Рішення № 87165138, 27.01.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5422/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області), в якому позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 09.10.2019 щодо відмови позивачу у зарахуванні до його загального страхового стажу періоду роботи з 01.10.2014 по 30.11.2014 та періоду служби в армії з 13.12.1993 по 22.06.1995; до пільгового стажу періодів роботи з 20.07.1995 по 31.03.2002, з 01.10.2014 по 03.12.2014, з 01.08.2019 по 06.08.2019, періоду служби в армії з 13.12.1993 по 22.06.1995; та у відмові позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.08.2019, зарахувавши до його загального страхового стажу період роботи з 01.10.2014 по 30.11.2014 та період служби в армії з 13.12.1993 по 22.06.1995; до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періодів з 20.07.1995 по 31.03.2002, з 01.10.2014 по 03.12.2014, з 01.08.2019 по 06.08.2019, та періоду служби в армії з 13.12.1993 по 22.06.1995.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був безпосередньо зайнятій повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, у період з 27.09.1993 по 07.08.2019 всього 23 роки 07 місяців 28 днів, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. З урахуванням періоду військової служби в армії, стаж роботи ОСОБА_1 на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) складає всього 25 років 02 місяця 08 днів.

Позивач 07 серпня 2019 року звернувся із заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і надав усі документи, які йому вдалося зібрати.

Рішенням відповідача від 09.10.2019 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи.

Вважаючи, що відповідач прийняв незаконне рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

17.01.2019 за вх. № 2109/2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 59-61), в якому зазначено таке.

ОСОБА_1 , 07.08.2019 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зарахувати періоди роботи з 20.07.1995 по 31.07.1999, з 01.08.1999 по 31.03.2002, з 01.10.2014 по 03.12.2014 згідно з наданими пільговими довідками до пільгового стажу роботи не має підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Оскільки згідно із зазначеним Законом будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважається незаконними, будь який акт (рішення, документ), виданий вищезазначеними органами або особами є недійсними і не створює правових наслідків.

30.09.2019 довіреною особою Солодким Володимиром Івановичем була надано довідку про пільгову роботу в дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні за період з 20.07.1995 по 08.11.2004 , з 15.11.2004 по 20.08.2011, з 01.10.2012 по 03.12.2014 № 449 від 06.09.2019 року, копії наказів про атестацію робочого місця видані Луганською Народною Республікою.

Період служби в армії з 18.12.1993 по 22.06.1995 не зараховано до страхового стажу так як в даті призову проведено виправлення (підтверджуюча довідка не надавалась).

Період з 01.10.2014 по 30.11.2014 не зараховано до страхового і пільгового стажу за відсутності сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі 09.10.2019 було прийняте рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » через відсутність необхідного страхового стажу роботи за Списком № 1, а саме 25 років.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 (арк. спр. 10-11), має статус внутрішньо переміщеної особи, підтверджений довідкою від 14.06.2017 № 9105, фактичне місце проживання/перебування як ВПО: АДРЕСА_2 (арк. спр. 12).

07.08.2019 позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі статтею 114 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 67 зв. бік).

До заяви позивачем надано: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідки про підтвердження пільгового характеру роботи, довідки про підтвердження права на пільги для осіб, які працювали в районі Крайньої Півночі, що підтверджується розпискою -повідомленням (арк. спр. 68).

У переліку документів, яких недостатньо для призначення пенсії, зазначено про необхідність надання у строк до 07.11.2019 військового квитка (арк. спр. 63).

30.09.2019 за вх.101320/01-22 до УПФУ представником позивача Солодким В.І. додатково були надані довідки про пільгову роботу в дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні за період з 20.07.1995 по 08.11.2004, з 15.11.2004 по 20.08.2011, з 01.10.2012 по 03.12.2014, копії наказів про атестацію робочого місця видані установами, в яких працював позивач і які знаходяться у м. Луганську (арк. спр. 87-98).

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 09.10.2019 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу за Списком № 1 (арк. спр. 63-64).

В обґрунтування рішення зазначено, що період служби в армії з 18.12.1993 по 22.06.1995 не зараховано до страхового стажу, так як в даті призову проведено виправлення. Період з 01.10.2014 по 30.11.2014 не зараховано до страхового і пільгового стажу за відсутності сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Періоди роботи з 20.07.1995 по 31.07.1999, з 01.08.1999 по 31.03.2002, з 01.10.2014 по 03.12.2014 згідно з наданими довідками до пільгового стажу роботи зарахувати не має підстав, так як будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважається незаконною, будь який акт (рішення, документ), виданий вищезазначеними органами або особами є недійсними і не створює правових наслідків. Надані 30.09.2019 довіреною особою позивача Солодким В.І. до управління довідки про пільгову роботу в дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні за період з 20.07.1995 по 08.11.2004, з 15.11.2004 по 20.08.2011, з 01.10.2012 по 03.12.2014, копії наказів про атестацію робочого місця видані Луганською Народною Республікою.

Дослідженням копії протоколу призначення пенсії ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії встановлено, що загальний страховий стаж позивача відповідачем визначено 41 рік 0 місяців 14 днів, в тому числі робота за Списком №1 16 років 09 місяців 4 дні (арк. спр. 64 зв. бік, 65).

Вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Станом на 07.08.2019 (дата звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах) позивачу при розгляді заяви визначено страховий стаж 41 рік 0 місяців 14 днів, стаж за Списком №1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, визначений 16 років 09 місяців 04 дні.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом № 1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Щодо спірних періодів роботи з 20.07.1995 по 31.07.1999, з 01.08.1999 по 31.03.2002, з 01.10.2014 по 03.12.2014.

Відповідно да записів у трудовій книжці, позивач працював у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 20.07.1995 по 31.07.1999 набивачем проб у шахті третього взводу; у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 17.12.1999 набивачем проб у шахті третього взводу за переводом; з 17.12.1999 по 18.12.2001 респіраторник 3 взводу; з 18.12.2001 по 15.03.2002 командир відділення 3-го взводу; з 15.03.2002 по 15.04.2002 в.о. командиру 3-го взводу; у 4-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.10.2012 по 01.07.2013 респіраторник 5 розряду, з 01.07.2013 по 24.10.2013 командиром відділення оперативного взводу, з 24.10.2013 по 03.12.2014 командиром взводу; шахта «Ташківська» в/о «Первомайськвугілля» з 10.12.2014 по 28.12.2014 гірничий майстер підземний, з повним робочим днем під землею (арк. спр. 70-73).

Позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовано вимоги щодо наявності у нього необхідного стажу роботи для призначення пенсії за віком надані: довідка про підтвердження пільгового характеру роботи у дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні № 449 від 06.09.2019 за період з 20.07.1995 по 31.07.1999, довідка про підтвердження пільгового характеру роботи у четвертому воєнізованому гірничорятувальному № 275 від 04.12.2014 за період з 15.11.2004 по 31.03.2006, накази про проведення атестації робочих місць у дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні від 23.10.1995, про проведення атестації робочих місць у другому воєнізованому гірничорятувальному загоні від 10.07.1995 № 72, від 23.10.1995 № 84, від 09.06.2000 № 86, від 21.04.2010 № 58, про проведення атестації робочих місць у четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні від 22.04.2005 № 62 (арк. спр. 87-98).

Щодо неприйняття відповідачем до уваги при прийнятті рішення про призначення пенсії позивача вказаних документів з підстав їх видачі органами та підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території суд зазначає, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати повноваження (зокрема у зв`язку із проведенням АТО та неможливістю проведення перевірки періодів роботи/навчання, тощо, з підстав розташування підприємств, установ, організацій, закладів, тощо, на тимчасово окупованій території України). Неможливість проведення перевірки даних на підприємстві, установі, організації які розташовані на тимчасово окупованій території, не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи, при його підтвердженні записами в трудовій книжці, дипломі, тощо, та не може позбавляти особу її конституційного права на соціальний захист.

Так, щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», в яких зазначено про те, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більш того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Суд зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності періоду та характеру його роботи з тих підстав, що підприємства в яких він працював, наразі перебувають на території яка тимчасово не підконтрольна українській владі.

Приймаючи до уваги зазначені докази, суд також враховує, що у тому становищі, в якому опинився позивач, він був позбавлений можливості отримати офіційні документи щодо періоду та характеру своєї роботи, а тому звертаючись до відповідача та суду, надав усі можливі докази, які міг надати у цій ситуації. Крім того, відповідач не спростував незаконність або недостовірність представлених позивачем уточнюючих довідок, що дає підстави для їх врахування при розрахунку пенсійного стажу і призначенні пенсійних виплат.

Щодо періоду з 01.10.2014 по 03.12.2014 суд також зазначає, що у трудовій книжці позивача наявний запис: шахта «Тошківська» в/о «Первомайськвугілля» з 10.12.2014 по 28.12.2014 гірничий майстер підземний, з повним робочим днем під землею.

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що для підтвердження пільгового стажу щодо вказаного періоду необхідно надання уточнюючої довідки, передбаченої п. 20 Порядку № 637, суд не бере до уваги, оскільки робота позивача з повним робочим днем під землею у вказаний період в повній мірі підтверджується записами в трудовій книжці.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до загального та пільгового стажу періоду з 01.10.2014 по 30.11.2014 роботи відповідач посилається на відсутність відомостей по спеціальному стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058) страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно із частиною дванадцятою статті 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У відповідності до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно із частиною одинадцятою та дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З огляду на положення частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов`язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме:

1) особа підлягала Загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню;

2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як вказано у частині другій статті 24 Закону № 1058-IV, даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу позивача з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форм ОК-5) у період з 01.10.2014 по 30.11.2014 відомості про сплату страхових внесків відсутні (арк. спр. 82-85).

Однак, при прийнятті рішення від 09.10.2019 про відмову у призначенні пенсії відповідачем не враховані вищевказані положення Закону № 2464-VI в частині настання відповідальності за невиконання обов`язку щодо належної сплати страхових внесків саме для страхувальника, а не для застрахованої особи.

Суд зазначає, що, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судому постанові від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17.

У свою чергу, рішення відповідача від 09.10.2019 не містить жодних відомостей про з`ясування УПФУ в Попаснянському районі Луганської області обставин щодо отримання ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, а також утримання страхувальником єдиного соціального внеску з такої заробітної плати позивача.

З огляду на викладене, визначена відповідачем в оскаржуваному рішенні підстава для відмови в призначені пенсії як відсутність відомостей по спеціальному стажу згідно індивідуальних відомостей позивача про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 є необґрунтованою.

Щодо не зарахованого до пільгового стажу позивача періоду строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 8 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки позивача у період з 27.09.1993 по 07.12.1993 працював учнем за спеціальністю електрослюсаря підземного, та 07.12.1993 звільнений за призивом в армію. З 13.12.1993 по 22.06.1995: служба в армії (арк. спр. 13-14).

Тобто на момент призову позивача на строкову військову службу він працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Оглядом трудової книжки позивача встановлено, що даті 22.06.1995, зазначеній у трудовій книжці, є виправлення.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, на позивача не може бути покладено відповідальність за наявність виправлень у його трудовій книжці та як наслідок відмови у зарахуванні до стажу періоду служби з підстав наявності виправлення.

Суд також звертає увагу відповідача, що наданим позивачем військовим квитком серії НОМЕР_2 від 10.12.1993 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно був призваний на військову службу 13.12.1993 та 22.06.1993 демобілізований (арк. спр. 19-23).

При цьому, як слідує з розписки - повідомлення, у переліку документів, яких недостатньо для призначення пенсії, управлінням зазначено про необхідність надання ОСОБА_1 у строк до 07.11.2019 військового квитка (арк. спр. 63).

Спірне рішення відповідач прийняв 09.10.2019 без отримання витребуваного у позивача військового квитка та його дослідження, тому рішення про не врахування строку служби в армії до пільгового стажу позивача, суд вважає необґрунтованим.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 09.10.2019 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.08.2019 зарахувавши періоди роботи, суд зазначає наступне.

У розумінні чинного пенсійного законодавства пенсія призначається (перераховується) за результатами розгляду і аналізу всіх наданих документів.

Як зазначалось вище, позивачем при зверненні до відповідного суб`єкта владних повноважень за перерахунком пенсії надавався певний перелік документів. Однак, відповідачем було прийнято рішення про відмову зарахування стажу позивача за Списком № 1 та відмовлено в призначенні пенсії.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, беручи до уваги, що відповідачем не було надано оцінки всім документам, поданим позивачем, фактично не перевірено наявності у нього права на призначення пенсії на пільгових умовах, позовна вимога про призначення пенсії за віком на пільгових умовах є формою втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновку суду.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 768,40 грн. судового збору (арк. спр. 2).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце мешкання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місце знаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 21792608) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 09 жовтня 2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07 серпня 2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.08.2019 відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Захарова