Вирок № 87122616, 24.01.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13037/18

Провадження № 1-кп/161/195/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 24 січня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді - Полюшко А.В.,

за участю секретаря - Ярмолюк І.С.,

прокурора - Іщика А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Нечая Ю.М.,

представників потерпілих - Романовського В.О., Літушка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030010001027, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 14.08.2018 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луцька Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України - судимості не має,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.1, ст. 185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи найманим працівником приватного підприємства «Фасад» 15 вересня 2016 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи неподалік будинку №18, що по вул.Нахімова м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав торцеву пилку марки «Metabo KGS216Plus» вартістю 13 000 грн, спричинивши ПП «Фасад» матеріальної шкоди.

Він же, повторно, 24 вересня 2016 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи в приміщенні квіткового павільйону по АДРЕСА_2 , умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав перфоратор марки «BOSCH PBH2900RE» заводський номер №506001500 вартістю 2 000 грн, чим спричинивши ПП «Фасад» матеріальної шкоди.

Він же, повторно, 27 вересня 2016 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи в приміщенні квіткового павільйону по АДРЕСА_2 , умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав перфоратор марки «BOSCH POF1200AE» заводський номер №405000143 вартістю 5 000 грн, спричинивши ПП «Фасад» матеріальної шкоди.

Він же, повторно, 07 жовтня 2016 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи в приміщенні квіткового павільйону по АДРЕСА_2 , умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав шуруповерт марки «Sparky BR2 10.8Li HD» заводський номер №06087 вартістю 2 000 грн, спричинивши ПП «Фасад» матеріальної шкоди.

Він же, повторно, в кінці листопада 2016 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території шиномонтажу «Нептун», що по вул.Набережній, 28 м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав чотири колісні алюмінієві диски з маркувальними позначеннями «R-19» та чотири шини марки «Hankok Wentus Prime 235/55/R19» вартістю, згідно довідки ТОВ «Хюндай Мотор Україна», станом на листопад 2016 – 19 800 грн за один, загальною вартістю 79 200 грн., чотири салонні килими до автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №393 від 13.07.2018 - 341, 46 грн, спричинивши ТзОВ «Пропрієта» значної майнової шкоди.

Він же, повторно, 02 грудня 2016 року, у невстановлений органом досудового розслідуванням час, перебуваючи в приміщенні будівлі ТзОВ «Профлайн-сервіс», що по вул.Шопена, 2 м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав шуруповерт-дріль марки «BOSCH GSB 18-2 LI» вартістю 4 977 грн, спричинивши ПП «Фасад» матеріальної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, тобто таємно викрав чуже майно (крадіжка); таємно викрав чуже майно, вчинене повторно, а також таємно викрав чуже майно, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у таємному викраденні чужого майна, в тому числі вчиненого повторно, зокрема - 15.09.2016, 24.09.2016, 27.09.2016, 07.10.2016, 02.12.2016 визнав повністю, винуватість у вчиненні крадіжки в кінці листопада 2016 року – визнав, одночасно не погоджувався із вартістю коліс, що вказана в обвинувальному акті. Цивільний позов ПП «Фасад» про відшкодування завданих матеріальних збитків визнав повністю, цивільний позов ТзОВ «Пропрієта» про відшкодування завданих матеріальних збитків визнав частково, відповідно до дійсної вартості викраденого майна.

Суду дав показання, що 15.09.2016, 24.09.2016, 27.09.2016, 07.10.2016, 02.12.2016 року, за обставин, вказаних в обвинувальному акті, таємно викрав належні ПП «Фасад» інструменти - торцеву пилку марки «Metabo KGS216Plus», перфоратор марки «BOSCH PBH2900RE», перфоратор марки «BOSCH POF1200AE», шуруповерт марки «Sparky BR2 10.8Li HD», шуруповерт-дріль марки «BOSCH GSB 18-2 LI».

У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість у таємному викраденні чужого майна, а також таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, зокрема по епізодах 15.09.2016, 24.09.2016, 27.09.2016, 07.10.2016, 02.12.2016 року, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, в цій частині обвинувачення, не проводиться їх дослідження.

По епізоду таємного викрадення майна, що завдало значної шкоди ТзОВ «Пропрієта» обвинувачений ОСОБА_1 суду дав показання, що дійсно викрав чотири колісні алюмінієві диски з шинами та чотири салонні килими до автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», однак заперечив вартість коліс, що вказана в обвинувальному акті.

Винуватість ОСОБА_1 по епізоду таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненого в кінці листопада 2016 року, підтверджується зібраними органом досудового розслідування та під час судового провадження доказами, дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду.

Представник потерпілого Літушко А.О. суду дав показання, що працює на посаді заступника директора ТзОВ «Пропрієта» та ПП «Фасад». Обвинувачений ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду водія. На початку осені 2016 року обвинувачений, здійснював доставку матеріальних цінностей на об`єкти будівництва, в цей період почали виявляти зникнення інструментів. Згодом вияснили, що крадіжки вчиняв ОСОБА_1 , який зобов`язався відшкодувати всі збитки, однак цього не зробив, окрім добровільного повернення автомобільних ковриків. Щодо викрадення чотирьох алюмінієвих дисків з шинами дав показання, що придбав їх у 2014 році у комплектації разом з автомобілем, до моменту їх викрадення майже не використовував та зберігав на шиномонтажі, звідки вони були викрадені обвинуваченим та реалізовані. Вартість викраденого майна стверджується матеріалами справи (у позові ним вказано суму збитків, відповідно до обвинувального акту). Цивільні позови ТзОВ «Пропрієта» та ПП «Фасад» про відшкодування матеріальних збитків підтримав повністю, просив їх задовольнити. Щодо міри покарання – наполягав на суворому покаранні обвинуваченого.

Аналогічні показання дав у судовому засіданні представник потерпілого ТзОВ «Пропрієта» та ПП «Фасад» Романовський В.О. Цивільні позови підтримав повністю, просив їх задовольнити, щодо покарання – просив суворо покарати обвинуваченого, в зв`язку не відшкодуванням ним завданих збитків.

З протоколу огляду місця події від 24.05.2018 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 в службовому кабінеті №413 Луцького ВП добровільно видав 4 салонні автомобільні ковбики чорного кольору.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №393 від 13.07.2018 року,ринкова вартість бувших у вжитку 4-х салонних килимків до автомобіля «Hyundai Santa Fe»станом на листопад 2016 року могла складати 341, 46 грн. Дана експертиза проведена на підставі ухвали слідчого судді від 18.06.2018 року.

Так, відповідно до ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.20019 року №10, у разі вчинення декількох посягань на власність перший злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші – як вчинені повторно.

Таким чином, дії обвинуваченого як по епізодах 15.09.2016, 24.09.2016, 27.09.2016, 07.10.2016, 02.12.2016, так і по епізоду вчинення крадіжки в кінці листопада 2016 року за кваліфікуючою ознакою – вчинені повторно - ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України, кваліфіковані вірно.

Органом досудового розслідування загальна вартість викрадених обвинуваченим ОСОБА_1 в кінці листопада 2016 року, на території шиномонтажу «Нептун», що по вул.Набережній, 28 м.Луцька, чотирьох колісних алюмінієвих дисків з маркувальними позначеннями «R-19» з чотирма шинами марки «Hankok Wentus Prime 235/55/R19» вказана - 90 000 грн, чим було спричинено ТзОВ «Пропрієта» значної майнової шкоди.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

У зв`язку з вищезазначеним, при вирішенні питання про винуватість обвинуваченої особи не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце, та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.

Так, важливе значення при кваліфікації злочинів проти власності має предмет, яким є чуже майно та яке, відповідно, має певну вартість. В залежності від вартості чужого (привласненого) майна і визначається, відповідно до примітки ст. 185 КК України, його вартість, що формулює кваліфікацію злочину за ч. 3, 4 або 5 цієї статті в залежності від завданої шкоди – значною, великою або особливо великою.

При оспорюванні вартості викраденого майна, вона повинна бути підтверджена належними і об`єктивними доказами, і в залежності від цього, суд має вирішити питання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого.

ОСОБА_2 25 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.20019 року №10 визначає, що розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину.

Згідно довідки ТОВ «Хюндай Мотор Україна» №01/12/01-2020 вартість одного оригінального легкосплавного колісного диску до автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», 2014 р.в.,станом на листопад 2016 року, тобто на момент вчинення злочину, становила 19 800 грн.

Таким чином, судом, за відсутності інших належних та допустимих доказів, береться до уваги вказана довідка, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вартість викрадених обвинуваченим ОСОБА_1 в кінці листопада 2016 року на території шиномонтажу «Нептун», що по вул.Набережній, 28 м.Луцька, чотирьох колісних алюмінієвих дисків з маркувальними позначеннями «R-19» з шинами, становила 79 200 грн.

Згідно п.2 примітки до ст.185 КК України значна шкода визначається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно чинного законодавства, якщо для кваліфікації злочинів або правопорушень містяться посилання на неоподаткований мінімум, то для таких цілей сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Розмір такої пільги визначається Законом України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб». На перехідний період податкова соціальна пільга визначається для кожного року окремо. Станом на 2016 р. розмір соціальної пільги становив – 689 грн (689 х 100).

Таким чином, дії обвинуваченого за кваліфікуючою ознакою, передбаченою ст.185 ч.3 КК України – крадіжка, вчинена повторно, що завдала значної шкоди потерпілому, не зважаючи на зменшення розміру цієї суми судом, відповідно до вартості викраденого майна, підтвердженого довідкою ТОВ «Хюндай Мотор Україна» №01/12/01-2020, кваліфіковані вірно.

Враховуючи, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 та представників потерпілих Літушка А.О., Романовського В.О., дані ними безпосередньо в судовому засіданні є послідовними, відповідають обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які, відповідно до ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у їх вчиненні, кваліфікуючи його дії, відповідно, за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 в порядку ст.89 КК України судимості не має, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, визнаних судом доведеними визнав, одночасно заперечував вартість викраденого майна по одному із епізодів, у вчиненому розкаявся, однак протягом тривалого часу, з 2016 року збитки потерпілим не відшкодував, не вжив заходів щодо хоча б часткового відшкодування завданої шкоди, в зв`язку з чим представники потерпілих наполягали на суворому покаранні, вчинив умисні корисливі злочини, які згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого злочину, зважаючи також і на значну суму завданих збитків, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання, передбачене санкціями ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

На підставі ст. 128, 129 КПК України, ст.1166 ЦК України цивільний позов потерпілого - ПП «Фасад» до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити повністю, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ПП «Фасад» 26 977 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн. завданої матеріальної шкоди.

Матеріальна шкода судом стягується відповідно до розміру завданих збитків в межах пред`явленого обвинувачення, визнаного судом доведеним.

На підставі ст. 128, 129 КПК України, ст.1166 ЦК України цивільний позов потерпілого - ТзОВ «Пропрієта»до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Пропрієта» 79 200 (сімдесят дев`ять тисяч двісті) грн. завданої матеріальної шкоди.

Матеріальна шкода судом стягується відповідно до розміру завданих збитків в межах пред`явленого обвинувачення, визнаного судом доведеним, з врахуванням довідки ТОВ «Хюндай Мотор Україна».

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити за належністю законному володільцеві.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України та призначити покарання:

-за ст.185 ч.1 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ст.185 ч.2 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

-за ст.185 ч.3 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставіч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.

Цивільний позов потерпілого - ПП «Фасад» до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити повністю. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ПП «Фасад» 26 977 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн. завданої матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілого - ТзОВ «Пропрієта»до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Пропрієта» 79 200 (сімдесят дев`ять тисяч двісті) грн. завданої матеріальної шкоди.

Речові докази – чотири текстильні килимки чорного кольору, що передані на зберігання представнику потерпілого – залишити за належністю законному володільцеві – ТзОВ «Пропрієта».

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави 1200 (одну тисячу двісті) грн 04 (чотири) коп. судових витрат у справі за проведення товарознавчих експертиз.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Полюшко