Ухвала суду № 8713961, 25.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-10351/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКонюшка К.В.

Карася О.В.

Мироненка О.В.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

на постанову Господарського суду Донецької області від 16.01.2007

та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2007

у справі №7/299а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-комплекс»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

третя особа Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-комплекс»(далі по тексту позивач, ТОВ «Ресурс-комплекс») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі по тексту відповідач, Жовтнева МДПІ), третя особа Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту СПД ОСОБА_1.) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 28.09.2006: № 0007822342/0, № 0007832342/0.

Постановою Господарського суду Донецької області від 16.01.2007, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2007, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.09.2006 № 0007822342/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 197465 грн. та податкове повідомлення-рішення від 28.09.2006 № 0007832342/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 6000 грн.

У касаційній скарзі Жовтнева МДПІ просить, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 16.01.2007 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2007 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 20.09.2006 № 1557/23-2/30735810, в якому зазначено про порушення підприємством пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон № 334/94-ВР) внаслідок віднесення позивачем витрат про придбанню експедиторських послуг від СПД ОСОБА_1. до складу валових, в результаті чого відбулось заниження податку на прибуток на суму 141,34 тис. грн., та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 4000 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 28.09.2006 № 0007822342/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 197465 грн., в тому числі за основним платежем 141340 грн., за штрафними санкціями 56125 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 28.09.2006 № 0007832342/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6000 грн., в тому числі за основним платежем - 4 000 грн., за штрафними санкціями - 2 000 грн.

Висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР зроблений податковим органом внаслідок того, що позивачем до складу скоригованих валових витрат віднесені витрати у сумі 565370 грн. - по придбанню експедиційних послуг від СПД ОСОБА_1., які, на думку відповідача, не пов'язані з веденням господарської діяльності. В акті перевірки також зазначено, що документів про фактичне придбання експедиторських послуг та доказів про зв'язок отриманих експедиторських послуг з господарською діяльністю, підприємством до перевірки не надано та визначено, що СПД ОСОБА_1. виконуються послуги експедирування для ТОВ «Ресурс-комплект», які вже були виконані ЗАТ «Ілліч-Сталь».

На думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що зазначені вище висновки податкового органу є помилковими та необґрунтованими.

Між позивачем (покупець) та ЗАТ «Ілліч-Сталь»(постачальник) укладений контракт від 22.12.2004 № 128/20 на постачання металопродукції, виробником якої є ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча». Крім зазначеного, позивачем також були укладені контракти, зокрема, з підприємствами: «Сталь-спецсплав», «ТНК-Метал»та іншими на продаж металопродукції, отриманої позивачем від ЗАТ «Ілліч-Сталь».

Одночасно позивачем були укладені договори, з СПД ОСОБА_1. на послуги експедирування вантажів, зокрема, металопродукції виробництва ЗАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», асортимент якої співпадає з асортиментом по вищевказаним договорам постачання, а також додаткові угоди до них, згідно з якими третя особа (Експедитор) своїми силами та за свій рахунок виконує для Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-комплект»(Клієнт) певні роботи, пов'язані з експедируванням вантажу.

Відповідно до умов договорів по експедируванню вантажів СПД ОСОБА_1. (експедитор) зобов'язався здійснювати роботи з контролю відповідності продукції ТУ та ДЄСТ, з контролю вантажних робіт; з контролю відповідності пакування та маркування діючим стандартам; наявності відповідної сертифікованої документації на зазначену продукцію; диспетчерський супровід вантажу до станції вантажоотримувача.

Сторонами виконано договори постачання металопродукції (відвантаження продукції та її отримання покупцями, проведення розрахунків).

Судами попередніх інстанцій також встановлено на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт фактичне надання послуг по договорам на експедирування вантажу СПД ОСОБА_1., роботи за договорами виконані в повному обсязі.

Зазначені експедиторські послуги надавалися у зв'язку з укладеними позивачем договорами постачання металопродукції та мали на меті здійснення контролю за належним виконанням зазначених контрактів (контроль за належним оформленням документації, навантаженням, відповідності якості продукції, диспетчерське супроводження вантажів, тощо) в рамках господарської діяльності позивача.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що послуги за договорами про експедирування вантажу надавалися для забезпечення контролю за дотриманням умов, укладених договорів постачання металопродукції і запобіганню порушень таких умов та виникненню збитків від неналежного виконання. Належне виконання контрактів постачання металопродукції, відсутність претензій з боку покупців продукції, у тому числі по якості, оформленню документації, строкам постачання, тощо - свідчить, у сукупності з актами приймання-передачі виконаних експедиторських послуг, про фактичне і належне надання цих послуг СПД ОСОБА_1. в межах господарської діяльності позивача.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, витрати понесені позивачем у зв'язку із сплатою експедиторських послуг правомірно включені до складу валових витрат у відповідних звітних періодах.

Також, судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок відносно того, що позивачем не порушено підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Враховуючи помилковість висновків податкового органу стосовно невикористання позивачем в господарській діяльності отриманих від СПД ОСОБА_1. послуг, необґрунтованими також є твердження про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР та заниження податку на додану вартість в липні-серпні 2005 року на 4000 грн.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, та для скасування постанови Господарського суду Донецької області від 16.01.2007 та ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2007 - відсутні.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 16.01.2007 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)К.В. Конюшко (підпис)О.В. Карась (підпис)О.В. Мироненко (підпис)Н.Г. Пилипчук З оригіналом згідно Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук З оригіналом згідно Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук