Рішення № 87117831, 15.01.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Справа № 915/2104/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Комунального підприємства “Тепло-Сервіс” Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Центральна. 20, код ЄДРПОУ 36434288)

про стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Дем`яненко Г.П.-керівник

Присутній: Єгоров В.С.

В С Т А Н О В И В:

08.10.2019 позивач звернувся до господарського суду з позовної заявою №14/4-1406 від 09.09.2019 (вх.№15701/19), якою просив суд стягнути з Комунального підприємства “Тепло-Сервіс” Вознесенської міської ради на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” грошові кошти в сумі 1 096 624,82 грн., з яких:

- 906 990,63 грн. – основний борг за договором постачання природного газу №6220/1718-БО-22 від 02.10.2017 року,

- 76 848,11 грн. – пеня,

- 30 379,20 грн. – 3% річних,

- 82 406,88 грн. – інфляційні втрати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2104/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/2104/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.11.2019 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

04.11.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 52-54), в якому відповідач зазначає, що він є комунальним підприємством, критично залежним від надходжень коштів з місцевого бюджету, перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі. Основними споживачами послуг відповідача є об`єкти соціальної сфери: лікарні, школи, дитячі садки, від вчасності та повноти розрахунків яких залежить вчасність виконання зобов`язань відповідачем перед позивачем по спірному договору. У зв`язку із щомісячним зростанням ціни на придбання природного газу підприємство фактично з 2015 року працює у збитковому режимі, оскільки тарифи на послуги фактично не покривають витрати відповідача, а держава несвоєчасно відшкодовує різницю в тарифах. Із посиланням на викладене відповідач просить зменшити розмір заявленої до стягнення пені.

12.11.2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 78-79), в якій позивач заперечує проти зменшення розміру пені, просить врахувати інтереси обох сторін при прийнятті судом рішення.

Ухвалою суду від 14.11.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 16.12.2019 року.

18.11.2019 року до суду від позивача надійшла заява №14/4-749-19 від 14.11.2019 року про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 195 619,13 грн., з яких:

- 76 848,11 грн. – пеня,

- 35 633,75 грн. – 3% річних,

- 83 137,27 грн. – інфляційні втрати.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, заява позивача №14/4-749-19 від 14.11.2019 року про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

03.12.2019 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 108).

Ухвалою суду від 16.12.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті на 15.01.2020 року.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 17.12.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

15.01.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

02.10.2017 року між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (продавець), правонаступником якого є позивач, та Комунальним підприємством “Тепло-Сервіс” Вознесенської міської ради (покупець) укладено договір постачання природного газу №6220/1718-БО-22 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (а.с. 16-25).

Відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Відповідно до п. 2.6 Договору розподіл (транспортування)природного газу за цим Договором здійснює оператор газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а саме: ПАТ “Миколаївгаз”, з яким споживач уклав відповідний договір.

Відповідно до п. 3.1 Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.7 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року №187. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4942,00 грн. за 1000 куб.м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6.

У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м газу за цим договором на дату його укладання становить 7907,20 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 9488,64 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

Відповідно до п. 11.3 Договору сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору:

1) усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі

додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими

представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 2.3, 11.4 та 11.5 цього договору;

2) сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором, крім випадків, зазначених у пунктах 2.3, 11.4 та 11.5 цього договору.

Відповідно до п. 12.1 Договору Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

15.01.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 26), якою зокрема пункт 8.2 Договору викладено у наступній редакції: “У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення”;

Додаткова угода №1 до Договору набирає чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01 січня 2018 року.

06.04.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №2 до Договору (а.с. 27), якою зокрема п. 12.1 Договору викладено в наступній редакції: “Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.”

У жовтні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 12,871 тис.куб.м, загальною вартістю 122 128,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 року (а.с. 28).

У листопаді 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 54,093 тис.куб.м, загальною вартістю 513 269,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 року (а.с. 29).

У грудні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 63,421 тис.куб.м, загальною вартістю 601 779,04 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 року (а.с. 30).

У січні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 98,606 тис.куб.м, загальною вартістю 935 636,83 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 року (а.с. 31).

У лютому 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 97,534 тис.куб.м, загальною вартістю 925 465,01 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 року (а.с. 32).

У березні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 90,610 тис.куб.м, загальною вартістю 859 765,67 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 року (а.с. 33).

У квітні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 4,977 тис.куб.м, загальною вартістю 47 224,96 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 року (а.с. 34).

Оплату отриманого природного газу відповідач здійснював з порушенням встановленого Договором строку, що підтверджується випискою по Операціям згідно Договору за період з 01.10.2017 року по 30.04.2019 року (а.с. 36) та виписками по рахунку (а.с. 56-70), у зв`язку із чим позивачем нараховано:

- 76 848,11 грн. – пеню,

- 35 633,75 грн. – 3% річних,

- 83 137,27 грн. – інфляційні втрати.

Детальний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (а.с. 93-96).

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено вище, відповідно до п. 8.2 Договору (в редакції до 01.01.2018 року) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 8.2 Договору (в редакції додаткової угоди №1 до Договору, яка діяла з 01.01.2018 року) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем у зв`язку із порушенням строків оплати заборгованості за природний газ, отриманий у період з лютого по квітень 2018 року включно, здійснено нарахування пені за період з 27.03.2018 року по 25.11.2018 року в загальній сумі 76 848,11 грн., а також нарахування 3% річних за період з 27.03.2018 року по 06.10.2019 року у загальній сумі 35 633,75 грн.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем по кожному окремому зобов`язанню, виходячи з передбаченої Договором процентної ставки, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Розрахунок 3% річних також є арифметично правильним, нарахування здійснено по кожному окремому зобов`язанню. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Отже, вимога про стягнення пені в сумі 76 848,11 грн. та 3% річних в сумі 35 633,75 грн. є обґрунтованою.

Позивачем у зв`язку із порушенням строків оплати заборгованості за природний газ, отриманий з лютого по квітень 2018 року включно, здійснено нарахування інфляційних втрат за період з квітня 2018 року по вересень 2019 року включно в загальній сумі 83 137,27 грн.

Розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 83 137,27 грн. є обгрунтованою.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу №6220/1718-БО-22 від 02.10.2017 року, придбаний за Договором газ використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2 Договору); нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов Договору, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені на 70% - до 23 054,43 (76 848,11 – 70%) грн., тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 934,29 грн (без урахування зменшення неустойки).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Тепло-Сервіс” Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Центральна. 20, код ЄДРПОУ 36434288) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720):

- 23 054,43 грн. – пеня,

- 35 633,75 грн. – 3% річних,

- 83 137,27 грн. – інфляційні втрати,

- 2934,29 – судовий збір.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

відповідач: Комунальне підприємство “Тепло-Сервіс” Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Центральна, 20, код ЄДРПОУ 36434288)

Повний текст рішення складено і підписано 24.01.2020.

Суддя В.О. Ржепецький