Ухвала суду № 87131775, 20.01.2020, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1562/19

Номер провадження 2-з/298/5/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі: головуючої- судді Лютянської М.С., за участю секретаря судового засідання Коваль А.Ю., розглянувши без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний заяву подану позивачем ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ “ Кредитні ініціативи” про визнання недійсним договору про іпотечний кредит,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзОВ “ Кредитні ініціативи” про визнання недійсним договору. З позові зазначає, що 18 вересня 2006 року між нею та ПАТ “Промінвестбанк” було укладено Договір про іпотечний кредит № 123/8-06, відповідно до умов якого банк взяв на себе зобовязання надати позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 27000 доларів США на строк до 17.09.2021 року із сплатою 14% річних. У подальшому права вимоги по вищевказаному кредитному договору перейшли до ТзОВ “ Кредитні ініціативи” Позивачка вважає, що при укладенні кредитного договору банк діяв недобросовісно, в порушення її прав навязав додаткові платні послуги та запропонував невигідні і незрозумілі для неї умови кредитування. Крім того, зобовязання, що передбачені іпотечним Договором № 151/8-06 від 18 вересня 2006 року,є похідними від основних, які виникли з Договору про іпотечний кредит № 123/8-06 від 18 вересня 2006 року, укладеного між нею та ПАТ “ Промінвестбанк”. Зважаючи що зміст оспорюваного Іпотечного договору передбачає способи позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, в т.ч. і шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій третій особі,- таке може призвести до невідворотного порушення прав позивача і неможливості їх поновлення навіть у судовому порядку. А тому позивачка звернулася до суду з заявою про забезпечення позову в якій просить постановити ухвалу про встановлення заборони вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації чи перереєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: земельної ділянки кадастровий № 2124884801:02:002:0102 площею 0,01044 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 до набуття рішенням суду по даній справі законної сили.

У відповідності до вимог ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошується, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом досліджено указану заяву про забезпечення позову та встановлено.

Заявником не наведено жодних підстав які б свідчили, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливить виконання судового рішення, доводи заяви зводяться виключно до припущення.

Крім цього, судом встановлено, що 18 вересня 2006 року нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Луцович В.П.було посвідчено іпотечний договір № 151/23-2006 та накладена заборона відчуження зазначеної в цьому договорі земельної ділянки,за адресою АДРЕСА_1 ,до припинення дії договору іпотеки.

Таким чином,у зв`язку з тим, що позивач не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною та необґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви, яка подана ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15-денний строк з дня її проголошення .

Оскарження ухвали про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: М.С. Лютянська