Рішення № 87181588, 27.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2020Справа № 910/15317/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, Печерський район, вулиця Володимирська 51-а, ідентифікаційний код 03366500)

до Фізичної особи-підприємця Курінського Олександра Георгійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 11 656,62 грн

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2019 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Курінського Олександра Георгійовича про стягнення 11 656,62 грн, з яких 10 155,83 грн складає заборгованість з орендної плати, 503,58 грн - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 77,07 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості з орендної плати, 3,81 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 869,83 грн - пеня з орендної плати, 43,13 грн - пеня з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 3,20 грн інфляційних втрат з орендної плати, 0,17 грн - інфляційних втрат з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 2810 від 27.01.2018 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/15317/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На виконання приписів чинного процесуального законодавства ухвала суду від 04.11.2019 про відкриття провадження у справі була направлена учасникам судового процесу та отримана уповноваженим представником позивача 08.11.2019 та уповноваженим представником відповідача 19.11.2019, що підтверджено наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103052112226 та 0103052112234 відповідно.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2018 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Фізичною особо-підприємцем Курінським Олександром Георгійовичем (орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (балансоутримувач) був укладений договір № 2810 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 22.05.2018 № 17/93, передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою вулиця Симона Петлюри, 23/126 літера А для розміщення ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів.

Зазначений договір діє з 27.07.2018 року до 25.07.2021 року (пункт 9.1 договору).

Факт передачі орендодавцем та балансоутримувачем відповідачу об`єкт оренди підтверджується трьохстороннім Актом прийому-передачі.

Відповідно умовам пункту 3.1., 3.2. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2018 року 173,46 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 1856 грн. До 31.12.2018 року орендна плата становить без ПДВ 1299,20 грн. Крім орендної плати Орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, що становить за червень 2018 року 46,63 грн на місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.6. Договору Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем на рахунок Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць (п. 3.7. договору).

Оскільки Відповідач належним чином не виконує зобов`язання, визначені Договором, щодо своєчасної сплати в повному обсязі орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, за Відповідачем значиться заборгованість за період травень 2019 року - жовтень 2019 року, яка за розрахунком Підприємства становить 10155,83 (орендна плата) та 503,58 грн (компенсація витрат підприємства). Наявність вказаної заборгованості стало підставою звернення із даним позовом до суду, в межах якого Підприємство також просить суд стягнути з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму).

Відповідно до ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2018 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у орендне користування згідно з Договором оренди нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", та знаходиться за адресою вулиця Симона Петлюри, 23/126 літера А.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з травня 2019 року - жовтень 2019 року в розмірі 10155,83 грн та в розмірі 503,58 грн за компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, заборгованість відповідача по орендній платі у сумі 10155,83 грн та в розмірі 503,58 грн за компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Разом з тим, Підприємством нараховано та заявлено до стягнення за несвоєчасну сплату орендної плати 869,83 грн пені, 77,07 грн трьох процентів річних, 3,20 грн інфляційних втрат, а також за несвоєчасну сплату компенсації витрат за користування земельною ділянкою - 43,13 грн пені, 3,81 грн трьох процентів річних та 0,17 грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати та компенсації витрат за користування земельною ділянкою, а тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Пунктом 6.2 договору передбачено право Підприємства на нарахування пені в розмірі 0,5 % від розміру несплаченої орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 3.7 договору та в межах заявленого позивачем періоду, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату орендної плати пеню в розмірі 822,05 грн, 72,89 грн трьох процентів річних та 3,20 грн інфляційних втрат, а також 40,75 грн пені, 3,61 грн трьох процентів річних та 0,17 грн інфляційних втрат за несвоєчасну сплату компенсації витрат за користування земельною ділянкою. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в межах вказаних сум.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємства підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Фізичної особи-підприємця Курінського Олександра Георгійовича про стягнення 11 656,62 грн, задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Курінського Олександра Георгійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, Печерський район, вулиця Володимирська 51-а, ідентифікаційний код 03366500) 10155,83 грн (десять тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 83 копійки) заборгованості зі сплати орендної плати, 503,58 грн (п`ятсот три гривні 58 копійок), 862,80 грн (вісімсот шістдесят дві гривні 80 копійок) пені, 76,50 грн (сімдесят шість гривень 50 копійок) трьох процентів річних, 3,37 грн (три гривні 37 копійок) інфляційних втрат та 1912,01 грн (одну тисячу дев`ятсот дванадцять гривень 01 копійку) судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ