Вирок № 87140728, 21.01.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/133/2020

Справа № 428/8745/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Дадаян М.Р.,

представника

потерпілого Усової К.В.,

захисника Стародубцевої Л.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370001181 від 11.07.2019, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золоте Луганської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, не працюючого, який має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 року близько о 08.00 годині, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у тверезому стані, у світлий час доби, за відсутності атмосферних опадів, керуючи автомобілем «ГАЗ 32213» номерний знак НОМЕР_1 , перетинаючи перехрестя проїжджої частини дороги від вулиці Новікова в напрямку вул. Молодіжної м. Сєвєродонецька Луганської області, діючи у супереч до вимог пункту: 10.1 правил дорожнього руху України, згідно яких: « перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», проявивши безпечність і неуважність, проігнорувавши дорожню ситуацію, яка розвивалась, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити мотоцикліста, перетинаючи перехрестя від вул. Новікова в напрямок вул. Молодіжної м. Сєвєродонецька, не переконався в безпеці свого руху і руху інших учасників дорожнього руху, при виконанні маневру повороту ліворуч допустив зіткнення з мотоциклістом «SPARK SP110C-3» номерний знак, НОМЕР_2 , який, в свою чергу, рухався у зустрічному напрямку з боку вул. Курчатова в напрямку вул. Новікова м. Сєвєродонецька, під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому в наслідок дорожньо-транспортної пригоди були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: «перелому дна вертлужної впадини зліва зі зміщенням. Забій лівого колінного суглоба. Садно лівого коліна». Дані тілесні ушкодження могли утворитися від контакту з тупим твердим предметом (предметами), що не відобразив своїх індивідуальних особливостей, за механізмом удару та удару-ковзання, можливо при дорожньо-транспортної події, згідно медичної документації, можуть відповідати 10.07.19 року і згідно з висновком судово-медичної експертизи № 441 від 31.07.2019 року, мають ознаки: перелом дна вертлужної впадини зліва зі зміщенням – тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я. Забій лівого колінного суглоба. Садно лівого коліна – до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово - автотехнічної експертизи № 19 /113/10-1/127 е - від 29.07.2019 р.:

1. У ситуації що склалася, водію мотоцикла «SPARK SP110C-3» нюз., НОМЕР_2 . ОСОБА_3 , з моменту виникнення небезпеки, слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації водію автомобіля «ГАЗ 32213» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , слід було керуватися технічними вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

2. В даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, за умови, що після зміни напрямку руху водієм автомобіля «ГАЗ 32213» н.з. НОМЕР_1 , транспортні засоби рухалися у зустрічному напрямку, водій мотоцикла «SPARK SP110C-3» н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , діючи відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України не мав технічної можливість запобігти зіткненню з автомобілем «ГАЗ 32213» н.з. НОМЕР_1 .

В даній дорожній ситуації, водій автомобіля «ГАЗ 32213» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , діючи відповідно до вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти ДТП, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

3. У ситуації що склалася, за умови, що після зміни напрямку руху водієм автомобіля «ГАЗ 32213» н.з. НОМЕР_1 , транспортні засоби рухалися у зустрічному напрямку, в діях водія мотоцикла «SPARK SP110C-3» н.з., НОМЕР_2 ОСОБА_3 , невідповідностей технічним вимогам ПДДУ які б перебували, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди немає.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля «ГАЗ 32213» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , в даному випадку є такими, що не відповідають вимогам п. 10.1 ПДРУ та знаходяться, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з створенням ситуації та настанням даної ДТП.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України – оскільки він своїми необережними діями порушив Правила безпеки дорожнього руху, а саме п. 10.1 Правил дорожнього руху України, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 10.07.2019 року приблизно о 08 годині 00 хвилин він, керуючи автомобілем «ГАЗ 32213» номерний знак НОМЕР_1 , перетинаючи перехрестя проїжджої частини дороги від вулиці Новікова в напрямку вул. Молодіжної м. Сєвєродонецька Луганської області, порушив ПДР України проявивши безпечність і неуважність, при виконанні маневру повороту ліворуч допустив зіткнення з мотоциклістом «SPARK SP110C-3», номерний знак, НОМЕР_2 , який, в свою чергу, рухався у зустрічному напрямку з боку вул. Курчатова в напрямку вул. Новікова м. Сєвєродонецька, під керуванням потерпілого, якому в наслідок дорожньо-транспортної пригоди були заподіяні тілесні ушкодження. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку. Під час перебування потерпілого в лікарні після ДТП, він його відвідував та надавав гроші на лікування, таким чином він частково відшкодував завдану йому матеріальну шкоду. На даний час він офіційно не працює, але має фінансову можливість відшкодувати завдану шкоду потерпілому та сплатити судові витрати. Цивільний позов визнає у повному обсязі.

Представник потерпілого Усова К.О. в судовому засіданні просила задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочині при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, представник потерпілого та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, а саме вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, офіційно не працює, але має дохід від підробітку, не є інвалідом, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся, частково відшкодував завдану шкоду.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу. З урахуванням конкретних обставин справи, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення не перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, робоча діяльність ОСОБА_1 , від якої він отримує дохід, пов`язана з управлінням транспортними засобами, суд вважає можливим не призначати обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи цивільний позов заявлений потерпілим до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Як вбачається із заявленого цивільного позову, позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 105 903 грн. 55 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 105 903 грн. 55 коп., що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Отже, під час судового розгляду знайшла своє підтвердження сума матеріальної шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 у розмірі 105 903 грн. 55 коп., оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст. 76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги потерпілого підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. ст. 56, 62 Конституції України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, в тому числі, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3, 9 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Потерпілий заявив вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. 00 коп., які обґрунтовані тим, що він переніс фізичний біль, та великий емоційний стрес. Крім того, моральна шкода полягає у завданні йому негативних наслідків в результаті ДТП, для відновлення нормального душевного стану йому потрібен значний час.

Судом встановлено, що діями обвинуваченого потерпілому ОСОБА_3 завдано моральну шкоду. З урахуванням фактичних обставин справи та матеріалів провадження, вбачається причинний зв`язок між заподіяною потерпілому моральною шкодою та протиправними діями обвинуваченого.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину та тривалість моральних страждань потерпілого, які він переніс в результаті дій обвинуваченого, а також враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілого та стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Речові докази відсутні.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. (Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Банк отримувача: Казначейство України ЕАП), Рахунок отримувача: НОМЕР_3 , Код класифікації доходів бюджету: 21081100), без позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 105 903 ( сто п`ять тисяч дев`ятсот три) грн. 55 коп. та моральну шкоду в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертизи технічного стану транспортних засобів № 19/113/10/1-127е від 29.07.2019, які згідно довідки складають 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 12 коп.; в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. ОСОБА_4