Ухвала суду № 87191467, 28.01.2020, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/770/19

Провадження № 2/353/19/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання – Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернулось в суд з позовом, позовні вимоги якого неодноразово збільшувало та змінювало, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалами Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26.12.2019 року та 11.01.2020 рокубуло визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою, оскільки необхідно було встановити факти і обставини, які можуть бути відомі лише представнику позивача, в тому числі обставини щодо виникнення заборгованості по Договору № CMZ-4400-Ф/17-DOM від 19.10.2017 року станом на день подання позову та на день розгляду справи.

Однак, вищевказані вимоги ухвали суду не були виконані та представник позивача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» в судове засідання повторно не з`явився, причин відсутності не повідомив, хоча як позивач так і його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 159, 160, 177, 190, 191).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був неодноразово належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно принципу диспозитивності кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім цього, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 275 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Так, відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дана справа надійшла до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області 13.08.2019 року і відповідно до ухвали Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 14.08.2019 року провадження у цивільній справі було відкрито, вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв`язку з неявкою відповідача, а також за клопотанням представника позивача, з метою уточнення позовних вимог в частині нарахованої заборгованості.

Так, ухвалами Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.11.2019 року та 21.11.2019 року було визнано явку представника позивача в судові засідання обов`язковою, оскільки необхідно було встановити факти і обставини, які можуть бути відомі лише представнику позивача, в тому числі обставини щодо виникнення заборгованості по Договору № CMZ-4400-Ф/17-DOM від 19.10.2017 року. В свою чергу представник позивача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» Пономарчук О.Л. з`явилась в судове засідання лише один раз 06.12.2019 року, однак не могла надати відповіді стосовно нарахованої заборгованості по Договору № CMZ-4400-Ф/17-DOM від 19.10.2017 року, а тому просила розгляд справи відкласти з метою уточнення розрахунків.

12.12.2019 року та 17.12.2019 року представник позивача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» - Пономарчук О.Л. подала до суду письмову заяву про збільшення позовних вимог, а саме просила стягнути з відповідача заборгованість станом на 20.10.2018 року в розмірі 8939,83 грн., яка складається з: 8659,52 грн. – поточної заборгованості за кредитом за період з 19.02.2018 року по 20.10.2018 року; 0,0 грн. – простроченої заборгованості за кредитом; 130,85 грн. – поточної заборгованості за відсотками за період з 01.10.2018 року по 20.10.2018 року; 149,46 грн. – простроченої заборгованості за відсотками за період з 29.05.2018 року по 20.10.2018 року. Також представник позивача просила стягнути з відповідача судові витрати.

10.01.2020 року на адресу суду від представника позивача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» - Пономарчук О.Л. надійшла письмова заява про зміну позовних вимог, де вона зазначила, що заборгованість відповідача станом на 20.05.2019 року становить 7463,54 грн. та складається з: 5365,72 грн. – поточної заборгованості за кредитом; 1817,51 грн. – простроченої заборгованості за кредитом; 130,85 грн. – поточної заборгованості за відсотками за період з 01.10.2018 року по 20.10.2018 року; 149,46 грн. – простроченої заборгованості за відсотками за період з 29.05.2018 року по 20.10.2018 року. Проте, з невідомих причин, просила стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 8939,83 грн. Тобто загальний розмір заборгованості, що зазначений в резолютивній частині заяви про зміну позовних вимог є відмінним від загального розміру заборгованості, який вказаний в мотивувальній частині заяви про зміну позовних вимог.

А тому, ухвалами Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26.12.2019 року та 11.01.2020 року було повторно визнано явку представника позивача в судові засідання обов`язковою, оскільки необхідно було встановити факти і обставини, які можуть бути відомі лише представнику позивача, в тому числі обставини щодо виникнення заборгованості по Договору № CMZ-4400-Ф/17-DOM від 19.10.2017 року станом на день подання позову та на день розгляду справи, а також щодо визначення правильного та остаточного розміру позовних вимог.

Проте в судові засідання 11.01.2020 року та 28.01.2020 року від ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» представник до суду не направлявся. Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні – ОСОБА_2 , також не з`явилась, не виконала вимоги ухвал суду про обов`язкову явку, в зв`язку з чим суд був позбавлений можливості розпочати слухання даної справи по суті, вирішити її за наявними у матеріалах справи документами та завершити її розгляд у встановлені ЦПК України строки.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У відповідності до статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи те, що представник позивача повторно не з`явився в судові засідання, двічі поспіль ігнорував вимоги ухвал суду про обов`язкову явку представника позивача, хоча як позивач так і його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, поважних причин відсутності в залі судового засідання не повідомили та не направляли заяв про розгляд справи 11.01.2020 року та 28.01.2020 року у відсутність представника позивача, а неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній документами, суд вважає, що позивач та його представник зловживають процесуальними правами, затягують розгляд справи, ухиляються від розгляду своєї позовної заяви та не бажають підтримувати свій позов. Крім того, явка позивача в судові засідання для дачі особистих пояснень була визнана судом обов`язковою з огляду на неодноразове збільшення та зміну позовних вимог, а також у зв`язку з невизначеністю позовних вимог.

Зважаючи на те, що судом неодноразово належним чином повідомлялись позивач ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та його представник Пономарчук О.Л., судом неодноразово було винесено ухвали про визнання обов`язковою явку представника позивача в судові засідання, жодних пояснень на виконання даних ухвал суду від позивача та його представника до суду не надходило, а судовий розгляд справи по суті не було розпочато у зв`язку з відсутністю представника позивача, суд приходить до висновку, що позовну заяву про стягнення заборгованості за договором слід залишити без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

У відповідності до ст. 142 ЦПК України та п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи те, що позовну заяву слід залишити без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям представника позивача без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору слід покласти на його рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 44, 131, 142, 247, 257, 260-261, 275, 353-355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - залишити без розгляду.

Судові витрати покласти на рахунок позивача Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК».

Роз`яснити позивачу та його представнику їх право після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського Апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, що є датою її ухвалення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГоловуючийУ. Ю. Луковкіна