Рішення № 8711592, 22.02.2010, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 2- 9462

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Переспектива Інвестмент» до товариства з обмеженою відповідальністю «Тауер Діведлопмент», третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності, –

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Переспектива Інвестмент» звернулося до суду з позовом до відповідача ТОВ «Тауер Діведлопмент» про визнання права власності на нерухоме майно. Позивач в своєму позові, а його представник в ході судового засідання посилався на те, що позивачу на праві власності належать квартири 36 і 38 будинку 35 Т по вул. Дзержинського м. Дніпропетровська, земельну ділянку для будівництва цього житлового будинку було виділено раніше, отримано технічні паспорти. Потім позивач робив перебудови і добудови вказаних квартир з метою поліпшення житлових і побутових умов, створював фактично нові окремі приміщення. Але, переобладнавши та збудувавши вказане, не оформив належним чином документи і не зареєстрував право власності на ці переобладнання і добудови до цього будинку, з цим питанням йому було рекомендовано звернутися до суду. Просив позивач визнати за ним право власності на вказані переобладнання, перебудови і будови своїх квартир у вказаному будинку, задовольнивши позов в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Тауер Діведлопмент» в судовому засіданні з позовними вимогами погодився, підтримавши вказані представником позивача обставини, визнав, вказав на відсутність заперечень проти позову і прохання слухати справу за наявними документами. Не заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні також з позовними вимогами погодився, підтримавши вказані представником позивача обставини, вказав на відсутність заперечень проти позову і прохання слухати справу за наявними документами. Не заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача і представників відповідача та третьої особи, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та підлягаючою частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу товариству з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент» на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35 Т, кв. 36 (свідоцтво про право власності САВ № 978259 від 20 лютого 2008 року), а також квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності САВ № 966028 від 19 лютого 2008 року). Право власності на зазначене нерухоме майно за позивачем зареєстровано на підставі рішення № 3581 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25 жовтня 2007 року.

Згідно з технічним паспортом на квартиру № 36 в житловому будинку № 35 Т по вул. Дзержинського у м. Дніпропетровськ станом на 10 березня 2009 року цей об’єкт нерухомості є загальною площею 515.8 кв. м., житлова площа 498.6 кв. м., складається з: 1-житлова кімната, 2-туалет, І-тераса. Згідно з технічним паспортом на квартиру № 38 в житловому будинку № 35 Т по вул. Дзержинського у м. Дніпропетровськ станом на 25 липня 2008 року цей об’єкт нерухомості є загальною площею 433.7 кв. м., житлова площа 405.6 кв. м., складається з: 1-житлова кімната, 2-туалет, 3-гардеробна, І-тераса.

В процесі користування позивачем вирішено було вказані квартири переобладнати. Було здійснено загальне переобладнання, в результаті якого створено нові об’єкти нерухомості: квартира № 36-аАДРЕСА_2. Таким чином, внаслідок переобладнання, згідно технічних паспортів на квартири № 36, 36-а, 38, 38-а, в житловому будинку № 35т по вул. Дзержинського в м. Дніпропетровську, станом на 22 січня 2010 року, зазначені об’єкти нерухомості мають наступні характеристики:

- квартира № 36: розташована на 4, 5 поверсі вказаного житлового будинку, загальна площа – 212.3 кв. м., житлова – 108.3 кв. м., складається з: 1-кухня-їдальня, 2-туалет, І-тераса, 3-житлова;

- квартира № 36-а: розташована на 4, 5 поверсі вказаного житлового будинку, загальна площа – 202.2 кв. м., житлова –101.5 кв. м., складається з: 1-житлова кімната, 2-кухня-їдальня, 3-туалет, І-тераса;

- квартира № 38: розташована на 4, 5 поверсі вказаного житлового будинку, загальна площа – 223.4 кв. м., житлова –113.0 кв. м., складається з: 1-кухня-їдальня, 2-туалет, І-тераса, 3-житлова;

- квартира № 38-а: розташована на 4, 5 поверсі вказаного житлового будинку, загальна площа –209.8 кв. м., житлова –121.6 кв. м., складається з: 1-житлова кімната, 2-кухня-їдальня, 3-туалет, І-тераса.

Вказані об’єкти були побудовані відповідачем за замовленням позивача на підставі укладеного з між позивачем та відповідачем договору підряду №1/03-12-09 від 03 грудня 2010 року. На цей час відповідач утримував об’єкти нерухомості - квартири, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35 Т, кв. № № 36, 36-а, 38, 38-а, посилаючись в обґрунтування правомірності своїх дій на ст. 876 ЦК України. Відповідач стверджує, що він є власником нерухомості так як згідно до ст. 876 ЦК України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. Дії відповідача не відповідають закону, та порушують права позивача. Посилання відповідача на ст. 876 ЦК України в редакції закону 01 грудня 2005 року є безпідставними зв’язку з тим правовідносини між позивачем та відповідачем виникли лише внаслідок укладення 03 грудня 2009 року договору підряду. Тобто застосування положень закону в редакції, яка діяла до укладення договору підряду, є невірним.

У відповідності до ст. 876 ЦК України (у редакції Закону яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами) власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Умовами договору підряду №1/03-12-09 від 03 грудня 2009 року не передбачено, що власником об’єкта результату будівельних робіт є підрядник.

Відповідно до ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Таким чином, власником вказаних будов, які були збудовані відповідачем за замовленням позивача відповідно до договору підряду №1/03-12-09 від 03 грудня 2009 року є замовник, тобто позивач.

В лютому 2010 року позивач отримав «Технічний висновок про стан будівельних конструкцій, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35 Т, кв. № № 36, 36-а, 38, 38-а» за 11 лютого 2010 року ГВУЗ Придніпровської державної академії будівництва і архітектури (Ліцензія АБ № 205927). Роботи по оцінці стану будівельних конструкцій виконані у відповідності до вимог чинних нормативних документів. Крім того, здійснювався натурний огляд об’єктів нерухомості, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35 Т, кв. № № 36, 36-а, 38, 38-а виконавцем технічного висновку. В результаті в цьому технічному висновку було зроблено висновки про те, що будинок і квартири знаходиться у задовільному і нормальному робочому стані… переобладнання виконані з дотриманням чинних вимог будівельних, протипожежних, санітарно-гігієнічних та ін. року побудови. Подальша експлуатація будинку і квартир можлива...».

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…»

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому, у зв’язку з необхідністю узаконити вищевказане позивач вимушений звернутися з позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про планування та забудову територій» будівництвом слід вважати здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів градобудівництва, розширення та технічного переоснащення.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що вищезазначені добудови і переобладнання квартир позивачем було проведено в межах будинку і своєї власності, тому визнання за позивачем права власності на об’єкти самочинного будівництва не порушує прав фізичних та юридичних осіб. Проведене будівництво не порушує права інших співвласників і власників сусідніх квартир будинку, що підтверджено висновком будівельно-технічної експертизи від 11 лютого 2010 року ГВУЗ Придніпровської державної академії будівництва і архітектури за результатами інженерно-технічного обстеження стану переобладнаних і збудованих приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35 Т, кв. кв. № № 36, 36-а, 38, 38-а.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. У відповідності зі ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежним йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Користуючись цим правом позивач використав відповідно до закону свою власність, в результаті чого фактично створив і переобладнав приміщення вказаних декількох квартир.

На підставі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим визнати за позивачем право приватної власності на переобладнане та новостворене нерухоме майно – квартиру № 36 в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7, у м. Дніпропетровську, загальна площа 219.6 кв. м.; житлова площа 108.3 кв. м., яка складається з: 1- кухня-їдальня, 2 туалет, І тераса, 3 житлова; квартиру № 36-а в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7, у м. Дніпропетровську, загальна площа 210.6 кв. м.; житлова площа 101.5 кв. м., яка складається з: 1- житлова, 2 кухня їдальня, 3 туалет, І тераса; квартиру № 38 в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7, у м. Дніпропетровську, загальна площа 231.9 кв. м.; житлова площа 113.0 кв. м., яка складається з: 1- кухня-їдальня, 2 туалет, І тераса, 3 житлова; квартиру № 38-а в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7, у м. Дніпропетровську, загальна площа 220.3 кв. м.; житлова площа 121.6 кв. м., яка складається з: 1- житлова, 2 кухня їдальня, 3 туалет, І тераса. В задоволенні ж решти позовних вимог про визнання права власності на нежитлове приміщення № ІV-6 на IV поверсі в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7 у м. Дніпропетровську загальною площею 40.1 кв. м. без додаткових актів вводу в експлуатацію слід відмовити, оскільки вони відносяться до місць загального користування всіх мешканців будинку, а не тільки вказаних квартир.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання та підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 319, 331, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент» (ЄДРПОУ 31850716) право власності на нерухоме майно:

Квартиру № 36 в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7, у м. Дніпропетровську, загальна площа 219.6 кв. м.; житлова площа 108.3 кв. м., яка складається з: 1- кухня-їдальня, 2 туалет, І тераса, 3 житлова;

Квартиру № 36-а в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7, у м. Дніпропетровську, загальна площа 210.6 кв. м.; житлова площа 101.5 кв. м., яка складається з: 1- житлова, 2 кухня їдальня, 3 туалет, І тераса;

Квартиру № 38 в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7, у м. Дніпропетровську, загальна площа 231.9 кв. м.; житлова площа 113.0 кв. м., яка складається з: 1- кухня-їдальня, 2 туалет, І тераса, 3 житлова;

Квартиру № 38-а в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7, у м. Дніпропетровську, загальна площа 220.3 кв. м.; житлова площа 121.6 кв. м., яка складається з: 1- житлова, 2 кухня їдальня, 3 туалет, І тераса.

В задоволенні решти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Переспектива Інвестмент» до товариства з обмеженою відповідальністю «Тауер Діведлопмент», третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності про визнання права власності - на нежитлове приміщення № ІV-6 на IV поверсі в житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» житлового будинку № 35 Т літ. А-7 у м. Дніпропетровську загальною площею 40.1 кв. м. без додаткових актів вводу в експлуатацію - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –