Рішення № 87191669, 22.01.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/570/19

Номер провадження 2/404/144/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді: Бершадської О.В.,

за участі секретаря: Коноваленко К.О.,

учасники справи:

представник позивача- ОСОБА_1. ,

представник відповідача- ОСОБА_3 . третя особа- ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , яким, після уточнення вимог, просить визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" щодо неналежного їй надання медичної допомоги; відшкодування із відповідача моральної шкоди в розмірі 1 000 000 , 00 грн.

Обґрунтовуючи позов зазначила, що вона за період 2018 року двічі проходила стаціонарне лікування в КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" у психоневрологічному відділенні для хворих з граничними розладами здоров"я з 12.02.2018 року по 29.03.2018 року, та з 10.09.2018 року по 24.09.2018 року. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 619/18 знаходилась в стаціонарі з 12.02.2018 року по 29.03.2018 року з діагнозам - змішаний розлад особистості.

Крім того, відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3535/18 знаходилась в стаціонарі з 10.09.2018 року по 24.09.2018 року з діагнозам - змішаний розлад особистості в стані декомпенсації з параноїдними включеннями.

Під час знаходження на стаціонарному лікуванні в КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" у психоневрологічному відділенні для хворих з граничними розладами, її лікуючим лікарем була ОСОБА_4 18.09.2018 року між нею, ОСОБА_5 та пацієнтом ОСОБА_6 стався конфлікт, на грунті того, що ОСОБА_6 зауважила, що через її скарги на лікаря ОСОБА_4 у березні місяці 2018 року, остання отримала догану. ОСОБА_5 почала проти цього заперечувати, але ОСОБА_6 розпочала сварку та бійку. 18.09.2018 року в результаті бійки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , остання нанесла їй тілесні ушкодження, а саме струс головного мозку та рану правої надбрівної дуги. У відділенні КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" медична допомога їй, ОСОБА_5 не була надана. Тому, у зв`язку з отриманою травмою та погіршенням стану здоров`я вона була змушена самостійно звернутись до дільничного лікаря за місцем проживання.

Зокрема, відповідно до відповіді на запит КЗ «Поліклінічне об`єднання м. Кіровограда» за № 4210/01-09 від 20.12.2018 року, ОСОБА_5 19.09.2018 року зверталась до лікаря-офтальмолога, діагноз: різана рана надбрівної дуги, посттравмотичний кон`юктевіт. Крім того, 19.09.2018 року зверталась до лікаря травматолога, діагноз: закрита черепно-мозкова травма. Забійна рана голови. Направлена на консультацію до лікаря невропатолога.

Крім того, вона 19.09.2018 року зверталась до лікаря невропатолога, діагноз: забій м`яких тканин голови, струс головного мозку. Церебростенічний, вестибулопатичний синдром. 24.10.2018 року позивач була оглянута для МСЕК. Відповідно до консультації лікаря невропатолога, дз.: Забій м`яких тканин голови, струс головного мозку п/травматичний неврит цільового нерву зліва.

Крім того, вона 22.09.2018 року звернулась із заявою про неналежне надання їй медичної допомоги та погіршення стану здоров`я до головного лікаря КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" Тарасенко М.О. 24.09.2018 року звернулась із заявою про неналежне надання медичної допомоги до прокуратури Кіровоградської області та 09.10.2018 року отримала відповідь за № Р-392/6 від Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо розгляду звернення до прокуратури Кіровоградської області, а саме, що за результатами проведення службової перевірки комісія прийшла до висновку, обстеження та лікування позивача у психоневрологічному відділенні № 16 проводилось у повному обсязі та згідно з клінічним протоколом.

Крім того, по факту неналежного надання медичної допомоги вона також зверталась до Міністерства охорони здоров`я України. Вказала, що має дуже незадовільний стан здоров`я, оскільки є інвалідом другої групи. Має також захворювання таке, як рак верхньо-зовнішнього квадрату лівої молочної залози. У випадку завдання шкоди або порушення прав пацієнтів у процессі надання медичної допомоги настає цивільно-правова відповідальність. Цивільно-правова відповідальність у сфері медичної діяльності є видом юридичної відповідальності, що виникає внаслідок порушення майнових чи особистих немайнових благ громадян, що безпосередньо пов`язані з медичною діяльністю,- це перш за все життя та здоров`я. Права пацієнтів визначені у цивільному кодексі, а саме ст. 283 ЦК України, визначено, що фізична особа має права на охорону здоров`я. Охорона здоров`я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом.

Вважає, що у зв`язку з неналежним наданням їй медичної допомоги з боку відповідача настали негативні наслідки, які з собою потягнули дефекти медичної допомоги, ушкодження її здоров`я та в подальшому погіршення стану здоров`я. Відшкодування заподіяної діями відповідача їй моральної шкоди важко оцінити, але визначила у розмірі 1 000 000,00 гривен. Ця сума обумовлена вищезазначеними фізичними та душевними стражданнями внаслідок неналежного надання їй медичної допомоги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального провадження. Призначено підготовче засідання.

18 лютого 2019 року до суду надійшов відзив сторони відповідача на позовну заяву, згідно якого представник позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити. Зазначив, що гр. ОСОБА_5 була 10.09.2018 року госпіталізована до психоневрологічного відділення № 16 в добровільному порядку з приводу змішаного розладу особистості з параноїдальними включеннями. Пацієнтка хворіє з 1991 року, багаторазово лікувалась (щорічно до 4-5 госпіталізацій) в даному відділенні. Жодних непорозумінь не виникало до березня 2018 року, коли вперше гр. ОСОБА_5 під час чергової госпіталізації стала агресивною, брутальною, злобною та почала ображати інших пацієнтів. На зауваження лікуючого лікаря ОСОБА_4 пацієнтка відреагувала бурхливо і звернулась зі скаргою до головного лікаря. Принесені вибачення завідувачем відділення № 16 ОСОБА_4 у присутності головного лікаря конфлікт вичерпали.

18.09.2018 року приблизно о 15 год. між пацієнтами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стався конфлікт, під час якого остання звинувачувала пацієнтку ОСОБА_6 в тому, що вона ВІЛ - інфікована і повинна бути ізольованою та не знаходитись серед пацієнтів. Під час суперечки та взаємних образ і погроз гр. ОСОБА_5 увірвалася в палату, де перебувала гр. ОСОБА_6 . Остання, з метою самозахисту вдарила чайником гр. ОСОБА_5 та розсікла їй шкіру надбрівної дуги. Після чого гр. ОСОБА_5 категорично відмовившись від запропонованої медичної допомоги персоналу відділення, самостійно викликала поліцію та швидку допомогу. Дозволила обробити рану лише лікарю швидкої допомоги і цією ж каретою екстреної медичної допомоги доставлена в міський травмпункт, де їй були накладені шви та оброблена рана.

У відділення повернулася 18.09.2018 року о 21 год. Черговому персоналу повідомила про об`єм наданої їй допомоги. Скарг на головний біль, запаморочення та нудоту не висловлювала. Наступного дня, вранці без дозволу чергового персоналу, не дочекавшись зав. відділення, хвора самостійно поїхала до обласної лікарні на консультацію до лікаря окуліста. Цього ж дня, повернувшись з консультації під час бесіди зав. відділення № 16 ОСОБА_4 гр. ОСОБА_5 продовжувала нарікати і звинувачувати завідуючу в неналежному ставленні до неї, погрожувала зустрітися в суді, що всім будуть "непереливки" і що весь персонал буде звільнений з роботи. Впродовж наступних 5 днів перебуваючи в стаціонарі психоневрологічного відділення № 16 гр. ОСОБА_5 приймала призначене лікування, щодо основного захворювання, висловлювала скарги виключно на біль та набряк в області рани надбрівної дуги.

24.09.2018 року під час чергового огляду пацієнтки, по завершенню курсу лікування зав. відділення № 16 ОСОБА_4 повідомила гр. ОСОБА_5 про те, що лікар має право відмовитись від подальшого ведення пацієнта та надала подальші рекомендації щодо її амбулаторного лікування. Роз`яснила , що вона може звертатись за медичною допомогою в інші структурні підрозділи лікарні для отримання медичної допомоги. Гр. ОСОБА_5 упродовж всього лікування в стаціонарі відділення №16 з 10.09.2018 року по 24.09.2018 року отримувала лікування згідно клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Психіатрія" затверджених наказом МОЗ України від 05.02.2007 р. № 59 в повному обсязі. Отже, відповідно до зазначеного, протиправних дій щодо неналежного надання медичної допомоги лікувальний заклад не вбачає (а.с. 54-66). 18 лютого 2019 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 поштою отримано письмові пояснення щодо позову, згідно яких просила відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_5 . Вказала, що позивач знаходилась на лікуванні у відділенні №16 з 10.09.18 року по 24.09.18 року з ДЗ: Змішаний розлад особистості з параноїдальними включеннями. Хворіє з 1991 року, неодноразово лікувалася у відділенні, завжди з пацієнткою знаходила спільну мову, ніколи конфліктів не виникало. Хвора на протязі останніх років по три- чотири рази на рік поступала на стаціонарне лікування, забезпечувалася бюджетними препаратами, які були на той час у відділенні, і які їй були потрібні. Стан пацієнтки почав змінюватись біля року тому, імовірно на фоні хіміотерапії, яку вона приймала з приводу онкозахворювання молочної залози. ОСОБА_5 стала агресивною, злобною, брутальною, дозволяла собі ображати пацієнтів по палаті, обзивати їх, виганяти додому тому, що пацієнтка хропить та кашляє. Розмовляла з ОСОБА_5 з цього приводу, намагалася довести до неї, що стан цієї хворої, її кашель не становить загрози для її здоров`я, запропонувала перейти в іншу палату чи в денний стаціонар. ОСОБА_5 відмовилась, продовжувала вести себе некоректно. Коли їй зробила зауваження з приводу цього в березні 2018 року (під час попередньої госпіталізації), то почала вважати, що вона до неї погано відноситься "витирає об неї ноги, не приділяє достатньо уваги, лікує неналежним чином". Написала на неї скаргу головному лікарю. Під час розгляду цієї скарги принесла їй вибачення в присутності головного лікаря. Бачила, що стан пацієнтки змінився, ще тоді запропонувала їй змінити лікування на більш інтенсивне. Вона категорично відмовилась, говорила, що їй не вдасться зробити її божевільною і буде приймати тільки ті ліки, які вона буде вважати за потрібне.

Стосовно конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що стався 18.09.18 року приблизно о 15.00 годині, то при цьому присутня не була, так як знаходилась на консультації в 4-тій міській лікарні. Зі слів чергового персоналу-ОСОБА_6 та сусідки по палаті ОСОБА_5 , ОСОБА_7 . Відомо, що ОСОБА_5 дуже ображалась на ОСОБА_6 , що та не хотіла з нею спілкуватись, довго допитувалась чому і що сталось. ОСОБА_6 відповіла, що вважає її неправою щодо березневого конфлікту. ОСОБА_5 розлютилась, почала ображати ОСОБА_6 . Заявила, що з ВІЛ- статусом вона повинна бути ізольована, а не знаходитися серед пацієнтів, таких як ОСОБА_8 Щоб уникнути конфлікту, ОСОБА_6 повернулась в свою палату. ОСОБА_5 увірвалась до неї, почала розкидати речі, перевернула тумбочку з ліками, схопила чайник, хотіла облити ОСОБА_6 окропом. В процесі видворення ОСОБА_5 з палати ОСОБА_6 ненароком вдарила її чайником по брівній дузі і розсікла їй шкіру. Пояснювальна записка на її ім`я від ОСОБА_6 знаходиться в її медичній карті стаціонарного хворого. В подальшому з приводу конфлікту ОСОБА_5 до чергового персоналу відділення самостійно не зверталась, самостійно викликала поліцію та швидку допомогу, не дозволяла черговій мед. сестрі обробити рану. Демонстративно бігала по відділенню з кровоточивою раною. Був викликаний черговий лікар. Поліція взяла свідчення у обох учасників бійки. ОСОБА_5 вимагала у поліції заарештувати ОСОБА_6 , коли та відмовила їй, почала звинувачувати її, як зав. відділення, в тому що вона "спеціально госпіталізувала ОСОБА_6 , щоб та нанесла їй тілесні ушкодження і якщо її ( ОСОБА_9 ) негайно не переведуть у гостре відділення вона вночі заріже її ножем". Від допомоги медичного персоналу відділення продовжувала відмовлятися, дозволила обробити рану лікарю екстреної медичної допомоги. Черговий лікар виписав направлення в травмпункт, куди її доставила карета екстреної медичної допомоги і де їй наклали шви. З травмпункту самостійно повернулась в 21.00.

З пояснювальної записки чергової медичної сестри ОСОБА_10 відомо, що хвора висловлювала скарги на біль в ділянці рани. Скарг на нудоту, запаморочення, блювоту не висловлювала. Вранці без дозволу чергової медичної сестри, не дочекавшись зав. відділенням хвора поїхала до обласної лікарні на консультацію до окуліста. Під час бесіди ОСОБА_5 категорично звинувачувала ОСОБА_6 та її, що вони змовились проти неї, заперечувала, що була ініціатором бійки, продовжувала нарікати її поганим відношенням до неї. Заспокоїти її не вдавалось, вона почала погрожувати їй притяганням до суду. На її питання: "За що мене притягати до суду?" вона відповіла: " Я щось придумаю". В подальшому у відділенні ОСОБА_5 в конфлікт з ОСОБА_6 більше не вступала, уникала її, ходила насупленою, роздратовано відповідала на запитання, постійно розказувала персоналу, що їм буде непереливки, що вона їм тут "покаже", що вони тут більш не будуть працювати і вона в тому числі. Скарг на слабкість, запаморочення, нудоту не висловлювала. Продовжувала отримувати назначене раніше лікування з приводу основного захворювання. Усі її намагання знайти з пацієнткою спільну мову, заспокоїти її, результату не дали. Тому вона її повідомила, що в зв`язку з недовірою до її особистості як лікаря, не може продовжувати її лікувати, але призначений раніше курс лікування, під час цієї госпіталізації, вона закінчить в повному обсязі. ОСОБА_5 була виписана з відділення 24.09.18 року, дані рекомендації. В подальшому вона може звертатись в інші структурні підрозділи лікарні для отримання медичної допомоги. Лікування з приводу психічного захворювання ОСОБА_5 отримала з першого до останнього дня. Від допомоги з приводу розсіченої рани категорично відмовилась. Таким чином, ствердження про неналежне надання медичної допомоги не відповідає дійсності. Відповідно наказу головного лікаря № 48 КЗ "КОПЛ" від 03.10.2018 року проведена перевірка правомірності та обґрунтованості її дій по відношенню до пацієнтки ОСОБА_5 , що зверталася зі скаргою до прокуратури області. Жодних порушень не виявлено (а.с. 33-51).

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року залучено до участі в справі правонаступника відповідача Комунального закладу "Кіровоградська обласна психіатрична лікарня"- Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради". Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 99).

В судовому засіданні позивач, її представник, вимоги підтримали, в своїх поясненнях послались на обставини, які викладено у позовній заяві . Відповідач, його представник в суді позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити, з врахуванням заперечень викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 заперечила проти задоволення позовних вимог, вважає, що позивачу було надано належну медичну допомогу.

Свідок , яка допитана за клопотанням позивача в суді ОСОБА_12 стверджувала, що у них дружні стосунки із позивачкою. Восени 2018 року вона особисто була присутня в 4-й лікарні в травмопункті коли ОСОБА_13 зашивали рану. Особисто їй позивачка повідомила, що її в пстихіатричній лікарні де вона знаходилася на лікуванні побила пацієнтка. Медичний персонал відділення де вона перебувала належної медичної допомоги їй не надав, вона змушена була самостійно викликати швидку та поліцію.

Свідок ОСОБА_14 , яка працює у лікарні з 1995 року старшою медичною сестрою в суді пояснила, що під час конфлікту між хворими ОСОБА_15 і ОСОБА_5 присутня не була. Про конфлікт її повідомила чергова медсестра. Зі слів ОСОБА_5 травма надбрівної дуги була нанесена чайником хворою ОСОБА_15 . Зовнішньо набряк надбрівної дуги (рана розсічена). Запропонувала медичну допомогу, від якої хвора ОСОБА_5 відмовилась. Вона була збуджена, роздратована. Скарги на запаморочення, тошноту, рвоту не висловлювала. Поліцію і швидку допомогу хвора ОСОБА_5 викликала самостійно.

Свідок ОСОБА_16 , яка була 18.09.2018 року черговим лікарем у приймальному відділенні КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради", в суді вказала, що отримала дзвінок із 16 відділення, у зв"язку з тим, що сталася сварка між двома пацієнтами, в ході якої ОСОБА_5 отримала забійне поранення правої надбрівної дуги. Категорично відмовлялася від надання медичної допомоги, не дозволяла навіть прибрати кров, обробити рану. Самостійно викликала поліцію та швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_10 , яка працює черговою медичною сестрою КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" зазначила, що чергувала у нічну зміну 18.09.2018 року. Хвору ОСОБА_5 по зміні не прийняла. Вона повернулась у відділення з травмпункту о 21:00 год. На надбрівній дузі була ватно-марлева пов"язка, під оком невеликий синець та набряк. Хвора висловлювала скарги на біль в ділянці рани. Скарг на нудоту, запаморочення, блювоту не висловлювала. Ніч спала, зі скаргами не зверталась. Вранці, о 06:45 зібралась їхати на консультацію до окуліста. На прохання дочекатись зав. відділення ОСОБА_4 , хвора відмовилась і покинула відділення. Свідок ОСОБА_17 , яка працює медичною процедурною сестрою відділення №16 у КОПЛ надала тотожні свідчення.

Суд, вислухавши виступи учасників справи, їх представників, пояснення свідків, дослідивши матеріали, приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Разом з тим, однією із засад судочинства, регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вимог ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що згідно виписки, наданої на запит адвоката позивача, головним лікарем КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Кропивницького" Міської ради міста Кропивницького Свириденко Л.А. за вих.№2491-03 від 20.12.2018 року, з амбулаторної карти №093270 ОСОБА_5 вбачається, що остання звернулась на прийом 05.03.2016 року. Дз: Меланома шкіри передньої стінки черевної стінки. Захворювання лівої молочної залози. ІХС: Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст., ст. 2, ризик 3, СН І ФК II. Направлена в ООД. 05.04.2016 року - 13.04.2016 року - стаціонарне лікування в КООД; 04.05.2016 року - 13.05.2016 року - стаціонарне лікування в КООД.; з 22.08.2016 року - 29.08.2016 року - стаціонарне лікування в КООД. ; 13.09.2016 року - 21.09.2016 року - стаціонарне лікування в КООД; 30.09.2016 року - звернулась в - АЗПСМ № 1; 24.10.2016-року - 03.11.2016 року - стаціонарне лікування в КООД ; 11.03.2017 року- звернулась в АЗПСМ № 1 ; 04.01.2017 року- стаціонарне лікування в КООД; 06.11.2017 року - в АЗПСМ №1 надана виписка з амбулаторної карти; 29.12.2017 року - на прийомі в КЗ "ЦПМСД" № 1 ; з 07.12.2017- 20.12.2017 року- стаціонарне лікування в КООД ; 19.03.2018 року- 29.03.2018 року- стаціонарне лікування в КЗ "ЦМЛ"; 19.10.2018 року - звернулась в АЗПСМ № 1. Направлена на ЛКК. 24.10.2018 року - ЛКК. Видана форма 088. 29.10.2018 року - АЗПСМ № 1- огляд терапевта для направлення на МСЕК; 31.10.2018 року - оглянута ЛКК та направлена на МСЕК; 20.11.2018 року - оглянута на МСЕК, визнана інвалідом II групи по загальному захворюванню (а.с. 19-20).

Крім того, на запит адвоката позивача , 20 грудня 2018 року головним лікарем КЗ "Поліклінічне об"єднання м. Кіровограда" надано за вих.№4210/01-09 виписку з амбулаторної карти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда ІІ групи по загальному захворюванню: 12.02.2016 року зверталася до ЛОР лікаря. Від госпіталізації в лікарню відмовилася; 16.02.2016 року - повторно зверталася до ЛОР лікаря ; 28.12.2017 року зверталася до лікаря-офтальмолога. Довідка № 9711 від 18.09.2018 року ; 19.09.2018 року - зверталася до лікаря-офтальмолога, Дз: Різана рана надбровної дуги. Посттравматичний кон`юктивіт ОD. 19.09.2018 року - зверталася до лікаря травматолога, Дз: Закрита черепно-мозкова травма. Забійна рана голови. Направлена на консультацію до лікаря невропатолога. 19.09.2018 року - консультація невропатолога: Забій м`яких тканин голови, струс головного мозку? Церебростенічний, вестибулопатичний синдроми. 19.10.2018 року - консультація невропатолога, Дз: Церебростенічний, вестибулопатичний синдроми. 24.10.2018 року оглянута для МСЕК: Консультація офтальмолога - Міопія слабого ступеню ОU. Консультація лікаря невропатолога, Дз: Забій м`яких тканин голови, струс головного мозку, п/травматичний неврит лицьового нерву зліва. Консультація хірурга, Дз: Сг лівої молочної залози, ст. III, кл. гр. II (2016 р.); меланома передньої черевної стінки (1989 р.) оперована кл.гр. III (а.с. 21).

Головним лікарем КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" 27 грудня 2018 року за вих.№1767/32 повідомлено, що ОСОБА_5 , 1964 р.н., в поточному році двічі знаходилась на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні у психоневрологічному відділенні для хворих з граничними психічними розладами з 12.02.18 року по 29.03.18 року та з 10.09.18 року по 24.09.18 року (а.с. 22).

Так, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №619/18, за підписом в.о.зав. відділення №16 ОСОБА_18 , лікуючого лікаря ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" (КЗ "Кіровоградська обласна психіатрична лікарня") у психоневрологічному відділенні для хворих з граничними психічними розладами з 12.02.18 року по 29.03.18 року. Діагноз: змішаний розлад особистості F 61.0 (а.с. 23). Крім того, відповідно Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3535/18 ОСОБА_5 знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" (КЗ "Кіровоградська обласна психіатрична лікарня") у психоневрологічному відділенні для хворих з граничними психічними розладами з 10.09.18 року по 24.09.18 року. Діагноз: змішаний розлад особистості в стані декомпенсації з параноїдними включеннями F 61.0. Як вбачається із вказаної Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3535/18, за підписом зав. відділення №16 та одночасно лікуючого лікаря ОСОБА_4 , ОСОБА_5 хворіє з 1991 року. Неодноразово знаходилася на лікуванні в КОПЛ. Остання дата госпіталізації з 12.02.18 року по 23.03.18 року. Виписана з поліпшенням стану. Заявляє, що стан погіршав, в чому погіршення пояснити не може. Починає розповідати про страхи, що не може вийти з хати, не може спілкуватися з людьми. Поступає повторно. Стан різко змінився на протязі останнього року, після того як захворіла на онкопатологію і почала проходити сеанси хіміотерапії. Хвора стала роздратованою, агресивною, постійно шукає приводи для конфлікту у відділенні. Вимагає особливого ставлення до себе. Постійно скаржиться, що в її палату кладуть пацієнтів які: "не правильно" себе ведуть по відношенню до неї, або просто дратують її (хроплять, кашляють, голосно розмовляють), вимагає перевести їх в іншу палату. Висловлює скарги на страхи які заважають їй виходити з дому, комфортно почувати себе в соціумі, порушення сну. Критика відсутня. Запропоновано змінити лікування на більш інтенсивне, категорично відмовилась. У перші дні перебування у відділенні малопомітна, тривожна, недовірлива, прискіпливо поводиться до медичного персоналу, фіксована на своїх відчуттях і переживаннях. Більше часу проводить в своїй палаті. У бесіду вступає неохоче з невдоволеним виразом обличчя.

Порушення режиму відділення ( бійка з пацієнткою). 18.09.18 р. в 15.00 г хвора ОСОБА_7 підійшла до мед. посту і повідомила про конфлікт між хворими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Викликали чергову м/с до палати. У хворої ОСОБА_5 пошкоджена брова, текла кров. Зі слів пацієнтки їй нанесли удар електрочайником. Хвора викликала поліцію та швидку допомогу. Зі слів хворої ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суть конфлікту полягає в тому, що остання відмовилася спілкуватися з пацієнткою. На питання чому, відповіла "Що вважає її виною в інциденті під час минулої госпіталізації ". Пацієнт ОСОБА_5 ввірвалась в її палату та почала ображати, розкидати її речі, голосно кричала, що хворі зі СНІДОм не мають права лікуватися у відділенні. На зауваження не реагувала. Вимагала перевести ОСОБА_6 в гостре відділення. 15.15 г. був викликаний черговий лікар. 15.35. Черговий лікар - інтерн ОСОБА_16 : Сталася сварка між хворими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 результом якої стала словесна, лайлива мовна цензура між двома особами. Внаслідок чого хвора ОСОБА_5 отримала забиту рану правої надбрівної дуги. Категорично відмовлялася від надання медичної допомоги, не дозволяла витерти кров, обробити рану. Самостійно викликала наряд поліції, та швидку допомогу. Тільки лікар швидкої допомоги зміг обробити її рану. Черговий лікар КОПЛ виписав направлення в травматологічний пункт в 16.30. До справи притягувалась поліція, обидві пацієнтки дали свідчення в письмовому вигляді. Хвора постійно звинувачує її (зав. відділення №16), в тому що на протязі останнього часу дуже погано до неї відноситься, ігнорує , не проводить особисту психотерапію, постійно згадує, що під час минулої госпіталізації по відношенню до неї поступила некоректно, підвищила голос, не вислухала її особисто під час конфлікту в палаті з пацієнткою. Вибачення принесені нею в присутності головного лікаря її не задовольнили (а.с. 24). 24.09.2018 року ОСОБА_5 звернулась із заявою до прокуратури Кіровоградської області про неналежне надання медичної допомоги та погіршення стану здоров`я. Просила приняти міри, покарати і притягнути до відповідальності лікаря ОСОБА_4 (а.с. 10-11).

Начальником Головного управління національної поліції в Кіровоградській області Козьяковим Р.С. 22 жовтня 2018 року за вих.№27/Р-1042 повідомлено, що звернення ОСОБА_5 від 24.09.2018 року, яке адресовано прокурору Кіровоградської області, розглянуто керівництвом Головного управління. Встановлено, що слідчим відділом Кропивницького ВП ГУНП в області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018120020007984, розпочатому 19.09.2018 за фактом заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України. На даний час досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії. За результатами розслідування буде прийнято рішення відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства України. З метою забезпечення ефективності досудового розслідування, а також всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин вчиненого стосовно ОСОБА_5 кримінального правопорушення слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області у кримінальному провадженні № 12018120020007984 надано письмові вказівки, виконання яких взято на контроль. Оцінку діям працівників Комунального закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» буде надано Департаментом охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації (а.с. 89-90).

Крім того, Міністерство охорони здоров`я України розглянуло звернення

ОСОБА_5 від 22.10.2018 №Р-15409. Керуючись пунктом 3 статті 7, статей 15, 16 Закону України «Про звернення громадян», підпунктом 13 пункту 4, пунктом 6 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, пунктами 5 та 6 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 887 МОЗ України надсилає Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації зазначене звернення на розгляд та опрацювання (а.с. 13). В свою чергу, Департамент охорони здоров`я обласної державної адміністрації розглянув звернення до Міністерства охорони здоров`я України щодо зауважень до надання медичної допомоги у комунальному закладі "Кіровоградська обласна психіатрична лікарня" та повідомив 07.12.2018 року за вих.№Р-478/6 ОСОБА_5 , що до департаменту охорони здоров`я обласної державної адміністрації від прокуратури Кіровоградської області надходило звернення щодо зауважень до надання медичної допомоги у вищезазначеному медичному закладі. Звернення було розглянуто, за результатами розгляду надіслано письмову відповідь департаменту охорони здоров`я обласної державної адміністрації від 09 жовтня 2018 року № Р-392/6 (а.с. 14).

Директор Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації Рибальченко О. розглянувши звернення ОСОБА_5 щодо зауважень до надання медичної допомоги у комунальному закладі «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» 09.10.2018 року за вих.№Р-392/6 повідомив, що згідно з інформацією, наданою Комунальним закладом "Кіровоградська обласна психіатрична лікарня", з метою перевірки інформації, викладеної у зверненні, наказом головного лікаря зазначеного медичного закладу було створено службову комісію. Комісією проведено перевірку дій завідувача психоневрологічного відділення № 16 комунального закладу «Кіровоградська обласна психіагрична лікарня» ОСОБА_4. щодо надання ОСОБА_5 медичної допомоги та створення безпечних умов під час перебування у зазначеному відділенні. За результатами проведення службової перевірки комісія прийшла до висновку, що обстеження та лікування ОСОБА_5 у психоневрологічному відділенні № 16 проводилось у повному обсязі та згідно з клінічним протоколом, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 лютого 2007 року № 59 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю психіатрія». Звинувачення ОСОБА_4 у незабезпеченні безпечних умов під час перебування у психоневрологічному відділенні № 16 комісією не підтверджено. Інформація щодо вимагання грошей у ОСОБА_5 та інших пацієнтів під час госпіталізації до психоневрологічного відділення № 16 підтвердження не знайшла. 24 вересня 2018 року, у зв`язку із закінченням курсу лікування та, враховуючи частину третю статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», за рішенням лікаря-психіатра ОСОБА_4 , було виписано із відділення №16. У подальшому, в разі необхідності, може знову звернутися за отримання показаної медичної допомоги до психіатричної лікарні (а.с. 12).

Аналізуючи дані факти, пояснення свідків, з"ясовано, що позивач категорично після бійки із ОСОБА_6 відмовилася від запропонованого надання їй медичної допомоги медичним персоналом відділення, самостійно викликала поліцію та швидку допомогу.

Так, звертаючись в суд із даним позовом ОСОБА_5 посилається на те, що під час її перебування в КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" саме 18.09.2018 року під час бійки із ОСОБА_6 , яка їй причинила тілесні ушкодження (струс головного мозку та рану правої надбрівної дуги), їй не було надано належної медичної допомоги, вона особисто викликали поліцію та швидку, в зв"язку з чим настали негативні наслідки, які за собою потягнули дефекти медичної допомоги, ушкодження її здоров`я та в подальшому погіршення стану здоров`я, тому просила визнати дії Комунального закладу протиправними та стягнути з відповідача 1 000 000 ,00 грн. у рахунок відшкодування їй завданої моральної шкоди.

Відповідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної абоюридичної особи. Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Згідно пунктів 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Тобто, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Отже, зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин. Складовими для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Отже, перевіривши доводи ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що погіршення стану її здоров`я зумовлено саме неправомірними діями/бездіяльністю відповідача, ненаданням їй медичної допомоги, а тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй ушкодженням здоров`я 18.09.2018 року.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів того, що ушкодження здоров`я, та моральна шкода у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, їй спричинені саме діями чи бездіяльністю відповідача, відсутні неправомірні дії лікаря, медичного персоналу, причинний зв`язок.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати в справі компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні вимог ОСОБА_5 до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача- ОСОБА_4 щодо визнання протиправними дій Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" щодо неналежного надання ОСОБА_13 медичної допомоги; відшкодування із відповідача моральної шкоди в розмірі 1 000 000 , 00 грн. - відмовити повністю.

Судові витрати в справі компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради", місцезнаходження: вул. Металургів, 2 "А", м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 01995166; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , місце роботи: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків -не встановлено.

Повне судове рішення складено 28.01.2020 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда