Рішення № 87117263, 14.01.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/133/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2020 Справа № 908/2413/19

м.Запоріжжя

За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85)

до відповідача Акціонерного товариства Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15)

тертя особа, яка не заявляє вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про стягнення суми 1454614,56 грн.,

Суддя Колодій Н.А.

При секретарі: Лола Н.О.

За участю представників сторін:

Від позивача - Кравченко Я.І. (ордер КС № 678522 від 15.10.2019)

Від відповідача Мажара О.О. - адвокат (довіреність № 011-0120 від 07.03.2019)

Від третьої особи Кулешова Л.В. - адвокат (довіреність № 13 від 01.01.2020)

СУТНІСТЬ СПОРУ

04.09.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Акціонерного товариства Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат про стягнення суми 1454614,56 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 16.09.2019 відкрито загальне провадження у справі № 908/2413/19, підготовче засідання призначено на 15.10.2019. Ухвалою суду від 15.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.11.2019. У підготовчому засіданні 20.11.2019 оголошено перерву до 16.12.2019. У підготовчому засіданні 16.12.2019, після закриття підготовчого провадження, за письмовою згодою представників сторін та третьої особи розпочато розгляд справи по суті у цьому ж судовому засіданні, за наслідками чого винесено відповідну ухвалу. У судовому засіданні 16.12.2019 оголошено перерву до 14.01.2020.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши наступне. За договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» у відповідача перед позивачем існує заборгованість за період з січня по березень 2019 в розмірі 1454614,56 грн. На підставі ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст.1936 ГК України просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив частково з наступних підстав. З 01.02.2019 по об`єкту Будинок культури АТ «ЗАлК», що розташований за адресою: 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1-А, за кодами точок комерційного обліку: 62Z9857679446624 та 62Z2188043767193, відповідачем укладено договір на постачання електричної енергії з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». У лютому та березні електрична енергія на даний об`єкт постачалась ТОВ ««Запоріжжяелектропостачання», у зв`язку з чим останнім було виставлено рахунки на оплату № 55 від 06.03.2019 на суму 18280,06 грн. (за лютий 2019) та № 13595/03-П від 31.03.2019 на суму 17624,59 (за березень 2019). Крім того, представник відповідача зазначив, що ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор з розподілу електричної енергії, надавав дані про споживання електричної енергії по об`єкту Будинок культури АТ «ЗАлК» як ДПЗД Укрінтеренерго так і ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», у зв`язку з чим виникло подвійне нарахування плати. Відповідач неодноразово намагався вирішити спір в позасудовому порядку з ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДПЗД Укрінтеренерго, але безрезультатно. Зробивши власний розрахунок відповідач визначив, що за договором «останньої надії» ним у лютому 2019 спожито електроенергію на суму 441695,32 грн., за березень 22019 на суму 494758,30 грн. Отже заборгованість відповідача за отриману електроенергію становить 1444147,11 грн., що на 10467,45 грн. більше ніж заявлено в позові.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги, про що зазначив у своїх письмових поясненнях.

У судовому засіданні 14.01.2020 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, а також після судових дебатів, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

УСТАНОВИВ

На виконання вимог ч. 11 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua ДПЗД Укрінтеренерго 27.12.2018 розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії; комерційну пропозицію № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії постачальником останньої надії; додаток до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії; зміни № 1 від 31.01.2019 до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії постачальником останньої надії.

Відповідно до ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії, яка кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 Комерційна пропозиція № 2 до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між cторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, яке виконує функції постачальника останньої надії (постачальником, позивачем у справі) та Акціонерним товариством Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (споживачем, відповідачем у справі) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018, який є публічним договором приєднання споживача до цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 3.4 договору, електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

Пунктами 5.8, 5.10 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Порядок та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником останньої надії передбачені умовами додатку № 1 до договору - Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018, згідно з якими, споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до акту купівлі - продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. При здійсненні оплати за електричну енергію Споживач обов`язково зазначає у призначенні платежу номер та дату рахунку та період за який здійснюється оплата.

На виконання умова договору позивачем сформовано та направлено поштою відповідачу рахунки та акти за період січень березень 2019. Так, за січень 2019 сформовано акт купівлі-продажу № 000206 від 31.01.2019 з обсягом електроенергії 173701 кВт.год на суму 543475,86 грн.; за лютий 2019 акт купівлі-продажу № 001818 від 28.02.2019 з обсягом електроенергії 143321 кВт.год на суму 448376,28 грн.; за березень 20149 акт купівлі-продажу № 002610 від 31.03.20196 з обсягом електроенергії 415453,99 кВт.год на суму 498544,79 грн. (Загальна сума 1490396,93 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено часткову оплату за спожиту електроенергію у січні 2019 в розмірі 35782,37 грн. Несплаченою залишилась сума 1454614,56 грн.

Оскільки у відповідача існує заборгованість за отриману у період січень березень 2019 електроенергію в розмірі 1454614,56 грн. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач заборгованість з січень 2019 на суму 507693,49 грн. (з урахуванням сплати 35782,37 грн.) визнає в повному обсязі. Що стосується нарахування за лютий та березень 2019, то відповідач зазначив, що у цей період по об`єкту Будинок культури АТ «ЗАлК» (за кодами точок комерційного обліку: 62Z9857679446624 та 62Z2188043767193) він здійснював оплату ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на підставі договору про постачання електричної енергії, який вступив в дію 01.02.2019.

Позивач, в свою чергу, пояснив, що акти купівлі-продажу електроенергії за лютий та березень 2019 з обсягами спожитої відповідачем електричної енергії складено на підставі даних, наданих оператора з розподілу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Суд дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення учасників справи, встановив наступне.

13.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1415 Про видачу ПАТ Запоріжжяобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ Запоріжжяобленерго (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії.

Відповідно до п. 3.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕП від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі, зокрема, завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.

За умовами ч. 3 п. 5.4.2 ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» зобов`язаний здійснювати постачання електричної енергії споживачам у випадках, визначенихстаттею 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», до обрання споживачами електропостачальника, але не більше безперервного строку у 90 днів поспіль на умовах публічного договору приєднання, розробленого на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Частиною 6 п. 5.4.2 ПРРЕЕ визначено, що постачальник «останньої надії» зобов`язаний припинити постачання електричної енергії споживачу у разі здійснення постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником на підставі укладеного між ними договору щодо постачання електричної енергії відповідно до цих Правил або здійснення споживачем закупівель електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку.

Як вбачається з матеріалі справи, між АТ Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат та ТОВ «Запоріжжяелектропостачення» укладено договір про постачання електричної енергії № 13595, який почав своєю дію 01.02.2019. Договір укладено шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання від 09.01.2019.

Згідно заяви-приєднання договір укладено за об`єктом Будинок культури, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1-а, за точками комерційного обліку ЕІС 62Z9857679446624 та 62Z2188043767193).

На виконання умов даного договору за спожиту електричну енергію у лютому 2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачення» виставило рахунок № 13595/2П від 06.03.2019 на суму 18280,06 грн., за березень 2019 рахунок 13595/03-П від 31.03.2019 на суму 17624,59 грн.

В матеріалах справи міститься лист ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» 2762 від 18.11.2019 в якому зазначено, що на підставі договору № 13595, укладеного 01.02.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» починаючи з лютого 2019 здійснює нарахування за спожиту електричну енергію: за лютий місяць в обсязі 7530 кВт*г на суму 18280,06 грн. за точками комерційного обліку ЕІС: 62Z9857679446624 5520 кВт*г, 62Z2188043767193 2010 кВт*г; за березень місяць в обсязі 7260 кВт*г на суму 17624,59 грн. за точками комерційного обліку ЕІС: 62Z9857679446624 - 6060 кВт*г, 62Z2188043767193 1200 кВт*г. Станом на 15.11.2019 заборгованість за спожиту енергію у відповідача перед ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» відсутня.

У листі № 3228 від 13.12.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» зазначено, що за період лютий березень 2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» отримувало інформацію щодо обсягу спожитої АТ «ЗАлК» (ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z9857679446624 та 62Z2188043767193) від оператора системи розподілу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго».

За таких обставини, в силу приписів пункту 5.4.2 ПРРЕЕ, з 01.02.2019 договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018, укладений з ДПЗД Укрінтеренерго, припинив свою дію в частині постачання електричної енергії АТ Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат за об`єктом Будинок культури, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1-а, за точками комерційного обліку ЕІС 62Z9857679446624 та 62Z2188043767193.

З матеріалів справи також вбачається, що акти та рахунки за лютий - березень 2019 ДПЗД Укрінтеренерго містять обсяги споживання електричної енергії за ЕІС-код точками комерційного обліку 62Z9857679446624 та 62Z2188043767193, а отже такі акти та рахунки підлягають коригуванню шляхом зменшення обсягу електричної енергії та її вартості по об`єкту Будинок культури.

У запереченнях на позовну заяву, які надійшли до суду 14.11.2019, відповідачем здійснено контррозрахунок рахунків ДПЗД Укрінтеренерго за лютий березень 2019 та визначено, що за лютий 2019 загальна вартість електроенергії має складати 441695,32 грн., що на 6680,96 грн. є меншим, ніж зазначено в акті купівлі-продажу № 001818 від 28.02.2019; за березень 2019 загальна вартість електроенергії має складати 494758,30 грн., що на 3786,49 грн. є меншим, ніж зазначено в акті купівлі-продажу № 002610 від 31.03.2019. Загальна сума зменшення становить 10467,45 грн.

Суд перевіривши контррозрахунок відповідача встановив, що його зроблено вірно.

За таких обставин, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 за період з січня по березень 2019 в розмірі 1444147,11 грн. (сума 507693,49 грн. за січень 2019, сума 441695,32 грн. за лютий, сума 494758,30 грн. за березень 2019).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем порушено зобов`язання щодо своєчасної оплати спожитої електричної енергії за період з січня по березень 2019. Разом з тим судом встановлено, що за даний період у відповідача існує заборгованість в розмірі 1444147,11 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 1444147,11 грн. В частини стягнення суми 10467,45 грн. слід відмовити з підстав викладених вище.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 15.10.2019, відповідач просить розстрочити виконання рішення строком 12 місяців зі сплатою рівними частинами щомісячно.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на прийняте 27.03.2019 Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 200-р «Про внесення змін до розпорядження кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023». Даним розпорядженням внесено зміни до розпорядження КМУ від 12.12.2018 № 1023 шляхом доповнення його пунктом 3 наступного змісту6 «3. Рекомендувати державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго з 1 квітня 2019: - укласти договори про постачання електричної енергії за вільними цінами з усіма споживачами, постачання яким здійснювалось з 1 січня 2019 постачальником «останньої надії», за умови відсутності у зазначених споживачів укладений з 1 квітня 2019 договорів про постачання електричної енергії з іншими електропостачальником; - врегулювати питання щодо заборгованості за електричну енергію перед державним зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, яка виникла у зазначених споживачів, шляхом укладання договорів про реструктуризацію заборгованості, що утворилась на 1 квітня 2019 за договором постачання електричної енергії «остатньої надії».

Статтею 239 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочити його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.ї

Суд не приймає доводи відповідача щодо наявності виняткових обставин для надання розстрочки виконання рішення, оскільки приписи пункту 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 200-р «Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1023» не є імперативними для ДПЗД Укрінтеренерго.

Крім того, заборгованість, яка стягнута в судовому порядку, виникла у період лютий квітень 2019, втім станом на час розгляду заяви відповідач не здійснив жодної проплати на погашення даної заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення. У задоволенні клопотання відмовлено.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 238, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15; код ЄДРПОУ 00194122) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; код ЄДРПОУ 19480600) суму 1444147 (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі сто сорок сім грн. 11 коп. основного боргу, суму 21662 (двадцять одну тисячу шістсот шістдесят дві) грн. 21 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.01.2020.

Суддя Н.А. Колодій