Ухвала суду № 8714215, 23.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-5577/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Маринчак Н.Є.

Усенко Є.А.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Кунда Д.І.,

розглянувши касаційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року

та постанову Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2007 року

по справі № 7/131-132/2007

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перевал"

до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області

про скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування та визначення податкового зобовязання з ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перевал" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування та визначення податкового зобовязання з ПДВ.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року у даній справі позов задоволено; скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 18.04.2007р. №0000092351/0/167-2300/20458698-2239, №168-2300/20458698/2238, №0000462300/0/169-2300/20458698/2240 та від 23.04.2007р. №0000082351/0/170-2300/20458698-2241

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" з відповідними змінами та доповненнями (далі Закон №168/97-ВР).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення Свалявської МДПІ від 18.04.2007р. №0000092351/0/167-2300/20458698-2239 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 121461,00 грн., №168-2300/20458698/2238 - на суму 94304,00 грн., №0000462300/0/169-2300/20458698/2240 про визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 24195,60 грн. та від 23.04.2007р. №0000082351/0/170-2300/20458698-2241 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1270,00 грн., прийняті податковим органом за результатами актів перевірок від 11.04.2007р. №4-23/00/20458698, від 18.04.2007р. №6-2300/20458695 та №9/1502/20458698, якими встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Висновок податкового органу обґрунтовується завищенням платником податків обсягів податкового кредиту по операціях з імпорту товарів у січні та лютому 2007 року. Суть порушень полягала в тому, що податковий кредит у зазначених звітних періодах формувався із сум ПДВ, сплачених по вантажно-митних деклараціях з митної вартості товарів, а не з договірної (контрактної), що призвело до завищення податкового кредиту за січень 2007р. на суму 122731 грн. та за лютий 2007 року на суму 116221 грн.

Наслідком зазначених порушень стало зменшення податковим органом сум бюджетного відшкодування з ПДВ за січень-березень 2007 року на загальну суму 217035,00 грн. та визначене податкове зобовязання з ПДВ у сумі 24195,60 грн. за лютий 2007 року.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Для визначення податкових зобов'язань по операціях з поставки товарів база оподаткування згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону №168/97-ВР встановлюється виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків (що має місце у спірній ситуації), база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платником податку, пунктом 4.3. зазначеної вище статті закону передбачено, що базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.2. п. 7.5. ст. 7 Закону №168/97-ВР для операцій із імпорту товарів датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6. названого Закону.

Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті, згідно вимог п.п. 7.3.6. п. 7.3 ст. 7 вищезазначеного закону є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Формування позивачем податкового зобовязання та податкового кредиту по операціях з імпорту товарів було проведено від митної вартості таких товарів, яку слід вважати визначеною митним органом за звичайними цінами, що відповідає вимогам п. 4.3 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.2.7 п. 7.2. та п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР. Актами перевірок підтверджено сплату податкових зобовязань Товариства до бюджету за визначеною митним органом при імпорті побутової техніки митною вартістю.

Отже, правильними є висновки судів щодо неправомірності зменшення податковим органом бюджетного відшкодування та визначення податкового зобовязання по ПДВ.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року та постанову Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2007 року по справі № 7/131-132/2007 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписМаринчак Н.Є.

підписУсенко Є.А.

підписФедоров М.О. Ухвала складена у повному обсязі 24.03.2010р.