Рішення № 87149543, 20.01.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2020 р. Cправа № 902/982/19

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

до: Побережного Віктора Григоровича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 12866,67 грн.

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

21.11.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Побережного Віктора Григоровича про стягнення 12 866,67 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/982/19) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 04.12.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/982/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 23.12.2019 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 04.12.2019 р.

За результатами проведеного судового засідання 23.12.2019 р. суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, як наслідок судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 23.12.2019 р. повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 20.01.2020 р.

17.01.2020 р. від представника позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу, оскільки відповідачем борг в сумі 11 430,00 грн було сплачено після подання позову до суду. При цьому, представником позивача зазначено, що останній підтримує позов в частині стягнення з відповідача 1320,00 грн пені; 119,16 грн 3 % річних; 1921,00 грн сплаченого судового збору.

Судом прийнято до розгляду заяву позивача як таку, що подана з дотриманням положень 46 ГПК України та зазначає, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 11 427,51 грн підлягає закриттю, в зв`язку із відсутністю предмету спору, внаслідок сплати даних коштів після подання позову до суду.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення, які наявні в матеріалах справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

01.01.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» та ФОП Побережним Віктором Григоровичем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № ЧЧ-711000 (далі - договір).

Згідно пункту 2.1. договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1. глави 3 цього договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором. Товариство надає розрахунок цін на універсальні послуги у 2019 році ТОВ «Енера Вінниця».

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п. 4.3. ПРРЕЕ).

Оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п. 5.10. договору).

Факт постачання електричної енергії відповідачу та її обсяг, підтверджується наданими до позовної заяви актами прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії за червень та липень 2019 р. та рахунками на оплату активної електричної енергії (додаток № 5), які відповідач отримав, що підтверджується його підписом.

Позивач в позові стверджує, що відповідач відмовляється оплатити виставлені рахунки за спожиту електричну енергію, внаслідок чого, за період з червня по липень місяць 2019 року за відповідачем станом на день подання позову до суду сформувалась заборгованість по сплаті за спожиту електричну енергію в розмірі 11 427,51 грн.

Вказана сума заборгованості також підтверджується сальдовими оборотами по споживачу за календарний період та розрахунком суми позовних вимог.

Згідно п. 5.11. договору, якщо Споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховуються за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 7.1. договору Постачальник має право отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до вимог договору та норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» відповідачу була нарахована пеня за 132 дні (з 05.07.2019р. по 13.11.2019 р.) прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожен день прострочення платежу. Загальна сума нарахованої пені складає 1320,00 грн.

Крім того, відповідачу було нараховано суму збільшення боргу з урахуванням 3% річних в сумі 119,16 грн.

При цьому, як слідує з матеріалів справи після подання позову до суду представником відповідача сплачено суму основного боргу.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.ч.1, 3 ст.641, ч.ч.1, 2 ст.642 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 р. №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії.

У п.2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 р. шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п.3.1.1 розділу III "Постачання електричної енергії на роздрібному ринку" Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнята постанова від 14.06.2018 р. № 429 про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" ліцензії з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам з 01.01.2019 року.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Закону постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку (тобто, Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312) та на умовах договору постачання універсальних послуг.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджена НКРЕКП.

Постачальник універсальних послуг розміщує типовий договір та розроблений на його основі, договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

У відповідності до ч. 67 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги (яким являється позивач).

Згідно до ч. 72 ст. 1 Закону Закону України "Про ринок електричної енергії" - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) є Регулятором, який здійснює регулювання ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 13.1 укладеного між сторонами договору даний договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви - приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві приєднанні.

Суд встановив, що на підтвердження фактичного споживання відповідачем активної електричної енергії в період з червень -липень 2019 р. стверджується актами прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії (а.с 29 - 30).

За таких обставин відповідач спожив електричної енергії за період червень-липень на суму 11 646,99 грн.

Як встановлено судом, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату за спожиту активну електричну енергію (а.с.31-32).

Слід зазначити, що означені акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії та рахунки-фактури підписані та скріплені печаткою стороною позивача.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем, станом на момент звернення позивачем з позовом до суду, розрахунки за спожиту електричну енергію в повному обсязі не проведено. Станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача становила 11 427,51 грн.

Відповідачем здійснено оплату суми основного боргу в розмірі 11 430,00 грн після подання позову до суду, що стверджується сальдовими оборотами по споживачу.

З огляду на погашення відповідачем суми основного боргу, позивач звернувся до суду з заявою про відмову від позову в частині стягнення основного боргу за спожиту електричну енергію за період червень - липень 2019 р. в сумі 11 427,51 грн.

З врахуванням викладеного судом встановлено, що після подання позову до суду відповідачем погашено суму основного боргу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов`язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 11 427,51 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відтак, предметом розгляду в даній справі є вимоги позивача про стягнення 1320,00 грн пені та 119,16 грн 3 % річних.

Відповідно до ст. ст.546,549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 9.1. договору між сторонами було погоджено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення 3 % річних, пені є правомірними, оскільки відповідає умовам договору та чинному законодавству.

Суд, перевіривши за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН надані позивачем розрахунок трьох відсотків річних та пені встановив, що позивачем при підрахунку даних штрафних норм не допущено помилок, за таких обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 72 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

З огляду на все викладене вище, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, оскільки спір до суду доведено з його вини.

20.01.2020 р. примірник вступної та резолютивної частини рішення суду долучено до матеріалів справи.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Побережного Віктора Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у ВОУ АТ "Ощадбанк", НОМЕР_2) пені в розмірі 1320,00 грн, 119,16 грн 3% річних та 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 11 427,51 грн суми основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 27 січня 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)