Рішення № 87118179, 24.01.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року Справа № 915/2318/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін

справу № 915/2318/19

за позовом колективного підприємства “МИКОЛАЇВЛІФТ”,

вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030;

до житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради “Бриз”,

вул. Правди, 6 А, м. Миколаїв, 54029;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 193731 грн. 20 коп.

В С Т А Н О В И В:

Колективне підприємство (КП) “МИКОЛАЇВЛІФТ” пред`явлено позов про стягнення з житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради (ЖКП ММР) “Бриз” грошових коштів у загальній сумі 193731 грн. 20 коп., з посиланням на неналежне виконання ЖКП ММР “Бриз” грошових зобов`язань за укладеним між ними договором підряду на технічне обслуговування ліфтів (при розрахунках з квартиронаймачами) від 02.01.2014 № 134, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв`язку, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою від 27.11.2019 відкрито провадження в даній справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження у справі, що підтверджується підписом уповноваженої особи ЖКП ММР “Бриз” на поштовому повідомленні про вручення відправлення з ухвалою від 27.11.2019, відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір підряду на технічне обслуговування ліфтів (при розрахунках з квартиронаймачами) від 02.01.2014 № 134 (далі – договір), у відповідності до якого ЖКП ММР “Бриз” (замовник) доручив, а КП “МИКОЛАЇВЛІФТ” (підрядник) прийняв на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об`єктах замовника, згідно Реєстру; повне технічне обслуговування включає регламентні роботи (РР), місячний ремонт (МР), квартальний ремонт (КР) (п. 1.1 договору).

Ціна по договору визначається на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 27.05.2011 № 494 “Про тарифи та послуги з технічного обслуговування ліфтів”, відповідно до якого вартість обслуговування ліфтів становить 0,3589 грн. ? за умови відсутності диспетчерського контролю; 0,45382 грн. ? за наявності диспетчерського контролю, з урахуванням ПДВ, по укладеним раніше договорам з квартиронаймачами для замовника по площі відмовившихся квартир, а також квартиронаймачами під`їздів, які не уклали договори з КП “МИКОЛАЇВЛІФТ” на оплату технічного обслуговування ліфтів (п. 2.1 договору).

Оплата за виконані роботи здійснюється на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.04.2003 № 475, та раніше укладених договорів з квартиронаймачами багатоповерхових будинків, які належать до комунальної власності міста. Перерахування коштів квартиронаймачами на розрахунковий рахунок КП “МИКОЛАЇВЛІФТ” здійснюється самостійно не пізніше 20 числа наступного місяця (п.п. 5.2-5.3 договору).

В разі несплати підряднику окремими квартиронаймачами за виконані роботи, останні виключаються з дії даного договору, а заборгованість, яка виникла внаслідок несплати, відноситься до замовника (п. 5.5 договору).

Крім того, в разі відмови окремих квартиронаймачів від оплати замовник бере на себе обов`язок нарахувати їм вартість технічного обслуговування в квартирній платі; при наявності пільг та субсидій, які призначені згідно діючого законодавства, замовник зобов`язується сплачувати підряднику відповідну частку коштів для покриття витрат на ТО ліфтів; перелік квартиронаймачів, що відмовились від оплати безпосередньо КП “МИКОЛАЇВЛІФТ”, надається замовнику кожного місяця для нарахування квартирної плати (п. 2.4 договору).

Сторонами погоджено, що договір діє з 01.01.2014 по 31.12.2014; якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається продовженим ще на один рік (п.п. 8.1-8.2 договору).

За твердженнями позивача, на спростованими відповідачем, договір діє і на даний час.

На виконання умов договору позивачем у період січень 2017 року ? грудень 2018 року виконані роботи по технічному обслуговуванню ліфтів на об`єктах ЖКП ММР “Бриз” (в частині квартир, які оплачують ТО ліфтів безпосередньо ЖКП ММР “Бриз”) на загальну суму 219253 грн. 23 коп., що підтверджується актами виконаних робіт: за січень 2017 року на суму 6708 грн. 66 коп. з ПДВ; за лютий 2017 року на суму 6586 грн. 30 коп. з ПДВ; за березень 2017 року на суму 9707 грн. 58 коп. з ПДВ; за квітень 2017 року на суму 9702 грн. 07 коп. з ПДВ; за травень 2017 року на суму 9702 грн. 07 коп. з ПДВ; за червень 2017 року на суму 9925 грн. 08 коп. з ПДВ; за липень 2017 року на суму 10021 грн. 86 коп. з ПДВ; за серпень 2017 року на суму 8733 грн. 12 коп. з ПДВ; за вересень 2017 року на суму 9211 грн. 15 коп. з ПДВ; за жовтень 2017 року на суму 9885 грн. 54 коп. з ПДВ; за листопад 2017 року на суму 9755 грн. 96 коп. з ПДВ; за грудень 2017 року на суму 9755 грн. 96 коп. з ПДВ; за січень 2018 року на суму 9615 грн. 95 коп. з ПДВ; за лютий 2018 року на суму 9813 грн. 62 коп. з ПДВ; за березень 2018 року на суму 9845 грн. 80 коп. з ПДВ; за квітень 2018 року на суму 8703 грн. 78 коп. з ПДВ; за травень 2018 року на суму 9482 грн. 52 коп. з ПДВ; за червень 2018 року на суму 9289 грн. з ПДВ; за липень 2018 року на суму 9524 грн. 59 коп. з ПДВ; за серпень 2018 року на суму 8824 грн. 64 коп. з ПДВ; за вересень 2018 року на суму 8936 грн. 17 коп. з ПДВ; за жовтень 2018 року на суму 8856 грн. 54 коп. з ПДВ; за листопад 2018 року на суму 8404 грн. 82 коп. з ПДВ; за грудень 2018 року на суму 8260 грн. 45 коп. з ПДВ; указані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін без зауважень.

КП “МИКОЛАЇВЛІФТ” зазначає, що відповідачем указані роботи оплачені частково в загальній сумі 25522 грн. 03 коп. згідно виписок з рахунків позивача за періоди 01.01-31.12.2018, 01.10-31.12.2018, 01.01-16.04.2019; позивач пояснює, що у зв`язку з тим, що від ЖКП ММР “Бриз” надходили кошти з незрозумілими призначеннями платежів, які неможливо було ототожнити з конкретними договорами, КП “МИКОЛАЇВЛІФТ” листом від 25.02.2019 № 73 повідомило відповідача про суму заборгованості за укладеними між ними договорами та запропонувало погодити інформацію, зазначену у додатках до листа, зокрема, акті звірки взаєморозрахунків.

Відповідач листом від 25.03.2019 № 281 підтвердив існування заборгованості за договором № 134 у сумі 288851 грн. 09 коп.

У зв`язку з несплатою ЖКП ММР “Бриз” заборгованості за договором, позивачем направлено останньому претензію від 07.10.2019 № 369 про погашення заборгованості, яка станом на дату складання листа була визначена позивачем у меншій сумі, ніж визнано ЖКП ММР “Бриз” у листі від 25.03.2019 № 281, ? 193731 грн. 20 коп.; указану претензію відповідачем отримано 16.10.2019, що підтверджується підписом представника ЖКП ММР “Бриз” на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 540170009946008 з претензією, проте залишено без реагування та виконання.

За твердженнями позивача, заборгованість у сумі 193731 грн. 20 коп. ЖКП ММР “Бриз” не сплачена і досі.

Чинним законодавством передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Законодавством визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 2 ст. 614 ЦК України, ч.ч. 3, 4 ст.13 ГПК України).

Таким чином, обов`язок доведення факту повної та своєчасної оплати за виконані роботи закон покладає на замовника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не надав, доводи позивача не спростував.

Ураховуючи викладене, та що відповідачем у семиденний строк від дня отримання указаної вище претензії не виконано обов`язок з оплати заборгованості за договором, ? суд визнає обґрунтованою та підлягаючою задоволенню вимогу позивача про стягнення з ЖКП ММР “Бриз” заборгованості в сумі 193731 грн. 20 коп.

Отже, позов КП “МИКОЛАЇВЛІФТ” належить задовольнити повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Ураховуючи викладене, витрати КП “МИКОЛАЇВЛІФТ” на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 19.11.2019 № 1592 на суму 2905 грн. 97 коп., належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов колективного підприємства “МИКОЛАЇВЛІФТ” задовольнити повністю.

2. Стягнути з житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради “Бриз”, вул. Правди, 6 А, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 33250539, на користь колективного підприємства “МИКОЛАЇВЛІФТ”, вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 05472620, грошові кошти в сумі 193731 (сто дев`яносто три тисячі сімсот тридцять одна) грн. 20 коп. ? основний борг, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2905 (дві тисячі дев`ятсот п`ять) грн. 97 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М. Давченко