Рішення № 87122271, 24.01.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 р. Справа № 480/268/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

14.01.2020 до Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2019 ВП № 59894707 прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 відкрито позовне провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. 287 КАС України, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.01.2020, відповідачу і третій особі надано строк для подання відзиву на позовну заяву та пояснень протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом на виконання частини 1 статті 268 та частини 2 статті 269 КАС України на офіційну адресу електронної пошти та на офіційну поштову адресу приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 14.01.2020, копію позовної заяви з додатками та копію повістки про виклик до суду.

Позовна заява обґрунтована протиправністю оскаржуваної постанови з огляду на те, що при відкритті виконавчого провадження відповідачем не дотримано вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, оскільки, приватним виконавцем виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи.

20.01.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 27-28), у якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог враховуючи те, що кошти позивача, які знаходяться на картковому рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк", є майном, фактичним місцезнаходженням якого є адреса реєстрації фінансової установи, а отже приватним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ з дотриманням правил територіальності його виконання, його дії не суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

У судове засідання позивач та представники відповідача і третьої особи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно із ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

До приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни від Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надійшла заява про примусове виконання рішення, а саме виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. за № 18239 від 05.08.2019 про стягнення із боржника, яким є позивач коштів у розмірі 33 108, 31 грн. (а.с. 29).

27.08.2019 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59894707 з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. за № 18239 від 05.08.2019 (а.с. 39).

Проте, позивач звертає увагу суду на те, що він не проживає та не має майна в місті Києві. Постійне місце проживання позивача є АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта (а.с. 6).

Не погодившись з рішеннями приватного виконавця, вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження такою, що прийнята з порушенням вимог ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 статті 5 Закону України № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

У частині 4 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

При прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 59894707 від 27.08.2019 приватним виконавцем майном боржника визначено рахунок позивача № НОМЕР_1 в валюті гривня, відкритий в Акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк", що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідачем на підтвердження наявності у позивача відкритого рахунку надано довідку від 14.08.2019 № 1_01 (а.с. 36).

Частиною 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Частинами 6.1 та 6.2 статті 6 вказаного Закону передбачено, що банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні, інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Третьою особою ні в заяві про примусове виконання рішення, ні у довідці про наявність у боржника рахунку не зазначено, який же саме рахунок відкритий на ім`я позивача, а також чи є на ньому грошові кошти.

Разом з тим, пунктом 4 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків резидентів і нерезидентів, затверджена постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі Інструкція), передбачено, що банки мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання (ескроу).

У пункті 3 Інструкції визначено, що:

- вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, які передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

До вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" для накопичення заощаджень на виплату пенсії;

- поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

- рахунок умовного зберігання (ескроу) рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх / видачі коштів готівкою у випадках, передбачених законодавством України, особі (особам), зазначеній (зазначеним) клієнтом (бенефіціару або бенефіціарам), або повернення таких коштів клієнту за настання підстав, передбачених договором.

Отже, будь-який банківський рахунок відкривається для зберігання коштів та/або здійснення розрахунків, зарахування коштів на рахунок тощо.

Суд погоджується з доводами позивача, що наявність у позивача відкритого банківського рахунку ще не свідчить про наявність на цьому рахунку грошових коштів. Тобто, саме кошти боржника, які знаходяться на рахунку є майном, а не сам рахунок, відкритий боржником у банківській установі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на лист-роз`яснення Міністерства юстиції України № 23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 року (а.с.33-34), відповідно до якого частиною 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

При цьому, виходячи з положень частини 1 статтей 177, 179 цього Кодексу, одним із різновидів майна є гроші.

Таким чином, у листі Міністерства юстиції України зазначено, що приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Суд зазначає, що для визначення місцезнаходження майна боржника важливим аспектом є саме наявність грошових коштів на банківських рахунках останнього, а не сам по собі факт відкриття такого рахунку, що не є тотожним.

Натомість, як зазначалось вище, в матеріалах справи не міститься жодного підтвердження того чи є взагалі грошові кошти на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк", оскільки з довідки, наданої до суду, цей факт встановити неможливо.

Отже, у відповідача приватного виконавця на час відкриття виконавчого провадження не було доказів наявності у боржника майна у виконавчому окрузі міста Києва, а тому оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята протиправно і підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що фактично виконавче провадження відповідачем відкрито за місцезнаходженням стягувача, оскільки зазначена у заяві про відкриття адреса установи, в якій відкрито рахунок боржника, є юридичною адресою, за якою зареєстрований і розташовується Банк, проте це суперечить принципу, який закладений у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, що виконавче провадження відкривається за місцем проживання, перебування, знаходження боржника або його майна. Відкриття провадження за місцезнаходженням стягувача в такій ситуації чинним законодавством не передбачено. Фактично Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", зазначаючи про відкриття рахунку боржника за юридичною адресою Банку, штучно створює підстави для відкриття виконавчого провадження за своїм місцезнаходженням, а не за місцем проживання чи знаходження майна боржника.

Згідно із вимогами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься доказ понесення позивачем судових витрат в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1579015592.1 від 04.10.2019 про сплату судового збору.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2019 ВП № 59894707.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (02094, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 35-Б) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко