Рішення № 87121285, 13.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 року 320/6286/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №6 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2019 №0145195005.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення підприємством строків реєстрації податкових накладних є безпідставними, оскільки підприємством вчинялись дії щодо проведення своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, тоді як порушення граничних строків їх реєстрації відбулося з незалежних від позивача причин, що свідчить про відсутність правових підстав для притягнення його до фінансової відповідальності на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

При цьому, позивач звернув увагу на те, що після направлення 12.06.2019 та 13.06.2019 до Державної фіскальної служби України частини податкових накладних для реєстрації він не отримав від контролюючого органу квитанції про їх прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації протягом операційного дня, як це передбачено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Також позивач зазначає, що платник податку не здійснює реєстрацію податкових накладних, а лише направляє їх для реєстрації до ДФС, яка вносить відповідну інформацію до Реєстру, а тому платник податку, за твердженням позивача, не може нести відповідальність за дії, які він не вчиняє.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час проведення контрольного заходу встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 (код ЄДРПОУ 19420911, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Вернадського, буд. 10) зареєстроване як юридична особа 18.11.1992 та як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Київській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 за травень 2019 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 22.07.2019 №2358/50-05/19420911 (далі - акт перевірки).

В ході проведеної перевірки контролюючим органом за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків Акту перевірки та відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України Головним управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2019 №0145195005, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 11141,75 грн.

Відповідно до розрахунку штрафу до вказаного податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції у розмірі 11141,75 грн. були визначені у зв`язку з затримкою реєстрації податкових накладних, а саме:

- податкова накладна від 23.05.2019 №59 на суму ПДВ 3360,66 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 22.05.2019 №53 на суму ПДВ 21664,86 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 24.05.2019 №60 на суму ПДВ 24,94 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 24.05.2019 №61 на суму ПДВ 19,08 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 22.05.2019 №52 на суму ПДВ 4,17 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 21.05.2019 №49 на суму ПДВ 28601,82 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 23.05.2019 №58 на суму ПДВ 7885,14 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 21.05.2019 №50 на суму ПДВ 14052,66 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 23.05.2019 №57 на суму ПДВ 17715,15 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 22.05.2019 №56 на суму ПДВ 22,41 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 22.05.2019 №55 на суму ПДВ 2405,51 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 24.05.2019 №62 на суму ПДВ 750,00 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 24.05.2019 №63 на суму ПДВ 2927,86 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 24.05.2019 №64 на суму ПДВ 40,50 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна від 22.05.2019 №54 на суму ПДВ 11942,60 грн. зареєстрована 18.06.2019, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 дні.

Спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 22.10.2019 №6481/6/99-00-08-05-05 скарга позивача залишена без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями.

Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з абзацами 8-9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з абзацами 14-15 пункту 201.10 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент подання позивачем вказаних податкових накладних) платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з абзацом 8 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацом 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру додаткових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;

операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку №1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктами 12-13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

З вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що податковий орган у будь-якому випадку зобов`язаний надіслати платнику податку протягом операційного дня одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

При цьому, у разі якщо протягом операційного дня (тобто до 20-ї години для направлення) податковим органом не надіслано платнику податків квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2019 позивачем було подано до реєстрації такі податкові накладні: №49 від 21.05.2019; №50 від 21.05.2019; №52 від 22.05.2019.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 13.06.2019 позивачем було подано до реєстрації такі податкові накладні: №56 від 22.05.2019; №53 від 22.05.2019; №54 від 22.05.2019; №55 від 22.05.2019; №59 від 23.05.2019; №58 від 23.05.2019; №57 від 23.05.2019; №61 від 24.05.2019; №60 від 24.05.2019; №64 від 24.05.2019; №63 від 24.05.2019; №62 від 24.05.2019.

Вказані обставини підтверджується відповідними квитанціями та скрін-шотами даних з програмного комплексу "M.E.DOC", копії яких наявні в матеріалах справи.

Враховуючи вимоги статті 201 Податкового кодексу України, та приймаючи до уваги те, що вказані податкові накладні були направлені позивачем до ДФС України протягом операційного дня, суд дійшов висновку про те, що граничним терміном для направлення квитанції з відображеними у ній рішенням контролюючого органу щодо реєстрації вказаних податкових накладних позивача є 12.06.2019 та 13.06.2019 відповідно.

Проте, квитанції про прийняття вказаних податкових накладних не були отримані позивачем протягом операційного дня 12.06.2019 та 13.06.2019 відповідно.

Як вбачається з скрін-шотів даних з програмного комплексу "M.E.DOC" станом на 18.06.2019, які наявні в матеріалах справи, спірні податкові накладні станом на 18.06.2019 не були зареєстровані в ЄРПН, що зумовило повторне відправлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН, а саме 18.06.2019.

Судом встановлено, що вищевказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.06.2019.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що квитанції №1 про неприйняття поданих позивачем 12.06.2019 та 13.06.2019 податкових накладних не були надіслані позивачу протягом операційного дня (з 00-00 годин до 20-00 годин), їх направлення.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано доказів на підтвердження направлення позивачу квитанцій про неприйняття вказаних податкових накладних саме 12.06.2019 та 13.06.2019.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем не спростовано факт первинного направлення спірних податкових накладних саме 12.06.2019 та 13.06.2019, який підтверджується наявними у справі примірниками відповідних квитанцій та скрін-шотів даних з програмного комплексу "M.E.DOC".

Таким чином, суд зазначає, що оскільки протягом операційного дня, тобто 12.06.2019 та 13.06.2019, контролюючим органом не було надіслано позивачу квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних, такі податкові накладні, відповідно до положень абзацу 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі №940/1600/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 82996815), від 20.02.2019 у справі №819/1189/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 72338623) та від 14.02.2019 №809/1040/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79846766).

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на те, що позивачем своєчасно подано податкові накладні для проведення їх реєстрації, тобто виконані обов`язки, передбачені вищевказаними положеннями Податкового кодексу України та Порядку №1246, підстави для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації цих податкових накладних та застосування штрафних санкцій відсутні.

Водночас, суд вважає непереконливими посилання позивача на те, що платник податку не здійснює реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, оскільки такі твердження засновані на формальному підході та невірному розумінні процедури реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати и в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Суд зазначає, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування фактично складається з певних етапів та охоплює в собі як дії, які вчиняються платником податків (складання ПН/РК та їх направлення до органу ДПС), так і дії, які вчиняються органами ДФС (прийняття ПН/РК та внесення відповідної інформації до Реєстру). Ці дії нерозривно пов`язані між собою та складають єдину процедуру реєстрації ПН/РК, дотримання якої пов`язано з виконанням своїх обов`язків як платником податків, так і контролюючим органом. У зв`язку з цим участь позивача у процедурі реєстрації ПН/РК безпосередньо закріплена положеннями Податкового кодексу України та, щонайменше, виражена у його обов`язку по складанню ПН/РК та їх направленню до контролюючого органу.

Натомість, платник не може нести відповідальність за ті дії, обов`язок з проведення яких законодавством на нього не покладено.

У даному випадку несвоєчасна реєстрація податкових накладних, направлених позивачем до контролюючого органу 12.06.2019 та 13.06.2019, відбулась з вини контролюючого органу, що виключає протиправність дій платника податків, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, свідчить про протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем були вчинені всі належні та необхідні дії по вчасному поданню та реєстрації податкових накладних, а тому відсутній факт вчинення податкового правопорушення, у зв`язку з чим, відповідальність передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України до позивача застосована бути не може, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2019 №148. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 08.08.2019 №0145195005.

Стягнути на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 (код ЄДРПОУ 19420911) сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.