Рішення № 87165276, 21.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004137

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

за участю представника позивача Каверіна С.М.,

представників відповідачів Зданевича С.О., Катревич Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військової частини 2144), Мостиського прикордонного загону (військової частини 1494) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Львівського прикордонного загону (військової частини 2144) (далі - Львівський прикордонний загін, відповідач 1), Мостиського прикордонного загону (військової частини 1494) (далі -Мостиський прикордонний загін, відповідач 2) в якій позивач просить суд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог):

- визнати протиправними діяння Львівського прикордонного загону щодо нарахування та виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі № 813/2096/18 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 0 грн.;

- визнати протиправними діяння Мостиського прикордонного загону щодо нарахування та виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі № 813/2092/18 індексації грошового забезпечення; ОСОБА_1 у розмірі 8406,33 грн.;

- стягнути з Львівського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період із 14.03.2017 по 01.08.2017 у розмірі 14761,00 грн.;

- стягнути із Мостиського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 13.03.2017 з відрахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 29122,8 грн.

Також позивач просить стягнути з Львівського та Мостиського прикордонних загонів на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судово-економічної експертизи у сумі 1585,7 грн.

Ухвалою від 15.08.2019 суд відкрив провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Щодо вимог до Львівського прикордонного загону, то на переконання позивача йому протиправно нараховано 0 грн. індексації грошового забезпечення, оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2096/18 було зобов`язано відповідача 1 нарахувати та виплатити таку індексацію за оскаржуваний період. Крім того, як зазначає позивач, в ході судового розгляду надавався розрахунок індексації, яка становила щонайменше1096,05 грн.

Щодо вимог до Мостиського прикордонного загону, то позивач вказує, що розмір індексації яка була нарахована та виплачена йому на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2092/18 не відповідає дійсності, а її розрахунок проведений на переконання позивача з порушенням законодавства. ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог покликається на висновок судово-економічної експертизи, відповідно до висновків якої індексація грошового забезпечення позивача за період проходження служби у військовій частині 1494 у період з 01.01.2016 по 13.03.2017 складає 37529,13 грн.

Мостиський прикордонний загін надав відзив на позовну заяву (вх. №32614 від 11.09.2019. На заперечення позовних вимог зазначено, що розрахунок індексації грошових доходів позивача проведено вірно, а враховуючи численні, на переконання відповідача, порушення допущені експертом при проведенні експертизи брати таку до уваги немає підстав.

Позивач надав відповідь на відзив Мостиського прикордонного загону (вх.№33099 від 16.09.2019). Зазначає, що як на основну причину не проведення індексації відповідач 2 покликається на відсутність коштів, а тому єдиним способом належного захисту своїх прав, на думку позивача, є вимога про стягнення суми індексації яка йому належна. Зазначає ,що місяцем для обчислення індексації є лютий 2008 року, у той час як відповідач 2 заперечує такий, посилаючись на неодноразові переміщення позивача на інші посади з більшим посадовим окладом.

Мостиський прикордонний загін надав заперечення на відповідь на відзив (вх. №35035 від 30.09.2019). Зазначено, що у зв`язку з тим, що після переміщення на іншу посада у позивача з 01.12.2015 змінився посадовий оклад , то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації було здійснено з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки за посадою яку він займав. У зв`язку з наведеним ,відповідач 2 вважає позовні вимоги безпідставними.

Львівський прикордонний загін у свою чергу надав відзив на позовну заяву. Проти позову заперечує у повному обсязі, зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2096/18 виконано. А щодо розміру суми індексації вказано, що у місяці підвищення грошових доходів сума індексації не нараховується , якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Також відповідач 1 вважає, що розрахунок заборгованості з позивачем проведений вірно за період з 01.квітня по 31 липня 2017 року.

Позивач надав відповідь на відзив Львівського прикордонного загону (вх. №41903 від 12.11.2019). Зазначає, що ключовим правовим питанням у справі є правильність застосування до спірних правовідносин Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, вимоги яких, на переконання позивача порушено відповідачем 1. Вказує, що сума індексації повинна визначатися залежно від останнього підвищення окладу (ставки) за посадою яку обіймає працівник, а зростання зарплати не впливає на індексацію та не призводить до зміни базового місяця й зменшення суми індексації.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечили, у задоволенні позовних вимог просили відмовити у повному обсязі.

Інших клопотань та заяв по суті спору до суду не надходило.

Підстав для відкладення розгляду справи передбачених ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом не встановлено.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Наказом начальника 7 прикордонного Карпатського загону (1 категорії) Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України (по особовому складу) від 01.08.2018 року № 180-ос, виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 (Т-806109), начальника відділення та роботі з персоналом (з кабінетом професійно-психологічного добору) відділу персоналу, звільненого з військової служби за пунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закону) з урахуванням підпункту "ї" (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків визначених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону) пункту "ї" частини восьмої статті 26 Закону та підпункту "б" частини другої статті 26 Закону у запас та зараховано на службу у військовому оперативному резерві першої черги на особливий період, з правом носіння військової форми одягу.

01.08.2017 року позивача було виключено із списків особового складу загону.

У зв`язку із непроведенням Львівським прикордонним загоном індексації не проіндексованого грошового забезпечення та невиплатити заборгованість за весь період ОСОБА_1 звертався до суду за відновленням своїх порушених порушених прав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року по справі №813/2096/18 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Суд визнав протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 квітня 2017 року по 31 липня 2017 року включно та зобов`язав Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 квітня 2017 року по 31 липня 2017 року.

Рішення набрало законної сили 05.11.2018.

Крім того, Наказом начальника 7 прикордонного Карпатського загону (1 категорії) Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України (по особовому складу) від 01.08.2018 року № 180-ос, виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 (Т-806109), начальника відділення та роботі з персоналом (з кабінетом професійно-психологічного добору) відділу персоналу, звільненого з військової служби за пунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закону) з урахуванням підпункту "ї" (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків визначених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону) пункту "ї" частини восьмої статті 26 Закону та підпункту "б" частини другої статті 26 Закону у запас та зараховано на службу у військовому оперативному резерві першої черги на особливий період, з правом носіння військової форми одягу.

01.08.2017 року позивача було виключено із списків особового складу загону.

У зв`язку із ненарахуванням індексації ОСОБА_2 Мостиським прикордонним загоном, від звертався до суду з позовом для відновлення своїх порушених прав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №813/2092/18 залишеним в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 було адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2017 року включно та зобов`язав Мостиський прикордонний загін (військова частина 1494) (код ЄДРПОУ 14321699, місцезнаходження: 81300, Львівська область, м.Мостиська, вул.Ярослава Мудрого, 113) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2017 року.

Рішення набрало законної сили 28.11.2018

Представник ОСОБА_1 . звертався із адвокатськими запитами до Львівського та Мостиського прикордонних загонів від 21.12.2018 та 10.07.2019 щодо інформації про виконання вищевказаних рішень суду та надання розрахунку індексації проведеної позивачу на виконання рішень.

Листами від 21.12.2018 №14/12843 та від 19.07.2019 №11/7705 Львівський прикордонний загін повідомив, що рішення суду виконано з додержанням вимог чинного законодавства.

Мостиський прикордонний загін листами від 29.12.2018 №11/8263 та від 18.07.2019 №21/4832 повідомив, що ним у повному обсязі виконано рішення суду та здійснено нарахування і виплату індексації у повному обсязі.

Не погоджуючись з проведеними розрахунками, вважаючи їх протиправними та необґрунтованими, а рішення суду такими що не виконанані у відповідності до вимог законодавства, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

При цьому правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).

У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша статті 4 Закону №1282-XII).

Частинами першою-другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-XII).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 20.11.2019 по справі №620/1892/19 де розглядалися подібні правовідносини.

Як встановлено, у судовому порядку, дії відповідачів щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за оскаржувані періоди визнані протиправними, а відповідачі зобов`язані здійснити нарахування та виплату індексації у відповідності до вимог чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається що відповідно до Розрахунку індексації ОСОБА_1 проведеного Львівським прикордонним загоном за період з квітня 2017 року по липень 2017 року сума індексації склала 0 грн. Позивачу за вказаний період було виплачено 1030,43 грн.(даний факт позивачем не заперечується).

Відповідно до Відомості нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у Мостиському прикордонному загоні з 01.01.2016 по 13.03.2017 сума індексації склала 37529,13 грн. та була виплачена у такому розмірі позивачу.

ОСОБА_1 вважає розрахунок та виплату йому індексації грошового забезпечення у такому розмірі порушенням своїх прав.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

На переконання суду, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дій чи бездіяльності, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене, суд вважає протиправними дії Львівського прикордонного загону щодо нарахування та виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі № 813/2096/18 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 0 грн. Крім того, суд бере до уваги той факт, що відповідачем 1 під час розгляду даної справи було частково нараховано і виплачено позивачу суму індексації. Це додатково, на думку суду, підтверджує, що позивачу відповідно до законодавства належна така виплата, а отже позовні вимоги в цій частині є цілком обґрунтованими та вмотивованими.

Щодо правильності нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 Мостиським прикордонним загоном та покликань позивача на те, що базовим місяцем для обчислення індексації є лютий 2008 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку № 2570 судово-економічної експертизи від 03 липня 2019 року розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у ВЧ 1494 з із 01 січня 2016 року по 01 серпня 2017 року складає 15791,43 грн.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Порядок індексації заробітної плати працівників передбачений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», а детальний порядок нарахування індексації визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Відповідно до п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та інше.

Згідно з п.5 вказаного Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до п.10- 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд вважає, що вказаний пункт відокремлює працівників, яких було переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, а отже обчислення індексу інфляції здійснюється з місяця підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Згідно з абз.6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Враховуючи викладене, відповідачем 2 неправомірно було здійснено розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , оскільки обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації слід було здійснювати з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займав позивач. Крім того, як зазначає позивач і доказів протилежного відповідачем 2 не надано, в ході судового розгляду справи на виконання рішення по якій повинно бути здійснено нарахування та виплату індексації Мостиським прикордонним загоном надавався розрахунок індексації на підставі якого і було прийняте рішення.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат за проведення судово-економічної експертизи, то така задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (пункт 3 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Проте суд зазначає, проведення судово-економічної експертизи було ініціативою самого позивача і замовлення такої експертизи передувало зверненню ОСОБА_1 з позовом до суду. Суд при прийнятті рішення бере до уваги висновок експерта, однак вважає, що проведення експертизи безпосередньо з розглядом справи не пов`язане.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Підстави передбачені ст. 139 КАС України для відшкодування судового збору у суду відсутні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Сторонами, суду не наведено інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону щодо нарахування та виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі № 813/2096/18 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 0 грн.

Зобов`язати Львівський прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період із 14.03.2017 по 01.08.2017 у розмірі 14761,00 грн.

Визнати протиправними дії Мостиського прикордонного загону щодо нарахування та виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі № 813/2092/18 індексації грошового забезпечення; ОСОБА_1 у розмірі 8406,33 грн.;

Зобов`язати Мостиський прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 13.03.2017 з відрахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 29122,80 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.01.2020.

Суддя В.М. Сакалош