Рішення № 8715204, 04.03.2009, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22ц-601/09 Головуючий у 1-й інстанції Ваховський В.Л.

Категорія 30 Доповідач Франовська К.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Франовської К.С.

суддів Широкової Л.В.

Худякова A.M.

при секретарі судового

засідання Чичирко В.А.

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Овруцького районного суду від 22 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

встановила:

У січні 2008 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, просила стягнути з відповідача на її користь 25914 грн. 40 коп. на відшкодування шкоди, заподіяної невиконанням відповідачем судового рішення та знеціненням в результаті цього грошових коштів. На обгрунтування позову зазначала, що рішенням Овруцького районного суду від 21 вересня 2001 р. з відповідача на її користь стягнуто 42432 грн. 41 коп. боргу за укладеним договором позики та за вироком від 7 червня 2001 року стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на її користь 590 грн. на відшкодування моральної шкоди. Судові рішення звернуті до виконання і виконані частково, на суму 2000 грн., які відповідач сплатив їй 19 липня 2004 року. Решта суми боргу 40432 грн. 41 коп. та 590 грн. морального відшкодування відповідачем не повернуті, внаслідок чого гроші поступово знецінились, чим їй завдано шкоди , яку позивач просить компенсувати , виходячи з індексів інфляції за період з жовтня 2001 року по серпень 2008 року, сумою в 32272 грн. 87 коп. (а.с. 2, 21).

Заочним рішенням Овруцького районного суду від 22 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновок суду про відсутність цивільного зобов»язання, яке виконується добровільно, у зв»язку з наявністю примусового виконання судового рішення, є помилковим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення - скасуванню з ухваленням нового, з таких підстав.

Суд встановив, що 27 вересня 1999 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 49500грн. на строк до 9 жовтня 1999 року. У встановлений термін позичальник гроші не повернув, а повернув їх частково в грудні 1999 року - травні 2000-го року, всього 1300 доларів США.

21 вересня 2001 року Овруцький районний суд задовольнив позов ОСОБА_1 і стягнув на її користь з ОСОБА_2 неповернуту суму боргу - 42432грн.41 коп. (а.с.13-14).

Рішенням того ж суду від 17 грудня 2001 року задоволено позов ОСОБА_1 і стягнуто з ОСОБА_2 інфляційні збитки, в порядку ст.214 ЦК України ( в ред. 1963 року) за період з листопада 1999 року по вересень 2001 року включно, в сумі 19898грн.51 коп. та 3% річних 1272грн.97 коп.

Вирішуючи спір та відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на відшкодування інфляційних збитків, заподіяних невиконанням грошового зобов»язання, що випливає з договору, оскільки з прийняттям 21 вересня 2001 року судом рішення про стягнення суми боргу, спір між сторонами вирішено, цивільне зобов»язання за договором позики вважається таким, що настало та звернуто до примусового виконання.

Такий висновок суду є помилковим унаслідок того, що суд не звернув увагу на те, що позивач просила відшкодувати не збитки, завдані невиконанням грошового зобов»язання, а позадоговірну шкоду, заподіяну знеціненням присуджених з відповідача коштів.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як у випадках порушення зобов»язання за договором, так і за зобов»язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника. Відтак, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Встановлено, що внаслідок лише часткового виконання відповідачем судового рішення від 21 вересня 2001 року про стягнення на користь позивача суми боргу за договором позики ( повернуто 2000 грн. 19.07.2004 року), останній завдано шкоди від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Ця шкода має бути відшкодована ОСОБА_2, який не виконує судового рішення.

Визначаючи розмір відшкодування, колегія суддів виходить з суми боргу станом на 1 жовтня 2001 року (42432грн.41 коп), визначеної судовим рішенням від 21.09.2001 року, та індексів споживчих цін за період з жовтня 2001 року по серпень 2008 року (включно), враховуючи часткове виконання рішення на суму 2000 грн.) у липні 2004 року.

Відшкодування шкоди розраховується у такому порядку:

1.визначається індекс споживчих цін для визначення порогу індексації шляхом множення місячних індексів споживчих цін, починаючи з жовтня 2001 року по липень 2004 року включно (1, 002x1, 005x1, 006x0, 994x1, 082x1, 014x1, 004x1, 004x1, 007x1, 007x1, 007x1, 000x100 ). Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації становить 11, 5 %.

Боргові кошти, належні позивачу від відповідача в результаті інфляції знецінились на 4879грн.72 коп.( 43434грн.41 коп.х 11, 5)

2.3a період з серпня 2004 року по серпень 2008 року включно величина приросту індексу становитиме

(0, 999x1, 013x1, 022x1, 016x1, 024x1, 103x1, 116x1, 166x1, 029x1, 027x1, 038x1, 031x1, 013x1, 008x0, 9 95x0, 999 )=17, 7 %.

За цей період боргові кошти знецінились на 7156грн.37 коп. ( 40434грн.41 коп.х 17, 7%) Загальний розмір заподіяної шкоди становить 12036 грн.09 коп .(4879.72+7156.37).

Ця сума і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з таких підстав.

Вимагаючи відшкодування в сумі 32272 грн.87 коп. позивач допустила помилку в розрахунку індексів інфляції, зокрема, в розрахунок не прийнято показник інфляції 2002-го року, який був від»ємний - 99, 4 %, проте його необхідно враховувати, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого Постановою KM України №663 від 7 травня 1998 року.

Крім того, не підлягає індексації сума 590грн., визначена за вироком суду як компенсація за втрати немайнового характеру (моральна шкода).

Відповідно до ст.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу 2003 року, до даних правовідносин застосовуються правила про позовну давність, встановлені новим кодексом.

Від сплати судового збору сторони звільненні на підставі п.18 с 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

З відповідача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 303-304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Овруцького районного суду від 22 грудня 2008 року скасувати, ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12036грн.09 коп. на відшкодування заподіяної шкоди . В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які мають бути внесені на розрахунковий рахунок № 31210259701002, отримувач УДК у м.Житомирі, банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області, код 22062319, МФО 811039.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили ,