Ухвала суду № 87148700, 25.01.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 947/28483/19

провадження № 2-зз/947/14/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2020 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Молодов В.С.,

розглянувши клопотання представника Акціонерного товариства «Альфа Банк» адвоката Байрамова О.В. "про скасування заходів забезпечення позову" у цивільній справі № 947/28483/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування запису про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накладення арешту та заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 в.м., а також шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення позивача ОСОБА_1 та членів його родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення та проведення реєстраційного обліку будь-яких інших осіб за адресою розташування квартири, та заборони проникати та входити до квартири, укладати договори щодо оренди квартири, щодо надання/припинення комунальних послуг.

За результатами розгляду вказаної заяви, ухвалою суду від 20.11.2019 року заяву про забезпечення позову було задоволено частково та заборонено Акціонерному товариству «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ: 32494714) та Акціонерному товариству «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 00039019) вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів його родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення та проведення реєстраційного обліку будь-яких інших осіб за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонено проникати та входити до вказаної квартири, укладати договори щодо оренди квартири, щодо надання/припинення комунальних послуг.

Суд роз`яснив заявнику ОСОБА_1 , що у разі неподання позову у десятиденний строк, вжиті заходи забезпечення позову будуть підлягати скасуванню.

До спливу встановленого терміну, 25.11.2019 року, ОСОБА_2 подав до Київського районного суду м. Одеси позовну заяву до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання неправомірними дії та скасування запису про державну реєстрацію права власності, за результатами розгляду якої просить; визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» щодо звернення стягнення за Іпотечним договором від 26.06.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В за № 1365 способом набуття права власності на нерухоме майно на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 в.м.; скасувати запис № 32587411 від 29.07.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» (код СДРПОУ 00039019) стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 в.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1882160651101: Номер об 'єкта в РПВН: 19090795),який прийнято на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» - Манюти Сергія Васильовича про державну реєстрацію права власності індексний номер індексний номер: 47988508 від 29.07.2019 року щодо реєстрації права власності за AT «Укрсоцбанк» права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 в.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1882160651101: Номер об`єкта в РПВН: 19090795).

Для забезпечення вказаного позову позивач просив вжити додаткові заходи шляхом арешту спірної квартири з забороною державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо реєстрації права власності внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 в.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1882160651101: Номер об`єкта в РПВН: 19090795 ).

Ухвалою суду від 26.11.2019 року заяву позивача було задоволено та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 к.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1882160651101: Номер об`єкта в РПВН: 19090795) за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» код ЄДРПОУ: 00039019, реєстраційний номер запису про право власності 32587411 із забороною державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженими на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо реєстрації права власності внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 к.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1882160651101: Номер об`єкта в РПВН: 19090795) за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» код ЄДРПОУ: 00039019, реєстраційний номер запису про право власності 32587411.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування запису про державну реєстрацію права власності було відкрито ухвалою суду від 07.12.2019 року.

20.12.2019 року представник відповідача Акціонерного товариства «Альфа Банк» звернувся до суду з клопотанням, у якому просить скасувати ухвали Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 року та 26.11.2019 року, а за умови залишення в силі зазначених ухвал - забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі № 947/28483/19.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року вказане клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В судове засідання з`явилися представник позивача ОСОБА_1 та представник Акціонерного товариства «Альфа Банк».

Представник Акціонерного товариства «Альфа Банк» вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

На вимогу представника позивача суд оголосив перерву у судовому засіданні для ознайомлення з матеріалами справи та обґрунтування своєї позиції щодо клопотання.

13.01.2020 року до суду надійшли письмові заперечення позивача проти задоволення клопотання (вхід. № 991), а також 15.01.2020 року - заяви учасників справи про проведення розгляду клопотання за їх відсутності у письмовому провадженні (вхід. №№ 1471, 1472).

В ході розгляду клопотання суд встановив, що вимоги в частині скасування ухвал аргументовані тим, що позивач, всупереч п. 1 ч. 1 ст. 151 ЦПК України жодним чином не обґрунтував свої вимоги про забезпечення позову, не надав доказу, що може в подальшому унеможливити або утруднити виконання рішення, якщо позов буде задоволено, а суд в ухвалі не навів мотивів застосування зазначеного забезпечення позову, зазначивши лише формально положення законодавства, що регулюють забезпечення позову.

Суд зазначає, що вимагаючи скасувати ухвали суду про забезпечення позову, ні у заяві Акціонерного товариства «Альфа Банк», ні в поясненнях представника цієї особи, наданих у судовому засіданні, не вказано, на якій саме нормі процесуального закону ґрунтуються такі вимоги.

Так, в ухвалах суду про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 учасникам справи було роз`яснено про можливість суду за їх клопотанням допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, а також те, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані чи замінені Київським районним судом м. Одеси, як судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Проте, Акціонерне товариство «Альфа Банк» ставить перед судом питання щодо скасування судом першої інстанції не самих заходів, а судових рішень - ухвал, постановлених цим же судом.

Такі вимоги не ґрунтуються на законі та виходять за межі повноважень суду першої інстанції.

Згідно з частиною одинадцятою статті 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Зі змісту ч. 2 ст. 352 та п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України вбачається, що ухвали суду першої інстанції про забезпечення оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Порядок перегляду судових рішень регламентований Главою 1 Розділом V (апеляційне оскарження).

У відповідності до принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК).

Вимоги Акціонерного товариства «Альфа Банк» про скасування ухвал Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 року та 26.11.2019 року про заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування запису про державну реєстрацію права власності, задоволенню не підлягають у зв`язку із тим, що такий порядок скасування ухвал не передбачений процесуальним законом.

Інші аргументи Акціонерного товариства «Альфа Банк» не аналізуються судом, оскільки їх оцінка не вплине на остаточні висновки суду в частині клопотання про скасування ухвал суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже ухвали Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 року та від 26.11.2019 року у цивільній справі № 947/28483/19 про забезпечення позову залишаються в силі.

У п. 3 прохальної частини клопотання Акціонерне товариство «Альфа Банк» просить за умови залишення в силі вищезазначених ухвал забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі № 947/28483/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Заявлені вимоги мотивуються тим, що при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог, AT «Укрсоцбанк» несе збитки у сумі вартості забезпеченого майна. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження його майнового стану, що в свою чергу, при відмові у позові, надавало б відповідачу можливість задовольнити свої збитки за рахунок зазначеного майна. Також, звернуто увагу суду на те, що представником банку при огляді майна сфотографовано договір оренди спірної квартири, з чого вбачається, що позивач в ній фактично не знаходиться. Крім того, 30.07.2019 року між AT «Укрсоцбанк» та ТОВ «ДАТА М» в особі директора Шкляр Віктора Івановича, що діє на підставі Статуту укладено договір оренди від № Б/Н. Згідно із цим Договором та підписаним актом прийому-передачі AT «Укрсоцбанк» передає, а Орендар, приймає у користування нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , для використання на умовах, визначених у даному Договорі. Розмір місячної орендної плати складає: 9 000 000 (дев`ять тисяч) гривень. Згідно п. 2.3. Договору оренди нерухоме майно передається в оренду Орендареві на строк до 30.07.2020 року включно. Проте, у зв`язку із накладенням арешту на нерухоме майно та забороною вчиняти будь-які дії, власник фактично позбавлений можливості розпоряджатися ним (передати майно орендарю за актом приймання-передачі), а відтак упущена вигода, з урахуванням середнього строку розгляду цивільних справ в судах (рік), складає 108 000 (сто вісім тисяч) гривень.

Зважаючи на наведене Акціонерне товариство «Альфа Банк» просить суд забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача шляхом внесення на депозитний рахунок Київського районного суду м. Одеси грошових коштів в розмірі 108 000 (сто вісім) тисяч гривень.

Сторона позивача ОСОБА_1 подала письмові заперечення проти цього, вказуючи, що заявником надано копію договору оренди, укладеного між AT «Укрсоцбанк» та ТОВ «ДАТА МАЙНІГ ГРУП». Пунктами 1.1., 1.3. цього договору визначено, що власник передає у користування орендарю, а орендар приймає у користування на строк дії цього договору нерухоме майно (квартиру) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 кв.м., для використання приміщення в господарській діяльності орендаря. Розділ 3 зазначеного договору визначає умови користування магазином. На думку позивача, зазначене свідчить про те, що вказаний договір є фіктивним, оскільки житлове приміщення (тим паче багатоповерхового житлового будинку) не може використовуватися для розміщення магазину, а доводи представника AT «Альфа Банк» про те, що застосовані судом заходи забезпечення позову спричиняють збитки шляхом неотримання прибутку від оренди квартири є неспроможними.

Сторона позивача також вказує, що згідно із вимогами ч. 6 статті 154 ЦПК України AT «Альфа Банк» мають право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. AT «Альфа Банк» у встановленому порядку, передбаченому ЦПК України (ст. 154) до суду не звертався. Доводи клопотання не містять обґрунтованих посилань на порушення судом норм процесуального права, а зводяться до незгоди заявника із застосованими судом заходами забезпечення позову та власного тлумачення норм цивільно-процесуального законодавства.

Враховуюче наведене позивач просить у задоволені клопотання AT «Альфа Банк» відмовити.

Суд, проаналізувавши аргументи, викладені сторонами у письмових заявах, з урахуванням пояснень, наданих представниками сторін у судовому засіданні та досліджених судом доказів дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання AT «Альфа Банк» виходячи з наступного.

У п. 3 прохальної частини клопотання AT «Альфа Банк» ставить питання про забезпечення судом відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

За правилами ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Із змісту цієї норми вбачається, що таке вимагання у випадку можливих збитків є правом, а не обов`язком суду.

Відповідач АТ «Альфа Банк» заявляє лише про намір одержати прибуток, тобто можливі збитки є ймовірними, а отже забезпечення відшкодування таких збитків судом є правом, а не обов`язком суду.

Також, суд додатково впевнився в доцільності вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 з метою збереження спірного майна, оскільки наміри, про які заявляє відповідач, можуть свідчити, що не застосування таких заходів може спричинити майну значну шкоду при переобладнані квартири під магазин, що додатково підтверджує можливість виникнення ускладнень виконання рішення суду в разі задоволення позову ОСОБА_1 , спрямованого на захист його права власності на квартиру.

Крім того, п. 2.5. Договору передбачений ступень зносу майна, від використання у господарській діяльності. Є логічним, що знос майна вплине на розмір його вартості, а отже заходи забезпечення позову мають на меті запобігти і зміні вартості майна, з приводу якого виник спір між сторонами.

Також незрозуміло чому договір, укладений в липні 2019 року між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТА МАЙНІНГ ГРУП» не був реалізованим до дати постановлення ухвали про забезпечення позову (листопад 2019 року), і яким чином квартира, призначена для проживання у багатоквартирному житловому будинку, мала намір використовуватися під магазин в господарських цілях без зміни цільового призначення.

Відповідач також не надав доказів реєстрації речового права (права користування) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТА МАЙНІНГ ГРУП» орендованого майна у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Акт приймання-передачі майна у відповідності до п. 2.4. Договору відсутній.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, відповідачу достеменно відомо, що об`єкт оренди - квартира, є нерухомим майном, з приводу якого виник спір і який розглядається Київським районним судом м. Одеси у цивільній справі № 520/724/16-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, і за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про визнання договору недійсним (головуючий - Пучкова І.М.).

Провадження у цивільній справі № 520/724/16-ц відкрито ухвалою судді від 27.01.2016 року та зупинено ухвалою судді від 23.12.2019 року до розгляду цивільної справи № 520/28483/19.

Отже спір з приводу нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 к.м. (яка зазначена предметом договори оренди) триває з січня 2016 року. Спір не є вирішеним і відповідач не міг не усвідомлювати ризиків, пов`язаних з наміром передати речове право на спірне майно третім особам.

Щодо підстав для обов`язкового зустрічного забезпечення позову, то такі підстави судом також не встановлені.

Так, пунктом 1 частини третьої статті 154 ЦПК України встановлені підстави для обов`язкового зустрічного забезпечення, за одночасним існуванням двох умов: відсутності у позивача зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання та майна, що знаходиться на території України …

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований з 05 лютого 2008 року у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою ВАДР ГУ ДМС України в Одеській області, одержаною на запит суду до відкриття провадження у цій справі. Крім того, інформаційна довідка 148737419 від 10.122.2018 року (що додана до позовної заяви ОСОБА_1 і копії якої є у відповідача) свідчить про наявність у ОСОБА_1 певної кількості об`єктів нерухомого майна, що знаходиться на території України.

Також у суду не було підстав для обов`язкового зустрічного забезпечення за положеннями пункту 2 частини третьої статті 154 ЦПК України, відповідно до яких таке забезпечення застосовується при надані суду доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

У матеріалах справи відсутні докази того, що майновий стан позивача ОСОБА_1 може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Також відсутні докази того, ОСОБА_1 спрямовує свої дії на відчуження свого майна чи вчиняє інші дії, які також можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонам кінцевого рішення суду.

Між тим у клопотанні відповідача Акціонерного товариства «Альфа Банк» взагалі не зазначені підстави, на яких адвокат Байрамов О.В., як представник відповідача Акціонерного товариства «Альфа Банк», заявляє вимоги, обґрунтовуючи їх умовами правочину, сторонами якого є Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАТА МАЙНІНГ ГРУП».

Слід зазначити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18).

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пан Телеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Керуючись ст.ст. 7, 11,149-159, 351 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 у цивільній справі № 947/28483/19 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування запису про державну реєстрацію права власності - відмовити.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 26.11.2019 у цивільній справі № 947/28483/19 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування запису про державну реєстрацію права власності - відмовити.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у цивільній справі № 947/28483/19 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання неправомірними дій та скасування запису про державну реєстрацію права власності, шляхом внесення на депозитний рахунок Київського районного суду м. Одеси грошових коштів в розмірі 108 000 грн - відмовити.

Роз`яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

Роз`яснити заявнику та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Днем складення ухвали є 25 січня 2019 року.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя

Літвінова І. А.