Рішення № 87175039, 21.01.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/6079/17

2-а/465/106/20

РІШЕННЯ

Іменем України

21.01.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого - судді Кузя В.Я.

за участю секретаря Левицького М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 2824/30500/17 від 17.01.2018 року та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 2824/30500/17 від 17.01.2018 року та закриття провадження у справі

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.10.2017 року заступник начальника Закарпатської митниці ДВС - начальник управління протидії митних правопорушень Уретій С.В. склав постанову про порушення митних правил № 2824/30500/17 згідно з якої 27.12.2014 року через митний пост «Лужанка» Чопської митниці Міндоходів, він, позивач ввіз на територію Україна транспортний засіб марки «BMW» модель 530 WBADP 71030 НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в митному режимі «Транзит`та станом на 28.08.2017 року зазначений транспортний засіб не був вивезений з території України та не поміщений у інший митний режим, чим порушено вимоги ст. 95 МК України.

Даною постановою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. З ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Дійсно 27.12.2014 року він в`їхав на митну територію України на транспортному засобі марки «BMW» модель 530 WBADP 71030 НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з незнайомим чоловіком на ім`я « ОСОБА_2 ». Однак, після перетину кордону , він вийшов з даного автомобіля і подальша доля йому не відома, ні чоловіка на ім`я « ОСОБА_2 », ні вище зазначеного автомобіля .

Згодом, він довідався що вище зазначений автомобіль належить йому на праві власності, однак в нього відсутній даний автомобіль і його доля йому не відома.

Стверджує, що ввезений 27.12.2014 року на територію України в режимі «транзит» автомобіль, мав бути доставлений до митного органу до 07.01.2015 року. Відтак, оскільки дане правопорушення не є триваючим, початок строку для притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності слід рахувати з дати його вчинення, тобто з 07.01.2015 року.

Враховуючи, що оскаржувана постанова винесена відповідачем поза межами строків передбачених ст. 467 МК України, просить позов задовольнити.

В судове засідання позивач не прибув, хоч повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. Від представника позивача - адвоката Сологуба А.М. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 95 МК України, встановлені строки для транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб .Таким чином, станом на момент винесення постанови, термін перебування транспортного засобу на митній території України перевищив 10 діб, що визнано позивачем в його поясненнях. Вказує, що позивач не звертався до митних органів із заявою про продовження терміну перебування автомобіля на митній території України. Крім того, його дії щодо залишення автомобіля на території України без надання митниці будь - яких підтверджуючих документів про неможливість його вивезення, почались із невиконання обов`язку дотримання строків транзиту та продовжувались безперервно, шляхом невиконання цього обов`язку.

В судове засідання представник відповідача не прибув, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи у його відсутності суду не подав.

З урахуванням поданого відзиву та у відповідності до вимог ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши письмові пояснення представника відповідача, письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 03.10.2017 року заступником начальника Закарпатської митниці ДВС - начальником управління протидії митних правопорушень Уретій С.В. складено постанову про порушення митних правил № 2824/30500/17 згідно з якою ОСОБА_1 27.12.2014 року через митний пост «Лужанка» Чопської митниці Міндоходів ввіз на територію Україна транспортний засіб марки «BMW» модель 530 WBADP 71030 НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в митному режимі «Транзит» та станом на 28.08.2017 року зазначений транспортний засіб не був вивезений з території України та не поміщений у інший митний режим, чим порушено вимоги ст. 95 МК України.

Відповідно його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. З ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно ч.1 ст.460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до ст.95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Отже, перевищення десятиденного строку доставки автомобільного транспорту, який ввезений в митному режимі транзиту, до відповідного органу доходів і зборів України або ж його вивезення за межі митної території України, визнається порушенням митних правил, за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Статтею 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно із частиною першою статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Наведене дає підстави для висновку, що перелік триваючих правопорушень, визначений у ст. 467 МК України, не є вичерпним.

Митний кодекс України не містить визначення поняття триваючого правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, що пов`язані з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують Закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Таким чином, невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки, в даному випадку, особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку.

Судом встановлено, що перевищення позивачем строку транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем, виявлене відповідачем 28.08.2017 року. При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов`язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України, виконаний не був, що позивачем не заперечується.

Таким чином, діяння (бездіяльність) ОСОБА_1 щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі митної території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого приписами МК України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення Закону, як наслідок, відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Аналогічна позиція викладена у постановах від 18 квітня 2018 року (справа №462/244/16-а), від 10 травня 2018 року (справа №452/412/15-а), від 26 червня 2018 року (справа №295/5399/17), від 08 серпня 2018 року справа №607/12366/15-а.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак немає підстав для її скасування.

Згідно ч 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, згідно ч. 1 вказаної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При цьому, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

А тому, за таких обставин, та враховуючи визнання позивачем вчиненого правопорушення, суд дослідивши представлені наявні докази, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 8-10, 77, 94, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 2824/30500/17 від 17.01.2018 року та закриття провадження у справі .

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. Кузь