Вирок № 87146288, 24.01.2020, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/10083/19 пр. № 1-кп/759/373/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Шпакович С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, українця, гр-на України, з незакінченою вищою освітою, не одружений, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судимий, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 191, ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України

сторони: прокурори Коркуна Р.В., Вельков А.В., обвинувачений, він же цивільний відповідач - ОСОБА_1 , його захисник - Іванов М.В., представник потерпілого та цивільного позивача - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обіймаючи з 16 жовтня 2018 року посаду старшого касира пункту надання фінансових послуг філії № 1 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38324133), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 1 (далі - ТОВ), тобто будучи матеріально відповідальним за збереження готівкових коштів у касі пункту ТОВ, приблизно о 10 год. 11 хв. 02 лютого 2019 року, діючи з корисливих мотивів, вчинив привласнення з каси ТОВ грошових коштів в сумі 21 000 грн., що перебували у його віданні та належать ТОВ, після чого з метою приховати вказану нестачу того ж дня приблизно о 10 год. 28 - 30 хв. вчинив підроблення офіційних документів вказаного пункту філії № 1 ТОВ за таких обставин.

Приблизно о 10 год. 11 хв. вказаного дня ОСОБА_1 під час виконання за вказаною адресою своїх обов`язків старшого касира пункту надання фінансових послуг філії № 1 ТОВ, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення за рахунок чужого майна для вирішення сімейних питань вчинив привласнення грошових коштів, які перебували у його віданні як старшого касира та належать ТОВ, а саме вилучив з каси пункту готівку на суму 21 000 грн. У подальшому, з метою приховати виниклу нестачу того ж дня ОСОБА_1 вчинив підроблення офіційних документів вказаного пункту філії № 1 ТОВ, а саме:

-о 10 год. 28 хв., скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, сформував в електронному вигляді завідомо підроблені офіційні документи - заявки на видачу готівки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 від 02 лютого 2019 року, до яких після їх друку власноручно поставив підпис від імені клієнта (отримувача) ОСОБА_4 , що стало підставою для прийняття рішення про нібито видачу цьому клієнту готівки з каси та списання частини залишку готівки в сумах 1 320 грн., 825 грн., 2 049 грн., 1 517 грн., 1 373 грн. та 201 грн. відповідно, а всього на суму 7 285 грн., які належать ТОВ і не були отримані ОСОБА_4 ;

-продовжуючи свої дії, о 10 год. 30 хв., скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, сформував в електронному вигляді завідомо підроблені офіційні документи - заявки на видачу готівки №№ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 та НОМЕР_13 від 02 лютого 2019 року, до яких після їх друку власноручно поставив підпис від імені клієнта (отримувача) ОСОБА_5 , що стало підставою для прийняття рішення про нібито видачу цьому клієнту готівки з каси та списання частини залишку готівки в сумах 6 856 грн., 781 грн., 3 601 грн., 1 737 грн., 194 грн., 1 127 грн. та 283 грн. відповідно, а всього на суму 14 579 грн., які належать ТОВ і фактично не були отримані ОСОБА_5

Отриманими грошовими коштами ТОВ на загальну суму 21 000 грн. ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим завдав ТОВ матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у висунутому звинуваченні визнав частково, оскільки не вважав вказані свої дії такими, що містять ознаку повторності, щодо самого факту привласнення чужих коштів на суму 21 000 грн., які перебували у його віддані як старшого касира пункту надання фінансових послуг філії № 1 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», визнав себе винуватим. Пояснив, що у зв`язку із хворобою дідуся вимушено 02 лютого 2019 року взяв з каси ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» вказану суму на його лікування. Документи (заявки клієнтів на видачу готівки) після фактичного заволодіння цими коштами дійсно ним підроблялися з метою документально перекрити цю нестачу, щоб вона не була виявлена, а згодом він мав намір протягом кількох місяців відшкодувати завдані збитки, розраховуючи на те, що його дії залишаться непомітними і він не буде притягнутим до відповідальності.

Як також визнав обвинувачений: - наявні у справі службові документи ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» дійсно доводилися до нього і були йому відомі, а окремі з них ним особисто складалися, він усвідомлював, що як старший касир ніс повну матеріальну відповідальність за кошти у сейфі каси, які у такій спосіб привласнив; - алгоритм його дій був таким, він знав, яка йому була потрібна була сума, і яку він фактично привласнив з каси готівкою - 21 000 грн., потім підробив документи (заявки на видачу готівки) і через програму імітував почергову видачу реальним випадковим клієнтам фінансової установи Святохіну та Сікорському коштів на різні суми, загальний розмір яких був максимально наближений до розміру вже привласнених ним коштів, вийшло 21 864 грн.; - обрані ним клієнти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є випадковими і насправді вони 02 лютого 2019 року до пункту надання фінансових послуг не зверталися.

Крім визнання з боку обвинуваченого ОСОБА_1 факту привласнення грошових коштів ТОВ на суму 21 000 грн. та підроблення перелічених офіційних документів ТОВ, його винуватість у вчиненні за вказаних вище обставин привласнення чужого майна, яке належало ТОВ і перебувало у відданні обвинуваченого, а також підроблення з метою використання офіційних документів, які видаються ТОВ та надають права, підтверджується всією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а у взаємозв`язку - є достатніми для таких висновків суду.

Так, відповідно до досліджених судом наказів ТОВ № 720-к від 07 березня 2018 року про прийняття на роботу (а. 90) та № 3120-К від 16 жовтня 2018 року про переведення на іншу посаду (а. 99), ОСОБА_1 з 07 березня 2018 року перебував у трудових відносинах з ТОВ, а починаючи з 16 жовтня 2018 року обіймав посаду старшого касира пункту надання фінансових послуг філії №1 ТОВ. Згідно з договором про повну матеріальну відповідальність від 16 жовтня 2018 року (а. 100) та посадовою інструкцією (а. 101-107) старший касир пункту надання фінансових послуг філії №1 ТОВ є відповідальною особою за збереження готівкових коштів у сейфі каси, які були у його відданні як старшого касира ТОВ.

Як вбачається з протоколу прийняття заяви про злочин від 06 лютого 2019 року така заява подана за фактом виявленої нестачі готівкових грошей у пункті надання фінансових послуг філії № 1 ТОВ, що і стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР (а. 82).

За дослідженою судом претензією клієнта пункту ТОВ ОСОБА_4 від 01 березня 2019 року (а. 126) ним 31 січня 2019 року були здійснені шість відправлень зворотними платежами, гроші в сумі 7 285 грн. були списані у пункті ТОВ 02 лютого 2019 року, але ним не були фізично отримані, у зв`язку з чим клієнт просить відшкодувати завданий йому збиток на вказану суму.

Натомість, згідно з даними заявок від імені клієнта (отримувача) ОСОБА_4 на видачу готівки №№ 4697257679 , 4697264832 , 4697277100 , 4697256649 , 4697263798 та 4697250489 від 02 лютого 2019 року, які оформлені о 10 год. 28 хв. службовими чеками ТОВ (а. 121-125), в тому числі оригіналів цих заявок, одержаних органом досудового розслідування в результаті процедури тимчасового доступу та оглянутих протоколом від 02 травня 2019 року (а. 162-178), ОСОБА_4 по всіх цих документах отримав з каси ТОВ в сумах 1 320 грн., 825 грн., 2 049 грн., 1 517 грн., 1 373 грн. та 201 грн., а всього на суму 7 285 грн., що стало підставою для списання частини залишку готівки, яка зберігалася в касі ТОВ.

За дослідженою судом претензією клієнта пункту ТОВ ОСОБА_5 ним 31 січня 2019 року (а. 120) були здійснені сім відправлень зворотними платежами, гроші були списані 02 лютого 2019 року, але ним не були фізично отримані, у зв`язку з чим клієнт просить відшкодувати завданий йому збиток на загальну суму 14 579 грн.

Натомість, згідно з даними заявок від імені клієнта (отримувача) ОСОБА_5 на видачу готівки №№ №№ 4697415333 , 4697398951 , 4697404075 , 4697406130 , 4697381547 , 4697401001 та 4697311954 від 02 лютого 2019 року, які оформлені о 10 год. 30 хв. службовими чеками ТОВ (а. 113-119), в тому числі оригіналів цих заявок, одержаних органом досудового розслідування в результаті процедури тимчасового доступу та оглянутих протоколом від 02 травня 2019 року (а. 162-178), ОСОБА_5 по всіх цих документах отримав з каси ТОВ в сумах 6 856 грн., 781 грн., 3 601 грн., 1 737 грн., 194 грн., 1 127 грн. та 283 грн., а всього на суму 14 579 грн., що стало підставою для списання частини залишку готівки, яка зберігалася в касі ТОВ.

Під час дослідження вказаних офіційних документів обвинувачений ОСОБА_1 визнав, що всі підписи на них від імені клієнтів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також від імені ТОВ здійснені ним, в дійсності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом 02 лютого 2019 року вказаних коштів в касі ТОВ не отримували, відтак їх претензії є обґрунтованими.

Вказані викривні показання ОСОБА_1 повністю узгоджуються з даними протоколів огляду службових записів ТОВ відеофіксації його робочого місця (а. 142-157), за якими ідентифікований в судовому засіданні самим собою обвинувачений ОСОБА_1 як старший касир пункту надання фінансових послуг філії № 1 ТОВ в приміщенні відділенні № 190 «Нової пошти» за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 1, приблизно о 10 год. 11 хв. відкриває касу пункту, достає кошти та перераховує їх, після чого частину коштів повертає до каси, а іншу - кладе на верхню полицю свого робочого столу (файл «99.Київ-190-КС-2394 [50.409492, 30.39142, 0] 2019-02-02 10-11-00_000 [16m0s]») та, як визнав ОСОБА_1 , привласнив. У подальшому ОСОБА_1 приблизно о 10 год. 27-50 хв. друкує чеки клієнтів та підписує їх. Увесь цей час фізичної присутності клієнтів, які зверталися до ОСОБА_1 за одержанням готівки, не зафіксовано (файл «99.Київ-190-КС-2394 [50.409492, 30.39142, 0] 2019-02-02 10-27-00_000 [26m0s]»).

Зважаючи на проведений аналіз доказів суд оцінює показання ОСОБА_1 в суді достовірними, оскільки вони повністю та в деталях відповідають іншим документованим даним, а тому кладе в основу свого вироку.

Суд в порядку ст. 85 КПК України не використовує всі дані, які були встановлені (одержані) органом досудового розслідування під час дослідження Акту про результати інвентаризації наявних коштів від 06 лютого 2019 року (станом на 15 год. 34 хв.) (а. 84-85, 108-109) та Акту про результати інвентаризації наявних коштів, передачі касових документів, інших цінностей від 06 лютого 2019 року (станом на 21 год. 17 хв.) (а. 86-87), оскільки належність цих даних до даного провадження, їх будь-який зв`язок з фактом незаконного заволодіння обвинуваченим коштів ТОВ в сумі 21 864 грн. нібито від імені клієнтів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також з підробкою у зв`язку з цим офіційних документів ТОВ поданими доказами не встановлена.

Як з цього приводу пояснив представник потерпілого, нестача коштів, яка була зафіксована актами 06 лютого 2019 року не має відношення до висунутого обвинувачення, оскільки привласнені ОСОБА_1 кошти були документально приховані ним через підроблені службові чеки, які досліджувалися судом, а тому сума в 21 864 грн. не могла бути складовою виявленої 06 лютого 2019 року нестачі.

Вказані пояснення представник потерпілого повністю узгоджуються з відомостями, які містять звіти касира за період з 01 по 06 лютого 2019 року, засвідченні підписом старшого касира ОСОБА_1 (а. 129-134) та вкладними аркушами касової книги за цей же період, також засвідченні підписом старшого касира ОСОБА_1 (а. 135-140), за якими нестача привласнених ОСОБА_1 коштів в сумі 21 000 грн. є документально прихованою.

Узгоджуються ці дані і з матеріалами цивільного позову, поданням якого потерпілий ініціював провадження у цивільній справі в іншому суді (а. 203-204).

Суд також в порядку ст. 85 КПК України не використовує всі дані, які були встановлені (одержані) органом досудового розслідування під час дослідження посадової інструкції касира пункту надання фінансових послуг філії № 1 ТОВ (а. 92-98), оскільки на момент вчинення ОСОБА_1 поставлених йому у провину діянь він обіймав посаду старшого касира ТОВ.

За таких обставин суд вважає, що за результатами судового розгляду поза розумним сумнівом доведено те, що ОСОБА_1 як старший касир пункту надання фінансових послуг філії № 1 ТОВ, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 1, приблизно о 10 год. 11 хв. 02 лютого 2019 року, діючи з корисливих мотивів, вчинив привласнення з каси ТОВ грошових коштів в сумі 21 000 грн., які перебували у його віданні, після чого з метою приховати вказану нестачу того ж дня приблизно о 10 год. 28 - 30 хв. вчинив з метою використання підроблення офіційних документів ТОВ, зокрема: о 10 год. 28 хв. сформував в електронному вигляді завідомо підроблені офіційні документи - заявки на видачу готівки №№ 4697257679 , 4697264832 , 4697277100 , 4697256649 , 4697263798 та 4697250489 від 02 лютого 2019 року, до яких після їх друку вніс підпис від імені клієнта (отримувача) ОСОБА_4 про нібито отримання ним коштів на загальну суму 7 285 грн.; о 10 год. 30 хв. сформував в електронному вигляді завідомо підроблені офіційні документи - заявки на видачу готівки №№ 4697415333 , 4697398951 , 4697404075 , 4697406130 , 4697381547 , 4697401001 та 4697311954 від 02 лютого 2019 року, до яких після їх друку вніс підпис від імені клієнта (отримувача) ОСОБА_5 про нібито отримання ним коштів на загальну суму 14 579 грн. Вказані завідомо підроблені офіційні документи стали підставою для списання частини залишку готівки, яка зберігалася в касі ТОВ, на загальну суму 21 864 грн.

Сторона обвинувачення ставила в провину ОСОБА_1 привласнення всієї суми, списаної за вказаними заявками на видачу готівки, тобто 21 864 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 послідовно стверджував, що мав намір і фактично привласнив лише 21 000 грн. Вказані показання обвинуваченого судом визнані достовірними, оскільки не спростовані жодним поданим доказом. Сам по собі факт списання коштів на підставі підроблених документів на суму 21 864 грн. не вказує на те, що кошти саме у такому розмірі і привласнив обвинувачений, оскільки безпідставне їх списання на таку суму могло уторити їх надлишок і така версія поданими доказами не спростована.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Враховуючи викладене, а також тлумачачи всі сумніви на користь обвинуваченого, суд вважає доведеним привласнення з боку ОСОБА_1 грошових коштів ТОВ в сумі тільки 21 000 грн., а тому посилання на привласнення ним, ще й 864 грн. виключає із сформульованого обвинувачення як недоведене.

Крім того, сторона обвинувачення, встановивши обставини вчинених злочинів, викривила їх фактичний зміст, у зв`язку з чим суд за результатами судового розгляду вважав за необхідне в межах висунутого звинувачення конкретизувати фактичні обставини вчинення злочину, а саме час вчинення протиправних дій з боку обвинуваченого та їх послідовність - спочатку привласнення ним коштів ТОВ, а потім підробка офіційних документів з метою приховати таке привласнення, а не навпаки, і ця обставина суттєво вплинула на правильність правової кваліфікації фактично вчинених обвинуваченим дій.

Так, сторона обвинувачення, помилково вважаючи, що кожного окремого разу обвинувачений спочатку підробляв документи, а потім на їх підставі привласнював кошти, і так було всі 13 разів, які штучно виокремлені в окремі епізоди злочинної діяльності, а тому кваліфікувала всі ці дії обвинуваченого за ст. ст. 191 та 358 КК України, починаючи з другого епізоду, за ознакою повторності.

Разом з тим, оскільки судовим розглядом встановлено інша послідовність дій обвинуваченого та їх охоплення єдиним умислом, а саме, спочатку разове заволодіння коштами в необхідній сумі на 21 000 грн., а потім з метою приховати їх нестачу підробка на цю суму виправдувальних документів. Враховуючи вчинення всіх цих дій в один незначний проміжок часу і з єдиним умислом - спочатку вирішити сімейну проблему, а потім - приховати нестачу, суд не вбачає в таких діях обвинуваченого ознак, характерних для такої кваліфікуючої ознаки як повторність, яка завжди утворюється вчиненням двох і більше самостійних злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК України, чого у даному випадку не встановлено.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 приблизно о 10 год. 11 хв. 02 лютого 2019 року вчинив привласнення грошових коштів в сумі 21 000 грн., які перебували у його відданні та належали ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», а тому ці дії обвинуваченого в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України перекваліфіковує з ч. 3 ст. 191 КК України на ч. 1 ст. 191 КК України, виключивши з обвинувачення вказівку на повторність вчинення даного злочину, та остаточно всі ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 1 ст. 191 КК України.

Крім цього, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 приблизно о 10 год. 28 - 30 хв. 02 лютого 2019 року вчинив з метою використання підроблення офіційних документів ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» (заяви про видачу готівки), а тому дії обвинуваченого в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України перекваліфіковує з ч. 3 ст. 358 КК України на ч. 1 ст. 358 КК України, виключивши з обвинувачення вказівку на повторність вчинення даного злочину, та остаточно всі ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 1 ст. 358 КК України.

ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 21 864 грн., який з урахуванням проведеного аналізу доказів належить задовольнити частково - лише в частині доведеного обвинувачення, тобто на суму 21 000 грн.

Обвинувачений також визнав заявлений цивільний позов лише на суму 21 000 грн.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, враховує дані про особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності, за місцем проживання характеризується виключно позитивно. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_8 , не встановлено. При цьому суд не вбачає в позиції обвинуваченого щирого каяття, оскільки протягом тривалого часу ним не були вжиті жодні заходи, спрямовані хоча б на часткове відшкодування шкоди, заподіяння якої було для нього, з огляду на його ж позицію, очевидним.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд в даному конкретному випадку вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 в умовах без ізоляції від суспільства, а тому призначивши йому покарання за вчинені ним злочини в межах санкцій ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі без призначення додаткового покарання, із застосуванням при призначенні покарання за сукупністю злочинів принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, застосовує до нього правила ст. 75 КК України і звільняє ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке рішення суду, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 368, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 358 КК України за якими призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 191 КК України - у виді у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

- за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Заходи забезпечення - скасувати.

Цивільний позов ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 21 864 грн. - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» на відшкодування вказаної шкоди 21 000 грн., а в іншій частині, тобто на суму 864 грн. - залишити без задоволення.

Речові докази після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах справи, а оригінали первинних документів (а. 176) за зверненням передати належному володільцу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК