Рішення № 87163533, 22.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 січня 2020 р. Справа № 120/3477/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

25.10.2019 року Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, на виконання вимог Наказу від 18.06.2018 року №155 та Направлення для проведення позапланового заходу від 18.06.2018 року №141 - ПП, позивачем складено акт щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №141 -ПП, яким встановлено, що ОСОБА_1 здійснив будівельні роботи з реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт органу державного архітектурно - будівельного контролю. На момент перевірки відповідач здійснив втручання в огороджувальні та несучі конструкції будинку, домурувавши зовнішні стіни, чим збільшив геометричні розміри об`єкту містобудування у висоту на 0,4 та 0,9 метра відповідно.

04.07.2018 року на відповідача складено припис №44 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 96 КУпАП. За вказане правопорушення на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн., який ним не був сплачений.

Вподальшому, на виконання вимог Наказу від 12.11.2018 року №269 та Направлення для проведення позапланового заходу від 12.11.2018 року №238 - ПП позивачем складено акт щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 238 - ПП, яким встановлено, що ОСОБА_1 не виконав вимог припису №44 від 04.07.2018 року виданого ДАБК ВМР, а саме не привів до вимог чинного законодавства до первинного стану, чим порушив вимоги п.п. "а" п.3 ч.3 ст.41 Закону Україну "Про регулювання містобудівної діяльності".

04.12.2018 року на відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ч.1 ст. 188-42 КУпАП, та 13.12.2018 року накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн., який не був сплачений.

Вказали, що здійснення будівельних робіт з реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт органу державного архітектурно - будівельного контролю, є прямим порушенням ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в зв`язку із чим, звернулись з цим позовом до суду, в якому просили:

- зобов`язати ОСОБА_1 знести домуровані зовнішні стіни у висоту 0,4 та 0,9 метра відповідно до зовнішніх стін житлового будинку АДРЕСА_1 .

28.10.2019 року на виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України до відповідного органу реєстрації місця проживання судом направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1

30.10.2019 року від адресно-довідкового підрозділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надійшла відповідь на запит, в якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 28.12.2019 року з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення даної справи протягом розумного строку та необхідністю належного повідомлення відповідача, розгляд справи призначено у судове засідання з повідомленням сторін на 22.01.2020 року.

22.01.2020 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за їх відсутності.

22.01.2020 року відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджуються матеріалами справи.

Частиною першою ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що позивач подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог Наказу від 18.06.2018 року №155 та Направлення для проведення позапланового заходу від 18.06.2018 року №141 - ПП, позивачем здійснено позапланову перевірку на об`єкті, за адресою АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено акт щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №141 -ПП, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 здійснив будівельні роботи з реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт органу державного архітектурно - будівельного контролю. На момент перевірки відповідач здійснив втручання в огороджувальні та несучі конструкції будинку, домурувавши зовнішні стіни, чим збільшив геометричні розміри об`єкту містобудування у висоту на 0,4 та 0,9 метра відповідно. Від підписання акту №141 -ПП ОСОБА_1 відмовився, про що в акті зроблена відмітка посадової особи органу державного нагляду.

04.07.2018 року позивачем складено припис №44 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено, що ОСОБА_1 самочинно виконав будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , без отримання будівельного паспорту та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до департаменту архітектурно - будівельного контролю, в зв`язку з чим, вимагали привести об`єкт у відповідність до вимог чинного законодавства або привести в первинний стан до 04.09.2018 року.

Водночас, 04.07.2018 року позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ОСОБА_1 ч.4 ст.96 КУпАП. Від підписання протоколу відповідач відмовився, про що, в протоколі стоїть відмітка уповноваженої особи.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення №55 від 18.07.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн.

12.11.2018 року позивачем видано наказ про проведення позапланової перевірки №269 та Направлення для проведення позапланової перевірки 238-ПП, реконструкції та добудови житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №238 -ПП, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 не виконав вимог припису №44 від 04.07.2018 року виданого позивачем, а саме не привів об`єкт до вимог чинного законодавства та до первинного стану. Від підписання акту відповідач відмовився, про що в акті зроблена відмітка посадової особи органу державного нагляду.

04.12.2018 року позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ОСОБА_1 ч.1 ст.188 КУпАП. Від підписання протоколу відповідач відмовився, про що в протоколі стоїть відмітка уповноваженої особи.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення №108 від 13.12.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який також спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пункт 11 цього Порядку визначає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Як встановлено судом, 04.07.2018 за результатами проведеної перевірки позивачем виявлено порушення ОСОБА_1 вимог п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, внаслідок реконструкції житлового будинку, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт виконання робіт здійснивши втручання в огороджувальні та несучі конструкції будинку, домурувавши зовнішні стіни, чим збільшив геометричні розміри об`єкту містобудування у висоту на 0,4 та 0,9 метра відповідно за адресою АДРЕСА_1.

У зв`язку із чим, відповідачу внесено припис № 44 від 04.07.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом приведення об`єкта у відповідність до вимог чинного законодавства або в первинний стан до 04.09.2018 року.

В силу положень ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно п.3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

В той же час, 04.12.2018 року за результатами позапланової перевірки, позивачем встановлено, що ОСОБА_1 не виконав вимоги припису № 44 від 04.07.2018 року та не привів об`єкт будівництва до вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Частиною 2 статті 38 цього ж Закону передбачено, що за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

В даному ж випадку, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив як факт реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 , так і факт невиконання припису № 44 від 04.07.2018 року про усунення вчиненого правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На переконання суду, під час розгляду адміністративної справи позивачем, як суб`єктом владних повноважень, дотримано умов звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта будівництва, визначених ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та доведено наявність достатніх правових підстав для постановлення судом рішення про знесення домурованих зовнішніх стін у висоту 0,4 та 0,9 метра відповідно та зовнішніх стін житлового будинку АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність.

Згідно ч.2, ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Абзац 2 частини 7 цієї статті визначає, що якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Разом з тим, у п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених Департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради позовних вимог в цій частині.

В той же час, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на його користь судових витрат, адже у відповідності до положень ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч.1 ст. 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 знести домуровані зовнішні стіни у висоту 0,4 та 0,9 метра відповідно та зовнішніх стін житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (вул. Театральна, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41042555);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення в повному обсязі виготовлене 22.01.2020 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович