Ухвала суду № 87119564, 22.01.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/30390/19

Провадження №1-кп/127/956/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Ужвака О.С.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Роздорожного М.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019020020000998 від 30.04.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019020020000998 від 30.04.2019 року.

Прокурор Ужвак О.С. заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав існування ризиків для кримінального провадження, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може переховуватись від суду, усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також перебуваючи на волі ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вважає, що запобігти наявним ризикам у даному кримінальному провадженні неможливо застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, окрім, як тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого – адвокат Роздорожний М.І. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено неможливість запобігти заявленим ризикам в кримінальному провадженні застосуванням до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання у м. Вінниці, працевлаштувався, вину у вчиненому визнає, наміру уникати суду немає, а тому просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, з можливістю обвинуваченому працювати.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки наміру уникати суду немає, вину у вчиненому визнає, працевлаштувався, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого, приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Виходячи із положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, проте обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання у м. Вінниці, працевлаштувався, суду не уникає, вину у вчиненому визнає, враховуючи, що стороною обвинувачення не було обґрунтовано існування таких ризиків для кримінального провадження, уникнути яких неможливо застосуванням до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а тому суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити. Однак, враховуючи, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого, умисного злочину, суд вважає за необхідне застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби.

Відповідно до положень ч.2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний час доби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що достатнім для запобігання ризиків для кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_1 зможе переховуватися від правоохоронних органів та суду, вчинити нові злочини, а також для забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 06:00 години наступної доби, за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися із м. Вінниці без дозволу суду та не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступної доби; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання; не відвідувати місця, де здійснюється продаж спиртних напоїв на розлив.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та визначених судом обов`язків – 2 місяці, починаючи з 22.01.2020 року до 22.03.2020 року включно.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання начальнику Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області та прокурору Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області Ужваку О.С. – для контролю за виконанням.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 331, 350, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою – відмовити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби – з 22.00 години до 06.00 години наступної доби.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися із м. Вінниці без дозволу суду та не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступної доби; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання; не відвідувати місця, де здійснюється продаж спиртних напоїв на розлив.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та визначених судом обов`язків – 2 місяці, починаючи з 22.01.2020 року до 22.03.2020 року включно.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання начальнику Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області та прокурору Вінницької місцевої прокуратури Ужваку О.С. – для контролю за виконанням.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: