Ухвала суду № 87133369, 23.01.2020, Городоцький районний суд Львівської області

944/5877/19

1-кп/441/71/2020

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

23.01.2020 Городоцький районний суд Львівської області у складі суду присяжних:

головуючого судді - Яворської Н.І.

судді - Українець П.Ф.

присяжних: Дзяного Т.М., Осіпчука А.В., Тимань Т.М.

при секретарі - Цап І.М.

за участю прокурора - Гутника Р.Б.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Курілець А.І.

потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду клопотання прокурора Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 162, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, в кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42019141180000012 від 06 травня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019141180000012 від 06.05.2019, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, посилаючись на те, що обвинувачений після закінчення строку тримання під вартою може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились.

Обвинувачений та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання та направити ОСОБА_1 на лікування, обрати більш м`які міри запобіжного заходу.

Вирішення питання судом присяжних щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні запобіжного заходу, не зменшилися.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про запобіжний захід суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Клопотання захисника та обвинуваченого про направлення обвинуваченого на лікування суд присяжних відхиляє, з огляду на те, що медична допомога йому надається за місцем утримання (а.с.69-71), інших доказів, які б свідчили про ненадання лікування ОСОБА_1 , суду не надано.

Так, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях підкреслює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (більш м`яких) запобіжних заходів.

Однак, застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою, не виключить ризики вчинення обвинуваченим нових правопорушень та переховування від суду.

Зокрема, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки ОСОБА_1 може переховуватись від суду, за місцем реєстрації не проживав, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, схильний до вчинення протиправних дій, поєднаних із застосуванням насильства.

Застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не виявляється можливим у зв`язку з відсутністю у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків з особами, що заслуговують довіру та можуть поручитись за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду.

Застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ніяким чином не перешкоджає обвинуваченому вчиняти інші кримінальні правопорушення та переховуватись від суду.

Таким чином, вирішуючи питання про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, суд присяжних бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини та дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких умов, суд присяжних дійшов висновку про відсутність на момент розгляду клопотання обставин, які б давали суду підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

За обставин, зазначених вище, враховуючи, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 24 січня 2020 року, і судове провадження ще не завершено, та враховуючи, наявність ризиків, вказаних прокурором, а також особу обвинуваченого, вік, стан здоров`я та стадію розгляду кримінального провадження, вагомість наявних даних, які обґрунтовують підозру про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу та які не перестали існувати, суд присяжних дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31, 177, 178, 197, 199, 369-372 КПК України, суд присяжних,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Старий Милятин Буського району Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з утриманням у Державній установі Львівська установа виконання покарань (№19) у Львівській області строком на 60 днів, тобто до 22 березня 2020 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Копію ухвали надіслати для відома начальнику ЛУВП №19 УДПтСУ у Львівській області.

Контроль за зверненням ухвали до виконання покласти на прокурора Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області - Гутника Р.Б.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Яворська Н.І.

Суддя: Українець П.Ф.

Присяжні: Дзяний Т.М.,

Осіпчук А.В.,

Тимань Т.М.