Рішення № 87175042, 21.01.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/7746/18

2-а/465/88/20

РІШЕННЯ

Іменем України

21.01.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого - судді Кузя В.Я.

за участю секретаря Янковської С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю « Овертранс» про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 6736/20900/18 від 04.12.2018 року та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 6736/20900/18 від 04.12.2018 року та закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.06.2019 року до справи залучено в якості третьої особи на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю « Овертранс».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.12.2018 року на його адресу надійшла копія Постанови у справі про порушення митних правил №6736/20900/18 від 04.12.2018 року.

Із змісту матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що 04.11.2018 року близько 00:35 години він, як водій ТзОВ "Овертранс", Україна. Львівська область, Яворівський район, с. Підрясне, вул. Європейська, 1 корпус В-4. прибув в зону митного контролю митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС на смугу руху «червоний коридор» напрямку «виїзд з України» транспортним засобом комерційного призначення марки VOLVO, модель FH 42 Г, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим-Е марки SCHWARZMULLER, модель S-1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким перевозив вантаж: "дрова букові колоті", вагою 23900 кг. Вантаж переміщувався згідно CMR А№0011513 від 24.10.2018 року та експортної митної декларації №UA206080/2018/010847 оформленої 24.10.2018 року, вказаною датою доставки даного вантажу в митницю призначення Львівську митницю ДФС 02.11.2018 року.

Оскаржуваною постановою його визнано винним у тому, що він перевищив встановлений ст .95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів, а також документів на ці товари, транспортні засоби, терміном більше ніж на одну добу, але не більше ніж на 10 діб, оскільки митна декларація №UA206080/2018/010847 була оформлена 24.10.2018 року. Відповідно до інформації, наявної в електронній базі, вищевказаний вантаж переміщувався у митному режимі «транзит» до органу доходів і зборів призначення на кордоні і мав бути доставлений в термін до 02.11.2018 року. Однак, товар фактично доставлено у зону митного контролю митниці лише 04.11.2018 року.

Вказує, що згідно п.1.3 "Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку", затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 р. .N2757. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 року за .N21075/9674, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не Передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу і автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів.

Отже, для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов`язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою та видачею дозвільного документа.

Вказує, що у відповідності до повідомлення Державної служби України з безпеки на транспорті розміщеного на службовому веб-сайті http:www.dsbt.gov.ua, підтверджується, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією Республіки Польща з 10.10.2018 року.

Відтак, відсутність вказаних дозволів є обставиною непереборної сили. Зазначає, що ним вживались заходи до отримання вказаних дозволів, однак такий не був отриманий за обставин, що не залежали від його волі, а тому десяти денний строк порушний ним не був. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та просив їх задовольнити.

В чергове судове засідання позивач не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки Згідно розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2012 року № 657: аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Враховуючи вказане, обов`язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.

Таким чином, відсутність дозволу на міжнародні перевезення не відноситься до аварії та обставин непереборної сили.

Разом з тим, вищевказаним Порядком передбачено підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата, тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Документальне підтвердження - надання митниці відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили.

У випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митниці, яка здійснює контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Разом із заявою подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені у встановленому порядку.

Отже гр. ОСОБА_1 жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України не надав. Відтак, просить відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання представник відповідача не прибув, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи у його відсутності суду не подав.

З урахуванням поданого відзиву та у відповідності до вимог ст. 205 КАС України, вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, подав письмові пояснення, згідно яких зазначив, що з врахуванням того, що у разі виключення терміну з 10.10.2018 року по 31.10.2018 року з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, ОСОБА_1 , не був порушений десятиденний строк доставки товарів. ОСОБА_1 намагався отримати дозвіл Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити за умови існування обставин непереборної сили.

Під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, посадовою особою було безпідставно проігноровано вимоги його заперечень від 20.11.2018 року, провадження відносно ОСОБА_1 повинно було бути закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові пояснення представника відповідача та представника третьої особи, письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до частково задоволення.

Судом встановлено, що 04 грудня 2018 року заступник начальника Львівської митниці ДФС Скоромний Ярослав Іванович виніс постанову в справі про порушення митних правил №6736/209000/18, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.470 ч.2 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 458 Митного Кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно ч.1 ст.460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до ст.95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.192 Митного кодексу України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.

Згідно з ст.495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 489 Митного кодексу України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.1.3 «Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку» (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004р. № 757, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 року за №1075/9674, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.4 вказаного Порядку передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.

Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред`являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Отже, для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов`язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

Із повідомлення Державної служби України з безпеки на транспорті розміщеного на службовому веб-сайті http:www.dsbt.gov.ua, підтверджується, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією Республіки Польща з 10.10.2018 року.

Отже, з врахуванням того, що у разі виключення терміну з 10.10.2018 року по 31.10.2018 року з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, суд приходить до висновку, що позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена 24 жовтня 2018 року , позивач намагався отримати дозвіл Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, оскільки існували обставин непереборної сили.

Окрім того, із матеріалів справи вбачається, що протокол про порушення митних правил № 6736/20900/18 , на підставі якого винесено спірну постанову складені відносно фізичної особи - ОСОБА_1 , працюючого водієм ТзОВ « Овертранс». Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що товар, митне перевезення якого здійснювалось позивачем належав юридичній особі - ТзОВ « Овертранс», відтак суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є директор юридичної особи, а не водій службового автомобіля при виконанні своїх службових обов`язків.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена не у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак є підстави для її скасування, а отже позов слід задовольнити.

Згідно ч 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, згідно ч. 1 вказаної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При цьому, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дослідивши представлені наявні докази, вважає, що притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил відбулося без повного та належного з`ясування всіх обставин справи і встановлення його вини, а тому оскаржувану постанову слід скасувати.

Разом з тим, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача про закриття провадження у справі, оскільки вказане питання належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 8-10, 77, 94, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю « Овертранс» про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 6736/20900/18 від 04.12.2018 року та закриття провадження у справі - задовольнити частково.

Скасувати постанову про порушення митних правил № 6736/20900/18 від 04.12.2018 року заступника начальника Львівськлої митниці ДФС Скоромного Ярослава Ігоровича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ст. 470 ч.2 Митного кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. Кузь