Рішення № 87117532, 24.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2020Справа № 923/128/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд»

до 1) Міністерства юстиції України;

2) Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С»

2. Державного реєстратора відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації (юридичні та фізичні особи) Калугіної Ірини Олегівни

3. Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Козоріза Р.В.

4. Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет»

5. Приватного підприємства «Будівельна компанія «Престижбуд»

6. Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка»

7. Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс»

про визнання протиправним та скасування наказу,

Та за позовом Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс»

до 1) Міністерства юстиції України;

2) Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу.

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники сторін:

від позивача: Кізима І.В.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

від третьої особи 3: не з`явився

від третьої особи 4: Коваленко І.О.

від третьої особи 5: не з`явився

від третьої особи 6: Сандік А.Б.

від третьої особи 7: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Міністерства юстиції України та Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваним наказом Мін`юсту порушені права та інтереси Товариства з бмеженою відпоіідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» на володіння та користування належним йому майном, набутим на підставі договору іпотеки. Також позивачем зазначено, що наказ Мін`юсту є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на відсутність в діях суб`єктів державної реєстрації, рішення та дії яких скасовано, порушень законодавства України, та у зв`язку з його прийняттям не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.02.2019 позовні матеріали у справі № 923/128/19 снаправлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва

18.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №923/128/19.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019, справу № 923/128/19 передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 25.03.2019 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» без руху.

Ухвалою від 10.04.2019 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засіданні на 15.05.2019; залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД-5С», 2. Державного реєстратора відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації (юридичні та фізичні особи) Калугіної Ірини Олегівни, 3. Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Козоріза Р.В., 4. Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет», 5. Приватне підприємство «Будівельна компанія «Престижбуд», 6. Приватне підприємство «Приватне інженерне підприємство «Тоніка», 7. Комерційно-виробниче приватне підприємство «Продсервіс».

Відповідач 1 у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що оспорюваний наказ було прийнято у повній відповідності до норм чинного законодавства. Відповідачем наголошено, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд скарги Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет» шляхом розміщення оголошення про засідання комісії на офіційному сайті Міністерства юстиції.

04.06.2019р. Приватним підприємством «Виробнича фірма «Паритет» було подано клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що спір не підлягає розгляду у господарських судах.

У судовому засіданні 04.06.2019р. судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено засідання на 02.07.2019р.

У судовому засіданні 02.07.2019р. судом було розглянуто та відмолено в задоволенні клопотання третьої особи 4 про закриття провадження. При цьому, суд виходив з наступного.

Пунктом 1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (стаття 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відтак помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Виходячи з предмету та підстав позовних вимог полягає, що фактично Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» оспорюються правомірність дій окремих суб`єктів спірних правовідносин, що лягли в основу правовстановлюючих документів, на підставі яких потім було прийнято оспорюваний наказ та здійснювалися реєстраційні дії. Рішення про відчуження зі статутного капіталу одного господарського товариства частки учасника цього товариства, яке так само є господарським товариством, внесення змін в статутні документі, набуття право власності на об`єкти нерухомості та інші подібні вимоги стосуються майнових та/або корпоративних прав учасників цих правовідносин, у часі такі правочини реалізовуються раніше і передують реєстраційним діям.

З огляду на визначені позивачем підстави позову, правовій оцінці судом підлягає не стільки правомірність винесення спірного наказу Мін`юсту та дотримання визначеної Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 процедури розгляду скарги Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет», дотримання саме Держреєстратором та приватним нотаріусом реєстраційного законодавства при вчиненні реєстраційних дій, а перелік та зміст наданих для проведення реєстраційних дій документів, наявність корпоративних прав у зацікавлених сторін, правовідносини іпотеки та з огляду на це необхідної визначеної Законом поведінки суб`єкта реєстрації. Такі правовідносини мають ознаки спору цивільно-правового характеру, що не є предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо безпідставності та необґрунтованості клопотання третьої особи 4 про закриття провадження у справі.

До того ж, судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» заверталось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України у від 26 вересня 2017 року № 3026/5.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 06 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 червня 2018 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року скасував і прийняв постанову про задоволення позову ТОВ «Будівельна компанія «Херсонбуд».

Постановою від 13.02.2019р. Верховного Суду по справі №821/1460/17 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2018 року у справі № 821/1460/17 скасовано; провадження у справі № 821/1460/17 закрито.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції полягає, що закриття провадження мотивовано саме відсутністю підстав для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства.

В контексті наведеного суд звертає, увагу також на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, у даному закриття провадження з підстав визначених третьою особою 4 у справі могло призвести до порушення права позивача на доступ до правосуддя та приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

03.07.2019р. судом було відкладено підготовче засідання на 24.07.2019р.

02.07.2019р. до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс» до Міністерства юстиції України та Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою суду від 04.07.2019 прийнято позов Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс» до Міністерства юстиції України та Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу до спільного розгляду з первісним позовом.

23.07.2019 на електронну адресу Господарського суду міста Києва Приватним підприємством «Будівельне підприємство «Престижбуд» було направлено заяву про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи № 923/128/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 923/128/19 заяву Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Престижбуд» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи № 923/128/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 25.07.2019, матеріали заяви про відвід судді, поданої в межах справи №923/128/19, передано на розгляд судді Зеленіної Н.І.

Ухвалою від 26.07.2019 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Престижбуд» про відвід судді було відмовлено.

24.07.2019р. до суду надійшло клопотання третьої особи 6 про вжиття заходів за зловживання процесуальними права та закриття провадження у справі, в обґрунтування якого третя особа посилалась на подання позивача завідомо безпідставного позову. Вказане клопотання було залишено судом без задоволення як необґрунтоване та безпідставне.

Ухвалою від 02.08.2019р. розгляд справи було призначено на 03.09.2019р.

20.08.2019р. до суду надійшло клопотання третьої особи 4 про закриття провадження по справі, з огляду на те, що спір не підлягає вирішенню у господарських судах.

У судовому засіданні 03.09.2019р. судом було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання з підстав, викладених судом вище.

03.09.2019р. судом було відкладено судове засідання на 20.09.2019р.

16.09.2019р. до суду надійшло клопотання Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет» про виправлення описки в ухвалах суду по справі, а саме зазначення про залучення третіх осіб 6, 7, 8 до участі у розгляді справи на стороні відповідача.

Вказане клопотання було залишено судом без задоволення з урахуванням наступного.

За приписами до ст.243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Проте, суд зазначає, що судові рішення по справі, в якій міститься визначення суб`єктного складу учасників судового процесу описки у визначенні сторони, на якій залучено третіх осіб 6, 7, 8, не містять.

Ухвалою від 10.04.2019р. вказаних осіб було залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

До того ж, суд звертає увагу, що визначення учасника судового процесу, на стороні якої залучається третя особа, ніяким чином не залежить від правової позиції певної особи по суті справи та її відповідність позиції позивача чи відповідача.

20.09.2019р. судом було відкладено підготовче засідання на 09.10.2019р.

02.10.2019р. представником позивача було подано заяву про зміну предмету спору, в якій останній просив визнати протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів». Зі змісту вказаної заяви полягає, що фактично при друкуванні позовної заяви було допущено технічну помилку у визначенні номеру оскаржуваного наказу, а саме замість «№ 3026/5» вказано «№ 8026/5». Вказана заява була прийнята судом як така, що відповідає приписам ст.46 Господарського процесуального кодексу України.

09.10.2019р. підготовче засідання було відкладено на 15.11.2019р

14.11.2019р. представником Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет було подано заяву про зупинення провадження у справі до вирішення у судовому порядку Херсонським міським судом справи №766/9475/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд», , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, договору іпотеки, скасування запису про іпотеку, витребування майна.

Вказане клопотання було відхилено судом у судовому засіданні 15.11.2019р. з урахуванням наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За приписами п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Проте, у даному випадку всі обставини, що входять до предмету доказування у справі можуть бути самостійно встановлені судом на підстави наданих до матеріалів справи доказів, а зупинення провадження може призвести до затягування строків вирішення спору та порушення приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

15.11.2019р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2019р.

26.11.2019р. розгляд справи по суті було відкладено на 05.12.2019р.

05.12.2019р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи № 923/128/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 визнано заяву Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» про відвід судді Спичака О.М. необґрунтованою, передано таку заяву для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.12.2019, заяву про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №923/128/19 передано до розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою від 09.12.2019р. судом було відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» про відвід судді Спичака О.М.

Ухвалою від 11.12.2019р. розгляд справи по суті було призначено на 16.01.2020р.

У судовому засіданні 16.01.2020р. судом було відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет» про відкладення розгляду справи до вирішення питання про передач матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

За приписами ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Проте, наявності достатніх підстав для відкладення розгляду справи представником відповідача наведено не було. При цьому, суд звертає увагу,що відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду.

Суд вважає за доцільне також зауважити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Отже, за висновками суду, задоволення клопотання третьої особи 4 могло призвести до затягування строків розгляду справи та, як наслідок, порушення права на справедливий розгляд справи у розумні строки, яке визначено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представники відповідачів та третіх осіб 1, 2, 3, 5, 7 у судове засідання 16.01.2019р. не з`явились, проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд зазначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Отже, неявка відповідачів та третіх осіб, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не перешкоджає вирішенню спору у судовому засіданні 16.01.2020р.

У судовому засіданні представником позивача було надано усні пояснення по справі, згідно змісту яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представником третіх осіб 4 та 6 було надано усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 16.01.2020р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб 4, 6, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2017р. державним реєстратором Білозерської районної державної адміністрації Калугіною І.О. було проведено реєстраційні дії №14991050009012164 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та №14991070010012164 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах».

Для проведення зазначених реєстраційних дій державному реєстратору подано наступний пакет документів: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" від 29.08.2017 № 1/17; статут Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" у новій редакції; квитанцію про сплату адміністративного збору; договір купівлі-продажу корпоративних прав від 23.06.2017, укладений між Приватним підприємством "ВФ "ПАРИТЕТ" та Комерційно-виробничим приватним підприємством "ПРОДСЕРВІС"; рішення власника комерційно-виробничого приватного підприємства "ПРОДСЕРВІС" від 22.06.2017 №1; рішення власника Приватного підприємства "ВФ "ПАРИТЕТ" від 20.06.2017 № 1.

13.09.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, зі змісту якого полягає, що останнім забезпечується виконання всіх грошових зобов`язань, що випливають з договорів позики, боржником за яким є ОСОБА_2 .

За умовами п.1.4 вказаного правочину предметом іпотеки є наступні об`єкти нерухомого майна:

- комплекс будівель та споруд пансіонату "ПРИБОЙ", розташований за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний порт, вулиця Шкільна, будинок 57 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 651833365223);

- адміністративна будівля загальною площею 8073 кв.м, розташована за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Лютераньска (колишня Кірова), буд.24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 455904465101);

- будівлі та споруди, розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 64-а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 386448365101);

- комплекс майновий, розташований за адресою: Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд.158 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 389054865250).

13 вересня 2017 року рішеннями приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Козоріза Р.В. №№ 37063929, 37063907, 37063621, 37063532, 37063872, 37063799, 37063811, 37063756 проведено державну реєстрацію договору іпотеки від 13 вересня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ХЕРСОНБУД" та відповідних обтяжень нерухомого майна (предметів іпотеки).

Як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи документів, Приватне підприємство "ВИРОБНИЧА ФІРМА "ПАРИТЕТ", яке до 29.08.2017 було учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" з внеском до статутного фонду цього товариства у розмірі 30,2%, дізналось з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003001131 від 08.09.2017 року про те, що його частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" відчужена на користь Комерційно-виробничого приватного підприємства "ПРОДСЕРВІС".

Приватне підприємство "ВИРОБНИЧА ФІРМА "ПАРИТЕТ" 15.09.2017 року звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора, в якій було заявлено наступні вимоги:

- відповідно до статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скасувати реєстраційні дії від 30.08.2017 № 14991050009012164 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 14991070010012164 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Калугіною І.О.

- відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.09.2017 №№ 37063929, 37063907, 37063621, 37063532, 37063872, 37063799, 37063811, 37063756, прийняті приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Романом Володимировичем, та внести у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів про державну реєстрацію іпотеки за № 22319840 та обтяження № 22319812 щодо об`єкта нерухомого майна - комплексу будівель та споруд пансіонату "Прибой", що розташований за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Залізний Порт, вул. Шкільна, буд. 57;

- записи про скасування записів про державну реєстрацію іпотеки № 22319550 та обтяження № 22319463 щодо об`єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- записи про скасування записів про державну реєстрацію іпотеки № 22319781 та обтяження № 22319752 щодо об`єкта нерухомого майна - майнового комплексу, що розташований за адресою: Херсонська обл., Цюрупинський р-н, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, буд. 158;

- записи про скасування записів про державну реєстрацію іпотеки № 22319713 та обтяження № 22319650 щодо об`єкта нерухомого майна - будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Висновком Комісії з питань розгляд скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 25 вересня 2017 року вирішено задовольнити скаргу Приватного підприємства "ВИРОБНИЧА ФІРМА "ПАРИТЕТ".

26.09.2017 Міністерством юстиції України було видано наказ №3026/5 «Про скасування рішень державних реєстраторів», згідно якого скасовано реєстраційні дії від 30.08.2017 № 14991050009012164 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 14991070010012164 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Калугіною І.О. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С"; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.09.2017 №№ 37063929, 37063907, 37063621, 37063532, 37063872, 37063799, 37063811, 37063756, прийняті приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Романом Володимировичем; тимчасово заблоковано доступ до ЄДР державного реєстратора Калугіної І.О. строком на 2 місяці; тимчасово заблоковано доступ приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Козоріза Романа Володимировича до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці.

Наразі, за твердженнями позивача, вказаний вище наказ Міністерства юстиції України прийнято з порушенням норм чинного законодавства, з огляду на відсутність в діях суб`єктів державної реєстрації, рішення та дії яких скасовано, порушень чинного законодавства. Прийняття наказу №3026/5 від 26.09.2017р. Міністерства юстиції України «Про скасування рішень державних реєстраторів» порушує права, свободи та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» на вільне володіння та користування нерухомим майном, набутим на підставі цивільно-правової угоди.

Позовні вимоги третьої особи мотивовано аналогічно позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд».

Відповідач 1 у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що оспорюваний наказ було прийнято у повній відповідності до норм чинного законодавства. Відповідачем наголошено, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд скарги Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет» шляхом розміщення оголошення про засідання комісії на офіційному сайті Міністерства юстиції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх -обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті від обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» та Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс». При цьому, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Одночасно, слід зазначити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України».

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем та третьою особою з самостійними вимогами на предметом спору при зверненні до суду з позовами про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів» повинно бути доведено суду обставини порушення прав та законних інтересів позивача (третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору) вказаним наказом, невідповідність вказаного наказу вимогам чинного на момент його видання законодавства, а також ефективність обраного способу захисту, а саме обставини того, що у разі задоволення позовних вимог порушені права та законні інтереси заявників буде відновлено.

Зі змісту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» та позову третьої особи вбачається, що фактично останніми висловлено ідентичні непогодження з наказом Міністерства юстиції України в частині скасування реєстраційних дій від 30.08.2017 № 14991050009012164 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 14991070010012164 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Калугіною І.О. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С", та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.09.2017 №№ 37063929, 37063907, 37063621, 37063532, 37063872, 37063799, 37063811, 37063756, прийняті приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Романом Володимировичем.

Однак, за висновками суду, ані позивачем, ані третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору всіх обов`язкових складових предмету доказування у розглядуваному спорі належними та допустимими у розумінні ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено.

При цьому, вказані висновки суду стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» грунтються на наступному.

Як було встановлено вище, 13.09.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, зі змісту якого полягає, що останнім забезпечується виконання всіх грошових зобов`язань, що випливають з договорів позики, боржником за яким є ОСОБА_2 .

За умовами п.1.4 вказаного правочину предметом іпотеки є наступні об`єкти нерухомого майна:

- комплекс будівель та споруд пансіонату "ПРИБОЙ", розташований за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний порт, вулиця Шкільна, будинок 57 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 651833365223);

- адміністративна будівля загальною площею 8073 кв.м, розташована за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Лютераньска (колишня Кірова), буд.24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 455904465101);

- будівлі та споруди, розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 64-а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 386448365101);

- комплекс майновий, розташований за адресою: Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд.158 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 389054865250).

13 вересня 2017 року рішеннями приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Козоріза Р.В. №№ 37063929, 37063907, 37063621, 37063532, 37063872, 37063799, 37063811, 37063756 проведено державну реєстрацію договору іпотеки від 13 вересня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ХЕРСОНБУД" та відповідних обтяжень нерухомого майна (предметів іпотеки).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №179543729 від 03.09.2019р., №179545014 від 03.09.2019р., №179545779 від 03.09.2019р., №179545435:

- 26.09.2017р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №22516705 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ХЕРСОНБУД» права власності на адміністративну будівлю загальною площею 8073 кв.м, розташована за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Лютераньска (колишня Кірова), буд.24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 455904465101);

- 26.09.2017р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №22517737 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ХЕРСОНБУД» права власності на комплекс будівель та споруд пансіонату "ПРИБОЙ", розташований за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний порт, вулиця Шкільна, будинок 57 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 651833365223);

- 26.09.2017р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №22517032 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ХЕРСОНБУД» права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 64-а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 386448365101);

- 26.09.2017р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №22517349 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ХЕРСОНБУД» права власності на комплекс майновий, розташований за адресою: Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд.158 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 389054865250).

В позовній заяві вказано, що право власності на вказане нерухоме майно було набуто у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до умов договору іпотеки від 13.09.2017р.

З системного аналізу змісту довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на теперішній час за Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ХЕРСОНБУД» зареєстровано право власності на адміністративну будівлю загальною площею 8073 кв.м, розташована за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Лютераньска (колишня Кірова), буд.24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 455904465101).

Право власності на комплекс майновий, розташований за адресою: Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд.158 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 389054865250) та на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 64-а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 386448365101) зареєстровано 23.10.2017р. за Рошаком Максимом Стефановичем.

Комплекс будівель та споруд пансіонату "ПРИБОЙ", розташований за адресою: Херсонська АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 651833365223) 23.10.2017р. було зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 .

Таким чином, за висновками суду, у даному випадку скасування на підставі оспорюваного наказу рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.09.2017 №№ 37063929, 37063907, 37063621, 37063532, 37063872, 37063799, 37063811, 37063756, прийнятих приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Романом Володимировичем, не призводить до порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд», який у даних правовідносинах був іпотекодержателем та фактично набув право власності на предмети іпотеки.

Крім того, судом вказувалось, що фактично позовні вимоги обґрунтовано порушенням прав, свобод та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» на вільне володіння та користування нерухомим майном, набутим на підставі цивільно-правової угоди.

Проте, враховуючи наведене вище, суд вважає безпідставними та юридично неспроможними вказані посилання позивача, оскільки фактично скасування записів по державну реєстрацію іпотеки та обтяжень нерухомого майна, яке було вчинено майже через рік після набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, у даному випадку ніяким чином не вплинуло на майнові інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд», як власника нерухомого майна, більш того частина вказаного майна на теперішній час зареєстрована на праві власності за іншими особами.

До того ж, судом вже вказувалось, що обов`язковою складовою судового захисту у обраний позивачем спосіб є його ефективність.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Однак, у даному випадку скасування оспорюваного наказу в частині рішень, що стосувались предмету іпотеки, ніяким чином не вплинуло б на майновий стан, а також права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» як іпотекодержателя за договором, яким фактично вже було звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Одночасно, суд також не вбачає порушення прав та законних інтересів Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс» (третьої особи з самостійними вимогами) внаслідок видання Міністерством юстиції України скасування оспорюваним наказом рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.09.2017 №№ 37063929, 37063907, 37063621, 37063532, 37063872, 37063799, 37063811, 37063756, прийнятих приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Романом Володимировичем.

При цьому, судом враховано, що станом на момент видання наказу Міністерства юстиції України № 3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів» Комерційно-виробниче приватне підприємство «Продсервіс» було учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С». За наслідками скасування рішень про державну реєстрацію фактично було зменшено частку третьої особи 7 у статутному капіталі третьої особи 1.

Тобто, виходячи з системного аналізу спірних правовідносин полягає, що фактично учасником товариства оспорюються, в тому числі, реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, яке було передано товариством, учасником якого була третя особа з самостійними вимогами, в іпотеку позивачу за первісним позовом, який вже звернув стягнення на таке майно.

З наведеного полягає, що учасником відносин стосовно державної реєстрації іпотеки та іпотечних обтяжень Комерційно-виробниче приватне підприємство «Продсервіс» не є.

Наразі, ані зі змісту позову, ані з додаткових пояснень наданих протягом розгляду спору не вбачається жодного належного обґрунтування Комерційно-виробничим приватним підприємством «Продсервіс» порушення його прав та законних інтересів внаслідок скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.09.2017 №№ 37063929, 37063907, 37063621, 37063532, 37063872, 37063799, 37063811, 37063756, прийнятих приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Романом Володимировичем.

З приводу оспорювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» та Комерційно-виробничим приватним підприємством «Продсервіс» наказу Міністерства юстиції України № 3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів» в частині скасування реєстраційних дій від 30.08.2017 № 14991050009012164 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 14991070010012164 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Калугіною І.О. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С".

Як вбачається з матеріалів справи, 30 серпня 2017 року державним реєстратором було проведено реєстраційні дії № 14991050009012164 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та № 14991070010012164 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах». Вказаними реєстраційними діями виключено Приватне підприємство «Виробнича фірма «Паритет» зі складу часників Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С у зв`язку із продажем належних йому корпоративних прав; розподілено частки засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» наступним чином: у Приватного підприємства «Будівельна компанія «Престижбуд» 13,7% статутного капіталу, що складає 306 800 грн.; у Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» 24,1% статутного капіталу третьої особи 1, що становить 529 701 грн.; у Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс» - 62,2 % статутного капіталу, що складає 1 392 917 грн.; припинено повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» ОСОБА_4 та звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» з 28.08.2017р.; призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» ОСОБА_5 ; змінено місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С»; затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» в новій редакції.

Наразі, судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» станом на момент вчинення вказаних реєстраційних дій учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» не було, а було лише стороною за договором іпотеки, який було укладено з вказаною особою.

Судом вказувалось, що у спорі стосовно скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань оцінці підлягають відносини стосовно відчуження зі статутного капіталу одного господарського товариства частки учасника цього товариства, внесення змін в статутні документі, обрання виконавчого органу товариства. Тобто, фактично мова йде саме про корпоративні відносини, за захистом яких може звертатись учасник товариства, якщо його корпоративні права та законні інтереси було порушено внаслідок вчинення певних записів.

За таких обставин, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» не доведено належними та допустимими доказами обставин порушення прав та законних інтересів позивача внаслідок скасування згідно спірного наказу реєстраційних дій від 30.08.2017 № 14991050009012164 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 14991070010012164 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Калугіною І.О. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С".

В контексті наведеного суд вважає за необхідне акцентувати увагу учасників судового процесу на тому, що наявність господарських правовідносин (відносин майнового поручительства) з господарським товариством ніяким чином не надає особі права оспорювати розподіл часток у такій юридичній особі, правомірність зміни статуту та призначення виконавчого органу товариства.

Тобто, з наведеного у сукупності полягає, що позивачем за первісним позовом так і не було доведено суду наявності таких обов`язкових складових застосування судового захисту як порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» внаслідок прийняття відповідачем 1 наказу № 3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів».

З приводу оспорення Комерційно-виробничим приватним підприємством «Продсервіс» наказу Міністерства юстиції України № 3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів» в частині скасування вказаним наказом реєстраційних дій від 30.08.2017 №14991050009012164 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 14991070010012164 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Калугіною І.О. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С", суд зазначає наступне.

Як вказувалось вище, реєстраційними діями №14991050009012164 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та № 14991070010012164 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» було виключено Приватне підприємство «Виробнича фірма «Паритет» зі складу часників Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С у зв`язку із продажем належних йому корпоративних прав; розподілено частки засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» наступним чином: у Приватного підприємства «Будівельна компанія «Престижбуд» 13,7% статутного капіталу, що складає 306 800 грн.; у Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» 24,1% статутного капіталу третьої особи 1, що становить 539 701 грн.; у Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс» - 62,2 % статутного капіталу, що складає 1 392 917 грн.; припинено повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» ОСОБА_4 та звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» з 28.08.2017р.; призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» ОСОБА_5 ; змінено місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С»; затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» в новій редакції.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2019р. між Комерційно-виробничим приватним підприємством «Продсервіс»(дарувальник) та ОСОБА_6 (обдаровувана) було укладено договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С», за умовами п.1.2 якого дарувальник подарував та передав обдаровуваній, а обдаровувана прийняла в дар від дарувальника частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» у розмірі 31,1 %, що у грошовому еквіваленті становить 696 458,50 грн.

Одночасно, 20.02.2019р. між Комерційно-виробничим приватним підприємством «Продсервіс»(дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний) було укладено договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С», за умовами п.1.2 якого дарувальник подарував та передав обдаровуваній, а обдаровувана прийняла в дар від дарувальника частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» у розмірі 31,1 %, що у грошовому еквіваленті становить 696 458,50 грн.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на теперішній час склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» визначено наступним чином: у Приватного підприємства «Будівельна компанія «Престижбуд» частка статутного капіталу, що складає 306 800 грн.; у Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» частка статутного капіталу становить 539 701 грн.; у Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс» - 62,2 % статутного капіталу, що складає 1 392 917 грн.; у ОСОБА_7 Трохимова частка у розмірі 696 458,50 грн. та у ОСОБА_6 частка у статутному капіталі в розмірі 696 458,50 грн.

Тобто, з наведеного полягає, що третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору було відчужено частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» у лютому 2019р., тоді як з позовом стосовно захисту своїх прав, які фактично обґрунтовано зменшенням за наслідками скасування рішень про державну реєстрацію фактично було зменшено частку третьої особи 7 у статутному капіталі третьої особи 1, останній звернувся лише 18.03.2019р.

В контексті наведеного, суд повторно зауважує, що обов`язковою складовою судового захисту є ефективність способу захисту, проте, у даному випадку, третьою особою 7 не доведено, а судом не встановлено, яким чином скасування оспорюваного наказу призведе до відновлення прав та законних інтересів Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс».

Крім того, судом також прийнято до уваги, що правомірність відчуження шляхом купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства є предметом дослідження у спорах про визнання недійсним таких договорів, або визнання права власності на частку проте, ніяким чином не у спорах про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів». До того ж, відмінність вказаних спорів має місце насамперед у суб`єктному складі учасників судового процесу, а саме такими сторонами є учасники цивільних правовідносин, а ні яким чином не суб`єкт владних повноважень, що у відповідності до покладених на нього законодавством України повноважень здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Отже, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що ані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд», ані Комерційно-виробничим приватним підприємством «Продсервіс» так і не будо доведено суду належними та допустимими доказами обставин порушення своїх прав та законних інтересів внаслідок видання відповідачем 1 наказу №3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів», а також ефективності обраного способу захисту, що фактично виключає наявність підстав для задоволення як позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд», так і позову Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс».

З урахуванням висновків суду стосовно недоведеності обставин порушення прав позивача та третьої особи 7 внаслідок видання оспорюваного наказу та ефективності обраного вказаними особами способу захисту, як обов`язкових складових реалізації права на судовий захист, суд не вбачає за доцільне надавати оцінку наказу Міністерства юстиції України № 3026/5 від 26.09.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів» на предмет відповідності вимогам чинного законодавства.

До того ж, надаючи оцінку змісту доводів позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, судом також було враховано, що зміст позовних заяв вказаних осіб є ідентичним та не містить обгрунтовання порушення прав та законних інтересів окремо Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» та Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс».

За таких обставин, виходячи з всього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» та позову Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс»

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у з зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судовий збір за подачу позовних заяв залишається за позивачем та третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» повністю.

2. Відмовити в задоволенні позовних вимог Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс» повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 24.01.2020р.

Суддя Спичак О.М.