Вирок № 87145857, 24.01.2020, Оболонський районний суд міста Києва

24.01.2020 Справа № 756/5900/19

Справа № 1-кп/756/538/20

756/5900/19

В И Р О К

іменем України

24 січня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Дев`ятка В.В.,

суддів Луценка О.М., Андрейчука Т.В.,

за участю:

секретарів - Черковської Т.О., Когутка В.В., прокурора - Олійника Д.О.,

захисника - Савченка В.В.,

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілої - Кретова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-08.02.1996, вироком Мінського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 193 КК України 1960 року, із застосуванням ст. 42 КК України 1960 року, до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-24.06.2001, вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 193 КК України 1960 року, із застосуванням ст. 42 КК України 1960 року, до покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 15.02.2002, ухвалою Апеляційного суду м. Києва змінено вирок Шевченківського районного суду від 24.06.2001 в частині перекваліфікації з ч. 3 ст. 193 КК України 1960 року на ч. 3 ст. 357 КК України; звільненого умовно - достроково 11.11.2008, з невідбутим строком 2 роки 1 місяць 19 днів,

що обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

05.07.2016, близько 13 год., ОСОБА_3 прибув до місця проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виконання сантехнічних робіт на замовлення останньої. Приблизно через п`ятнадцять хвилин, по завершенню виконання робіт, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з приводу оплати послуг.

Під час словесного конфлікту у ОСОБА_3 виник умисел спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4 . Реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 вчинив напад на останню з метою її умисного вбивства. У ході нападу ОСОБА_3 накинув на шию ОСОБА_4 мотузку, якою, з метою спричинення смерті потерпілій почав здавлювати шию, у результаті чого ОСОБА_4 втратила свідомість та померла на місці злочину від механічної асфіксії, внаслідок стиснення шиї петлею.

Крім того, ОСОБА_3 , 15.12.2018, близько 00 год. 31 хв., прибув до приміщення лотерейного клубу «Золота Підкова», що за адресою: м. Київ просп. Героїв Сталінграда, 65, де в останнього виник умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, з проникненням до іншого приміщення, а саме коштами, які знаходились у касовому приміщенні лотерейного клубу «Золота Підкова».

Реалізуючи свій умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаного з проникненням у касове приміщення лотерейного клубу «Золота Підкова», розташованого у м. Києві по просп. Героїв Сталінграда, 65, ОСОБА_3 , тримаючи в правій руці предмет зовні схожий на пістолет, 15.12.2018, приблизно о 00 год. 40 хв., проник до зазначеного приміщення де під погрозою застосування предмету схожого на пістолет, почав вимагати у касира ОСОБА_2 гроші, які зберігались у тумбі. Тим самим, застосовуючи до останньої психологічне насильство, ОСОБА_3 , подолавши опір потерпілої, заволодів грошовими коштами в сумі 3900 грн., які належали потерпілій ОСОБА_2 , з місця вчинення злочину зник.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, зокрема показав, що дійсно 05.07.2016, близько 13 год., він прибув до місця проживання ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виконання сантехнічних робіт на замовлення останньої. Після завершення виконаних робіт між ним та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт з приводу оплати виконаних робіт. Після чого, ОСОБА_3 вирішив вбити ОСОБА_4 та, накинувши на її шию мотузку, почав здавлювати, у результаті чого ОСОБА_4 втратила свідомість та померла.

Крім того, ОСОБА_3 показав, що 15.12.2018, близько 00 год. 31 хв., прибув до приміщення лотерейного клубу «Золота Підкова», що знаходиться за адресою: м. Київ просп. Героїв Сталінграда, 65, де тримаючи в правій руці іграшковий пістолет почав вимагати у ОСОБА_2 гроші, які зберігались в касовому приміщенні. Після чого ОСОБА_3 заволодів коштами в сумі 3900 грн., з місця вчинення злочину зник.

Окрім визнання ОСОБА_3 своєї вини у вбивстві ОСОБА_4 , його вина підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що в травні 2016 року вона з донькою ОСОБА_4 придбали пральну машину, яку доставили 3 чоловіка, один з них був ОСОБА_3 . Останній залишив свій номер телефону, щоб донька зверталась, якщо виникнуть питання по пральній машині. У червні 2016 року донька придбала посудомийну машину та телефонувала ОСОБА_3 , щоб той її встановив. 04.07.2016 ОСОБА_1 розмовляла з донькою по «скайпу» і та їй повідомила, що буде повторно викликати ОСОБА_3 , оскільки вийшла з ладу сантехніка. 06.07.2016 ОСОБА_1 зателефонували з поліції та повідомили, що її доньку вбили. Вже пізніше вона приходила з працівниками поліції у квартиру де проживала з донькою, а саме за адресою АДРЕСА_2 , де виявила, що зникли гроші, які донька збирала на покупку квартири та золоті прикраси.

Згідно з протоколом огляду місця події від 06.07.2016, який проводився в квартирі АДРЕСА_2 , на підлозі виявлено труп ОСОБА_4 (том № 2 а.с. 122-138).

Згідно з висновком експерта № 1888 від 07.07.2016, при дослідженні трупу ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження: а) садно на спинці носа; б) одиночна високо розташована циркулярна прижиттєва странгуляційна борозна на шиї; синці та садна по ходу странгуляційної борозни; перелом перснеподібного хряща.

Враховуючи характер та зовнішній вигляд ушкоджень, інтенсивність та окраску крововиливів в ділянках ушкоджень, дані судово-гістологічного дослідження (відсутність клітинної реакції), слід вважати, що ушкодження, описане в п. а), виникло від дії тупого предмету за механізмом удару незадовго (до 30 хвилин) до настання смерті; ушкодження, описані в п. б), виникли внаслідок стиснення шиї петлею, зробленою з напівм`якого матеріалу, незадовго (біля 5-8 хвилин - враховуючи термін розвитку асфіксії) до настання смерті.

Механічна асфіксія внаслідок стиснення шиї петлею (удавлення петлею) має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Ушкодження, описані в п. а), має ознаки легкого тілесного ушкодження та з настанням смерті не пов`язане.

Смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення шиї петлею (удавлення петлею) (том № 2 а.с. 148-152).

Згідно з протоколом огляду місця події від 06.07.2016, який проводився в квартирі АДРЕСА_2 , з лівої руки трупа ОСОБА_4 вилучено годинник «Apple Watch» (том № 2 а.с. 122-138).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів № 2374/17-35 від 18.12.2017, останній зафіксований належним ОСОБА_4 годинником «Apple Watch» показник «пульс» «50 ударов/мин» припадає на 05.07.2016 13:22:21, а «дистанция хотьбы и бега» - 13:17:28, після чого, в тому числі і до 06.07.2016, синхронізація та передача даних не відбувалась (том № 2 а.с. 174 - 184).

Згідно з висновком судово-медичного експерта № 012-20-1888 (2016)-2019, за результатами проведення судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів слід вважати, що настання смерті ОСОБА_4 може припадати на період часу вказаний в постанові (05.07.2016 о 13 год. 22 хв.) (том № 2 а.с. 169-173).

Згідно з аналізом технічної інформації абонентських номерів, зафіксовані з`єднання телефонних номерів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 саме в період з 05.07.2016 з 09:27:38 год. по 12:47:14 год. (том № 2 а.с. 201-209).

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 15.02.2019, ОСОБА_3 в присутності двох понятих продемонстрував на манекені, як саме за допомогою мотузки задушив ОСОБА_4 (том № 2 а.с. 215-219).

Відповідно до висновку експерта № 012-44-1888 (2016)-2019, враховуючи дані розтину тіла ОСОБА_4 , викладені у висновку експерта, та дані відеозапису слідчого експерименту від 15.02.2019, ушкодження, які були виявлені при експертизі трупа ОСОБА_4 , а саме: садно на спинці носа, одиночна високо розташована циркулярна прижиттєва странгуляційна борозна на шиї, синці та садна по ходу странгуляціонної борозни, перелом переснеподібного хряща, могли утворитись 05.07.2016 за обставин, які зазначені в протоколі слідчого експерименту з ОСОБА_3 від 15.02.2019 та відеозапису цього слідчого експерименту (том № 2 а.с. 221-225).

Окрім визнання ОСОБА_3 вини у розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_2 , його вина підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 15.12.2018, близько 00 год. 30 хв., до приміщення лотерейного клубу «Золота Підкова», що знаходиться за адресою: м. Київ просп. Героїв Сталінграда, 65, прийшов ОСОБА_3 та, приставивши пістолет до голови ОСОБА_2 , що вона сприйняла як загрозу своєму життю, зайшовши з нею в касове приміщення, почав вимагати у останньої гроші. Вирвавшись від ОСОБА_3 , ОСОБА_2 побігла за охороною, однак, повернувшись з охоронцями виявила, що ОСОБА_3 з місця вчинення злочину вже втік, забравши її кошти в сумі 3900 грн.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.12.2018, в приміщенні лотерейного клубу «Золота Підкова» за адресою: м. Київ просп. Героїв Сталінграда, 65, виявлено іграшковий пістолет з іграшковим магазином до нього з пластиковими кульками (том № 2 а.с.80-88).

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.12.2018, потерпіла ОСОБА_2 впізнала чоловіка на фотознімку № 1, який вчинив розбійний напад 15.12.2019 о 00 год. 40 хв. На фотознімку № 1 зображений ОСОБА_3 ( том № 2 а.с. 101-103).

Відповідно до відеозапису від 20.02.2019 встановлено, що подія відбувається 15.12.2018 о 00 год. 38 хв. На відео відображено, як потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_3 переміщуються по лотерейному клубу «Золота Підкова», що знаходиться за адресою: м. Київ просп. Героїв Сталінграда, 65, при цьому ОСОБА_3 тримає в руці предмет схожий на пістолет (том № 2 а.с. 106-120).

За встановлених обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України, доведена.

Дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянню смерті іншій особі.

Крім того, дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Оцінюючи доводи потерпілої та її представника щодо необхідності кваліфікувати дії ОСОБА_3 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме, як умисне вбивство з корисливих мотивів, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Беручи до уваги, що прокурор не дійшов висновку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_3 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, суд не може вийти за межі обвинувачення та погіршити становище ОСОБА_3

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, до затримання працював, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 199 (том 3 а.с. 51-56) у період вчинення кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_3 , останній не виявляв ознак будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 в період часу, до яких відносяться діяння, не перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності, в тому числі не виявляв ознак патологічного афекту, і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений покаявся та частково відшкодував матеріальну шкоду.

Обставиною, що обтяжує покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк, який, на переконання суду, буде достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним протиправних дій у майбутньому.

Враховуючи обраний вид покарання, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, приймаючи до уваги обставини, визначені пунктами 3, 5 ст. 178 КПК України, вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити без зміни обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, 13.05.2019 Кретов О.В. , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 , звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 377 923, 38 грн. та моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн., заподіяної внаслідок кримінального правопорушення у порядку, визначеному ст. 128 КПК України (том №1 а.с. 55-78).

Зокрема, в обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення матеріальних збитків, ОСОБА_1 посилається на те, що внаслідок вбивства ОСОБА_3 доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заволодів майном, яке знаходилось в квартирі АДРЕСА_2 , а саме: коштами у сумі 10 050 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 13.05.2019 складало 268 210 грн. 38 коп.; коштами у сумі 22 200 грн; мобільними телефонами, загальною вартістю 10 149 грн; підлоговими вагами, вартістю 300 грн та ювелірними виробами загальною вартістю 37 491 грн.

Крім того, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 витрати на поховання ОСОБА_4 на загальну суму 20 788 грн., транспортні витрати на перевезення та пересилання речей ОСОБА_4 загальною вартістю 6 023 грн; виплату кредитного боргу ОСОБА_4 на суму 9 562 грн. та витрати пов`язані з поїздками з м. Харкова до м. Києва потерпілою ОСОБА_1 , а саме: до органів досудового розслідування та суду, загальною вартістю 3 200 грн, а всього: завданих матеріальних збитків внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, на суму 377 923 грн 38 коп.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди обґрунтовуються душевними та моральними стражданнями ОСОБА_1 , які позначили негативні зміни у житті, психоемоційними переживаннями, погіршенням здоров`я внаслідок вбивства доньки.

Крім того, 14.01.2020 адвокат Кретов О.В. подав до суду клопотання з долученими документами на підтвердження витрат ОСОБА_1 , а саме: документи на підтвердження витрат на поховання ОСОБА_4 на загальну суму 22 080 грн; витрати на лікування ОСОБА_1 на загальну суму 23 080 грн 45 коп; витрати, пов`язані з поїздками з м. Харкова до м. Києва до органів досудового розслідування та суду, на загальну суму 6 638 грн. Одночасно вказуючи, що потерпіла ОСОБА_1 наполягає на стягненні з ОСОБА_3 матеріальної шкоди у сумі 377 923, 38 грн. та моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн.

Прокурор, захисник та обвинувачений при вирішенні питання щодо цивільного позову просили його задовольнити в межах доведеності.

Заслухавши думку сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Із матеріалів справи вбачається, що понесені матеріальні збитки ОСОБА_1 обґрунтовує витратами на поховання, транспортними витратами, виконанням кредитних зобов`язань померлої ОСОБА_4 , поїздками з м. Харків до м. Києва та викраденням майна з квартири її доньки ОСОБА_4 .

Однак, вимоги потерпілої про стягнення з обвинуваченого грошових коштів в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди підлягають задоволенню лише в частині встановлених судом фактичних обставин справи та в межах пред`явленого обвинувачення.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не обвинувачується у заволодінні майном з квартири АДРЕСА_2 , позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальних збитків за викрадене майно на суму 338 350 грн. задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги позивача про відшкодування витрат на поховання слід зазначити наступне.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивач як сторона по справі зобов`язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право.

Так, відповідно до наявних у матеріалах справи рахунків на сплату послуг та відповідних їм підтверджень про сплату, а саме - накладної та квитанції щодо розміру витрат на поховання, становить 12 455 грн. (том 4 а.с. 140-142). Отже, з урахуванням добровільного відшкодування ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 2000 грн., з останнього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 10 455 грн.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження понесених витрат на оформлення документів та поховання, транспортних витрат, пов`язаних з перевезенням тіла ОСОБА_4 з м. Києва до м. Харкова, транспортних витрат на перевезення речей ОСОБА_4 та виплатами за кредитним договором ОСОБА_4 , тому в цій частині цивільний позов не підлягає задоволенню.

Також, беручи до уваги, що доводи позивача не підтвердженні доказами, суд приходить до висновку, що і у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 витрат на лікування ОСОБА_1 , слід також відмовити, оскільки вказані хвороби та витрати на лікування не пов`язані з пред`явленим ОСОБА_3 .

Крім цього, суд відмовляє у позові в частині стягнення матеріальних витрат, пов`язаних із залученням потерпілої ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні та судового провадження, а саме витрат на прибуття до органів досудового розслідування та суду, оскільки згідно з ст. 124 КПК України, вказані витрати слід віднести до процесуальних витрат, які суд стягує на користь потерпілої.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, слід відзначити наступне.

За змістом ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд визнає, що перераховані в позові потерпілою обставини заподіяли їй моральні страждання та змінили уклад життя, викликають душевні переживання і страждання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 завдано значної моральної шкоди, яка виразилась у емоційних і душевних стражданнях та хвилюваннях. Потерпіла постійно відчуває душевний біль, нервові переживання, по`вязані з втратою доньки, оскільки донька була єдиним помічником, підтримкою та опорою для потерпілої.

При визначенні розміру відшкодування завданої шкоди суд враховує вимоги розумності і справедливості, оскільки в результаті неправомірних дій обвинуваченого позивач змушена звернутися до суду за захистом порушеного права.

Враховуючи вказані обставини в своїй сукупності, характер кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв`язку з негативними наслідками, які настали для потерпілої ОСОБА_1 , а тому суд знаходить обґрунтованим задоволення позовної заяви потерпілої в частині розміру компенсації моральної шкоди, заявленої в цивільному позові на суму 1 000 000 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838 - VIII від 26.11.2015, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягають ч. 5 ст. 72 КК України у вказаній редакції в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 з 15.12.2018 по даний час перебуває в ІТТ ГУНП у м. Києві у зв`язку з запобіжним заходом у виді тримання під вартою, що є правовою підставою, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838 - VIII від 26.11.2015 для зарахування в строк відбування покарання зазначеного вище періоду перебування в ІТТ ГУНП у м. Києві з розрахунку один день перебування попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

При ухваленні вироку, суд, відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України, вирішує долю речових доказів та стягує з ОСОБА_3 документально підтверджені процесуальні витрати.

На підставі викладеного та керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 14 років позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 14 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_3 під вартою в ІТТ ГУНП у м. Києві - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - 15.12.2018. Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15.12.2018 до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 10 455 (десять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 47 744 гривень 66 копійок на користь держави (УК в Оболонському районі м Києва 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, МФО 899998, рахунок UA 708999980000031412544026006).

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати у розмірі 6 638 (шість тисяч шістсот тридцять вісім) гривень.

Речові докази :

- іграшковий пістолет без маркування та іграшковий магазин до нього - знищити,

- оптичні СД-диски із записами слідчих експериментів - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту отримання його копії.

Судді:

Дев`ятко В.В. Луценко О.М Андрейчук Т.В.