна». При цьому з Довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна» чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% (36% на рік). Сторонами були погоджені усі умови договору. Умови та правила надання банківських послуг є загальнодоступними та розміщені на офіційному сайті банку. Розрахунок заборгованості та надана виписка про рух коштів відображує усі операції по картковому рахунку. З розрахунку заборгованості та наданої виписки з банківського рахунку вбачається, що відповідач частково погашав заборгованість за договором. Відповідачем зазначений розрахунок не спростований, контррозрахунок не наданий. Правовідносини між сторонами тривають, боржником зобов`язання належним чином не виконані та кредитором не прийняті. Відповідач не надав доказів погашення кредитної заборгованості. Відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору. Відповідно до виписки з рахунку відповідача, вбачається, що він користувався кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Строки позовної давності пропущені не були, оскільки картка діє до останнього дня липня 2016 року, позов направлено до суду 16.08.2019 року, тобто до спливу позовної давності. З цих же підстав строк позовної давності не може бути застосований і до вимог про стягнення пені. Наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_4 надав заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю представника банку.

Суд, враховуючи зміст заяви представника позивача ОСОБА_3 , не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки представником позивача ОСОБА_4 не надано жодних доказів поважності причин неявки в судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

15.05.2010 року відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №0410131500154401366.

При цьому в анкеті-заяві від 15.05.2010 року №0410131500154401366, підписаної відповідачем, дійсно зазначено, що вказана анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Докази того, що ОСОБА_1 підписав заяву №б/н від 25.08.2011 року, відповідно до якої отримав кредит в сумі 6000 грн., відсутні.

Згідно з листом АТ КБ «Приватбанк» від 18.11.2019 року №30.1.0.0/2-20190816РВ0000000517 клієнт ОСОБА_1 згідно кредитного договору від 25.08.2011 року отримав в АТ КБ «Приватбанк» кредитні картки № НОМЕР_1 , НОМЕР_6, зі строком дії останньої випущеної картки до 07.2016 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання були розроблені АТ КБ «Приватбанк», то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника ОСОБА_1 від 15.05.2010 року №0410131500154401366 взагалі процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Також з цієї заяви вбачається, що відповідач не висловив бажання скористатись жодною із послуг, запропонованих банком.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №б/н від 25.08.2011 року, зробленого позивачем, станом на 30.06.2019 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у загальній сумі 293779,69 грн., яка складається з наступного: 288735,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5044,46 грн. - заборгованість по пені та комісії. До стягнення заявлена заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 116050,00 грн., з яких 116050,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 31.10.2018 року по 30.06.2019 року

Зазначені позовні вимоги обґрунтовані тим, що їх розмір і порядок нарахування, крім тіла кредиту, визначені у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку (https://privatbank.ua/terms/), і є невід`ємними частинами спірного договору.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти того, що Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи є складовою частиною кредитного договору, оскільки вони не були ним підписані.

Доказів на підтвердження протилежного позивачем та його представниками надано не було.

При цьому в судовому засіданні не було встановлено, що саме з доданими до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг ознайомився відповідач ОСОБА_1 і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Не було встановлено і того, що вказані документи на момент підписання ОСОБА_1 заяви-анкети взагалі містили саме такі умови щодо порядку нарахування, сплати і розміру процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем Витяг з Тарифів та Умов та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору.

Суд вважає, що АТ КБ «Приватбанк» в порушення приписів ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не повідомив ОСОБА_1 про умови кредитування і не узгодив їх з ним.

Таким чином, між сторонами був безпосередньо укладений кредитний договір у вигляді заяви, підписаної сторонами, яка не містить строку повернення кредиту (користування ним), не встановлює розміру відсотків за користування кредитом та розмір штрафних санкцій.

Доводи, викладені представником позивача у відповіді на відзив разом з доданими документами, не спростовують зазначених висновків суду, які в свою чергу, відповідають висновкам, зробленим Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17 за аналогічними правовідношеннями.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України банк має право вимагати виконання боржником лише повернення фактично отриманої суми лише кредитних коштів, а не відсотків за користування кредитом та стягнення штрафних санкцій і комісії. Проте позивач зазначає, що згідно з рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.05.2015 року по справі №428/1322/15-ц з відповідача вже було стягнуто заборгованість в сумі 8723,16 грн., до якої входить тіло кредиту в сумі 5956,09 грн.

За таких обставин, з урахуванням обставин встановлених в судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам в повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимог позивача суд відзначає, що відсутні підстави для застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом, комісії, пені, оскільки їх нарахування є необґрунтованим.

Щодо решти доводів сторін суд відзначає, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-д; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача: Гаренко Надія Володимирівна, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, паспорт серії НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Представник позивача: ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Ж. І. Кордюкова