Ухвала суду № 8712669, 09.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2009 р.Справа № 2-а-4946/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді – Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., М»ягкого Є.В.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Жепалова О.В.

представника позивача Варибрус В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції поро боті з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009р. по справі № 2-а-4946/08/2070

за позовом           Харківського Державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проскасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А : Харківське Державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору (далі по справі –позивач, ХДАВП) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по справі –відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2007 р. №0000540841/2 повністю;

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року задоволено частково адміністративний позов.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.11.2007р. №0000540841/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 88464,70 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Прапору, код 14308894 судовий збір в сумі 2,01 грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, частково скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ХДАВП повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального прав, а саме: ст. 129 Конституції України, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 «Про податок на додану вартість», ст.88 Митного кодексу України.

Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що право на отримання бюджетного відшкодування законодавець пов»язує лише зі сплатою ПДВ саме платником податків в розумінні ЗУ «Про податок на додану вартість»яким є позивач, а не митні органи, датою фактичної сплати ПДВ є дата перерахування відповідних сум на розподільчий рахунок митниці. В зв»язку з чим позивач порушив положення п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та повинен був задекларувати суму бюджетного відшкодування у розмірі фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) того періоду в якому виникло від»ємне значення, що відшкодовується.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову Харківського окружного адміністративного суду без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками проведення виїзної позапланової перевірки ХДАВП з питання правомірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість та визначення задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2007р., відповідачем складено Акт № 1685/41-014/14308894 від 15.06.2007р.

За наслідками перевірки встановлено, що фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) - ХДАВП - у березні 2007р. постачальникам таких товарів (послуг) придбаних на території України на суму ПДВ 327 864,00 грн. Однак підприємством до фактично сплачених сум у березні 2007р. (рядок 3 „Розрахунку суми бюджетного відшкодування") також включено суму ПДВ, що фактично сплачена ХДАВП на митниці у попередніх податкових періодах, а саме:

-          по ВМД 800000007/7/740567 від 05.03.2007р. платіжне доручення від 06.02.2007р. № 539 на суму ПДВ 53 473,07 грн.;

-          по ВМД 800000007/7/740607 від 12.03.2007р. платіжні доручення від 19.01.2007р. № 142 та від 22.01.2007р. на суму ПДВ 20 142,91 грн.;

-          по ВМД 800000007/7/740712 від 22.03.2007р. платіжне доручення від 06.02.2007р. № 539 на суму ПДВ 10 617,09 грн.;

-          по ВМД 800000007/7/740713 від 22.03.2007р. платіжне доручення від 06.02.2007р. № 539 на суму ПДВ 3 340,27 грн.;

-          по ВМД 800000007/7/740715 від 22.03.2007р. платіжне доручення від 06.02.2007р. № 539 на суму ПДВ 891,36 грн.;

-          по ВМД 800000006/5/040136 від 27.01.2007р. платіжне доручення від 17.01.2005р. № 14 на суму ПДВ 30 520,33 грн.;

-          по ВМД 800000006/5/040139 від 27.01.2007р. платіжне доручення від 17.01.2005р. № 14 на суму ПДВ ЗО 520,33 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000540841/0 від 27.06.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 149 505,00грн.

За наслідками оскарження в адміністративному порядку цього податкового повідомлення-рішення та розгляду повторної скарги позивача, податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення № 0000540841/2 від 14.11.2007р., яким залишене без змін попереднє.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач платіжними дорученнями від 06.02.2007 р., від 22.01.2007 р., 19.01.2007 р., 17.01.2005 р. перерахував на спеціалізований розподільчий рахунок митниці грошові кошти в якості попередньої оплати за митне оформлення вантажних митних декларацій.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти, вказані у вищевказаних платіжних дорученнях, не були нараховані позивачем безпосередньо до бюджету в якості сплати податку на додану вартість, а перераховувалися на спеціальний розподільчий рахунок митного органу у відповідності до встановленого порядку.

Натомість, нарахування та сплата зі спеціального розподільчого рахунку до бюджету грошових коштів в якості податку на додану вартість здійснювалося безпосередньо митними органами одночасно з оформленням вантажних митних декларацій, без наявності яких неможливо встановити базу оподаткування.

Таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач правомірно включив до рядка 3 „Розрахунку бюджетного відшкодування" податкової декларації за березень 2007р. суми податку на додану вартість, що були фактично сплачені на митниці за оформлення вантажних митних декларацій № 800000007/7/740567 від 05.03.2007р., № 800000007/7/740607 від 12.03.2007р., № 800000007/7/740712 від 22.03.2007р., № 800000007/7/740712 від 22.03.2007р., № 800000007/7/740713 від 22.03.2007р., № 800000007/7/740715 від 22.03.2007р. на загальну суму 88 464,70 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що включення позивачем до рядка 3 „Розрахунку бюджетного відшкодування" податкової декларації за березень 2007р. суми податку на додану вартість, що були фактично сплачені митниці за оформлення вантажних митних декларацій №800000006/5/040136 від 27.01.2007р. та 800000006/5/040139 від 27.01.2007р. є неправомірним, оскільки фактична сплата податку на додану вартість на суму 61 040,66 грн. була здійснена позивачем не у звітному податковому періоді - березні 2007 року., а в одному із попередніх періодів - січні 2007року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000540841/2 від 14.11.2007р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 61040,66 грн. прийнято відповідачем правомірно, а в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 88464,70 грн. підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство віднесене Законом України «Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні»до підприємств літакобудівної промисловості.

Абзацом 14 пункту 13 розділу ІІ «Перехідні положення»Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 № 2505-ІV , що набрав чинності з 31.03.2005, встановлено, що при від’ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону, по підприємствах суднобудування і літакобудування, відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, в якому виникло від’ємне сальдо податку у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 цього Закону.

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті /перерахуванню/ до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду /абзац перший /.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду /абзац другий/.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду /абзац третій цього підпункту /.

Порівнявши на підставі пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»загальновстановлені правила надання платникам податку бюджетного відшкодування ПДВ та на підставі абзацу 14 пункту 13 розділу ІІ «Перехідні положення»Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 № 2505-І Vправила надання бюджетного відшкодування ПДВ підприємствам суднобудування і літакобудування, можна дійти висновку, що законодавець, маючи на меті поставити підприємства суднобудування і літакобудування в пільгове становище порівняно з іншими платниками ПДВ, встановив для таких підприємств лише інший строк надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, в якому виникло від’ємне сальдо податку.

При цьому незмінною залишається вимога Закону України «Про податок на додану вартість»щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування, отримувачем товарів /послуг/ постачальникам таких товарів /послуг/, оскільки встановлення іншого б суперечило самої суті бюджетного відшкодування, розкритої в пункті 1.8 статті 1 цього Закону як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, така фактична сплата податку для підприємств літакобудування має бути здійснена отримувачем товарів (послуг) у звітному податковому періоді –березні 2007 р., про що також зазначив відповідач в апеляційній скарзі.

Згідно з п.17 ст.1 та ч.1 ст.3 Митного кодексу України на митні органи покладено безпосереднє здійснення порядку митного регулювання, пов'язаного з встановленням та справлянням податків і зборів, у тому числі податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.3.6 п.7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті для позивача є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

З вказаною вимогою узгоджується Порядок справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, що затверджений наказом Державної митної служби України від 27 вересня 2006 р. № 821, відповідно до пункту 3 якого, сплата коштів у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ здійснюється одночасно зі сплатою мита, акцизного та митних зборів до/або під час оформлення ВМД. ПДВ сплачується за ставкою, що діє на день подання ВМД митному органу для оформлення.

Також положеннями п. 4.3. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.

Згідно з п.4.1 Положення про відділ митних платежів регіональної митниці, митниці прямого підпорядкування, митниці, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 28 грудня 1999 року N 864 (в редакції від 8 листопада 2005 року) митний орган здійснює оформлення ВМД за умови фактичного надходження на спеціальний рахунок Митниці коштів (попередня оплата за митне оформлення) у сумі, що забезпечує сплату всіх установлених актами законодавства податків та зборів (обов'язкових платежів) і митних зборів, що підтверджується банківською випискою. У платіжних дорученнях на сплату коштів, які підлягають нарахуванню та стягненню за ВМД, у графі "Призначення платежу" має бути зазначено "Попередня оплата за митне оформлення ВМД".

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач платіжними дорученнями № 539 від 06.02.2007р. на суму 105 000,00 грн., № 142 від 19.01.2007р. на суму 245 000,00 грн.,перерахував на спеціалізований розподільчий рахунок митниці грошові кошти в якості попередньої оплати за митне оформлення вантажних митних декларацій.

Вантажно-митні декларації, за якими були здійснена оплата за вищевказаними платіжними дорученнями, оформлені позивачем у березні 2007 р.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що грошові кошти вказані у вищевказаних платіжних дорученнях не були перераховані позивачем безпосередньо до бюджету в якості сплати податку на додану вартість, а перераховувалися на спеціальний розподільчий рахунок митного органу у відповідності до встановленого порядку.

Натомість, нарахування та сплата зі спеціального розподільчого рахунку до бюджету грошових коштів в якості податку на додану вартість здійснювалося безпосередньо митними органами одночасно з оформленням вантажних митних декларацій, тобто у березні 2007 р., без наявності яких неможливо встановити базу оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач правомірно включив до рядка 3 „Розрахунку бюджетного відшкодування" податкової декларації за березень 2007р. суми податку на додану вартість, що були фактично сплачені на митниці за оформлення вантажних митних декларацій № 800000007/7/740567 від 05.03.2007р., № 800000007/7/740607 від 12.03.2007р., № 800000007/7/740712 від 22.03.2007р., № 800000007/7/740712 від 22.03.2007р., № 800000007/7/740713 від 22.03.2007р., № 800000007/7/740715 від 22.03.2007р. на загальну суму 88 464,70 грн.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009р. по справі № 2-а-4946/08/2070 -залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. М’ягкий Є.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2009 р.