Рішення № 87118018, 21.01.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 912/3206/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/3206/19

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 33 782,04 грн

Представники:

від позивача - Закалашнюк О.С,, довіреність № 6327-К-О від 17.05.2018р.

від відповідача - участі не брав.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №Б/Н від 23.01.2019 в розмірі 33 782,04 грн, з яких: 29 166,65 грн заборгованість за кредитом, 1 150,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 768,52 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 2 696,87 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем кредитного договору №Б/Н від 23.01.2019 в частині сплати кредитних платежів.

2. Заяви та клопотання.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження від 30.10.2019 (вх.№34263/19 від 14.11.2019) (а.с. 29).

Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 40)

Відповідачем 10.12.2019 подано до господарського суду заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості без підпису заявника.

20.12.2019 до господарського суду засобами електронного зв`язку (електронною поштою) без КЕП надійшла заява №б/н від б/д позивача про відкладення судового засідання у зв`язку з зайнятістю представника банку.

02.01.2020 позивачем подано до суду відзив на заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості.

3. Процесуальні питання вирішені судом.

Господарським судом враховано, що відповідачем у справі є фізична особа, однак з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на те, що на час надання кредиту ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця та положення ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Ухвалою від 29.11.2019 господарський суд відкрив провадження у справі №912/3206/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначив на 20.12.2019 о 10:00, визначив сторонам строк для подання заяв по суті.

Ухвалою від 20.12.2019 повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про реструктуризацію кредитної заборгованості (без номера та дати, яка надійшла до суду 10.12.2019, вх. № 37238). Оголошено перерву в судовому засіданні у справі №912/3206/19 до 21.01.2020 о 14:00.

У судовому засіданні 21.01.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позиції сторін та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 21.01.2020 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду.

4. Позиції інших учасників справи.

Відповідач не скористався наданим правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в тому числі заперечення проти позову, яке має значення для розгляду справи по суті.

Оскільки, відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

5. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача по суті спору, наявність факту невиконання відповідачем грошових зобов`язань, наявність підстав для нарахування сум відсотків, наявність підстав для нарахування штрафних санкцій (пені), доведеність нарахованої позивачем загальної суми боргу.

6. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Позивачем на підтвердження наявності правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача по суті спору надано: копію Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 29.01.2019 (а.с.16, електронно-цифровий підпис а.с.17); копію Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" ( Розділ 3.2.8. Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ") (а.с. 18-23); копію Розрахунку заборгованості за договором №б/н від 23.01.2019, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 30.10.2019; копію Виписки з 01.01.2000 по 30.10.2019 по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 26); копію паспорту ОСОБА_1 (а.с. 27).

7. Висновок суду про те, яка обставина що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

22.01.2019 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) підписано із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги " КУБ" (а.с. 16, електронно-цифровий підпис а.с. 17).

Згідно вказаної вище заяви, відповідач приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (надалі - Умови), що розміщені на сайті ПриватБанку http://pb.ua, які разом із заявою складають Кредитний договір між Банком та Клієнтом.

Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів, в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови Кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват 24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.

Так, на виконання зазначеного пункту Умов відповідач в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" погодився на такі істотні умови договору:

1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.

1.2. Розмір кредиту: 50 000 грн.

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.

1.4. Проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї Заяви та доступний Клієнту у системі "Приват24 для бізнесу".

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних у п. 1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

1.7. Клієнт доручає Банку розмістити у мережі інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким Банк надає кредит.

1.9. Укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання Клієнтом цієї Заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі "Приват24 для бізнесу" або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений електронно-цифровим підписом Поліщука В.Ю.

На підставі викладеного, господарський суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (надалі - Заява), а також затверджених банком Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку.

Таким чином, суд вважає встановленою обставину, щодо наявності правових підстав для виникнення грошових зобов`язань з відповідачем, внаслідок укладення кредитного договору.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши кредит у сумі 50 000,00 грн згідно Виписки по рахунку відповідача, яка підтверджує перерахування кредитних коштів на поточний рахунок боржника. (а.с. 26)

Відповідно до Виписки по рахунку відповідач здійснював часткове погашення кредиту, залишок несплаченої заборгованості за кредитом складає 29 166,65 грн.

На виконання п. 1.6. Заяви Банк нарахував проценти у розмірі 4% на місяць від суми простроченої заборгованості - після припинення відповідачем сплати заборгованості по кредиту.

Відповідно до п. 3.2.8.3.3. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1. Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3 Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

На виконання вищенаведених умов Договору позивачем до відповідача станом на 30.10.2019 нараховано:

- 1 150,00 грн відсотків на прострочену заборгованість, згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов;

- 2 696,87 грн відсотків у вигляді щомісячної комісії, згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов;

- 384,26 грн пені згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.

Розмір нарахованих відсотків, комісії та пені підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 25).

Отже, обставини щодо наявності підстав для нарахування сум відсотків, штрафних санкцій (пені), доведеності нарахованої позивачем загальної суми боргу з огляду на вірогідність вищенаведених доказів вважаються господарським судом встановленими.

Разом з тим, господарський суд враховує, що позивачем в прохальній частині позовної заяви заявлено між іншим про стягнення пені у розмірі 768,52 грн. В той час, як згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 23.01.2019 станом на 30.10.2019 розмір пені складає 384,26 грн.

Враховуючи вищенаведене, до стягнення з відповідача підлягає 33 397,78 грн заборгованості, з яких 29 166,65 грн заборгованість за кредитом, 1 150,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 384,26 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 2 696,87 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені суд відмовляє з огляду на безпідставність їх заявлення.

Заходи досудового врегулювання спору не здійснювались, оскільки законом не встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спірних правовідносин.

8. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо укладеного кредитного договору від 29.01.2019 шляхом підписання заяви-приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За умовами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

Даний договір був укладений між позивачем та відповідачем з метою надання останньому кредитних коштів:

За правилами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Обов`язок позичальника повернути позику встановлюється ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, між позивачем та відповідачем на підставі укладеного між ними договору, який відповідає вимогам вищевказаних законодавчих норм виникли відповідні правовідносини.

За умовами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальні умови виконання господарських зобов`язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача заявленою заборгованості.

9. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Обов`язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частиною 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття вірогідності доказів. Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, оскільки надані позивачем докази на підтвердження неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором відповідачем підтверджені матеріалами справи, суд, враховуючи наведені вище норми, дійшов до висновку, що подані сторонами докази є належними, допустимими, вірогідними та достатніми для визнання доведеними обставини, що підлягали предмету доказування у справі, а отже і для визначення заборгованості відповідача.

10. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову викладена у пункті 7 даного рішення.

11. Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, чим порушив права та інтереси позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

12. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору.

Під час вирішення спору, господарським судом встановлений факт заборгованості ОСОБА_1 за Анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил кредитування послуг "КУБ" у сумі 33 397,78 грн, яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає за необхідне позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково. В частині стягнення пені у розмірі 384,26 грн господарський суд відмовляє, у зв`язку з відсутністю підстав для стягнення.

З урахуванням викладеного та згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 29 166,65 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в сумі 1 150,00 грн., пеню в сумі 384,26 грн., заборгованість по сплаті щомісячної комісії в сумі 2 696,87 грн. , а також 1 921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або надіслати Акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк", (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д та 24927, м. Дніпро, а/с 1800), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 24.01.2020.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.