Ухвала суду № 87113, 15.08.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

15.08.06 Справа № 5/998-12/173А

УХВАЛА

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бонк Т.Б.

суддів: Марко Р.І.

Бойко С.М.

При секретарі Нор У.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»

на постанову господарського суду Львівської області від 25.05.2006 року

у справі № 5/998-12/173А, суддя О.Д.Запотічняк

за заявою ДПІ у м.Бориславі

до ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»

про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту активів

за участю представників сторін:

від позивача –Біньо В.В. –представник (дов. у справі)

від відповідача –не з”явився

в с т а н о в и в :

постановою господарського суду Львівської області від 25.05.2006 року у справі № 5/998-12/173 задоволено заяву державної податкової інспекції у м.Бориславі про продовження умовного адміністративного арешту активів товариства з обмеженою відповідальністю «Бориславський м’ясокомбінат»до моменту допуску працівників ДПІ у м.Бориславі до перевірки.

Господарський суд Львівської області, мотивував свою постанову, зокрема тим, що факт наявності заборгованості по платежах до бюджету підтверджений матеріалами справи, та враховуючи, що наказом № 24 від 04.05.2006 року начальника ДПІ у м.Бориславі призначено проведення позапланової документальної перевірки ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»у зв’язку з розпочатим службовим розслідуванням проти головного податкового ревізора-інспектора, яка очолювала проведення попередньої документальної перевірки ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат», а також неодноразові приходи на підприємство робочої групи, що підтверджується актами про недопуск до перевірки (а.с.22-27), суд дійшов до висновку, що заява підлягала до задоволення.

Не погоджуючись із постановою господарського суду, ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»подало апеляційну скаргу б/н від 19.06.2006 року, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні заяви про продовження строку арешту активів товариства відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що судом допущено неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, апелянт посилається також, що судом першої інстанції при постановленні постанови неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, покликається на те, що судом не було досліджено той факт, що директор підприємства Крук І.Б. знаходився у відрядженні з 08.05.2006 року по 19.05.2006 року включно (наказ № 13-к від 08.05.2006 року), а посада головного бухгалтера на підприємстві відсутня, тому не може вважатись відмова від проведення перевірки начальником цеху Воловецьким Р.М., оскільки самого факту відмови від проведення перевірки посадовими особами не було, а відсутність посадових осіб на підприємстві, не може свідчити про їх відмову від проведення перевірки. Покликається також на те, що прийняти рішення про проведення повторної перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства за вже перевірений період може тільки вищестоящий орган. Проте, підприємством не було отримано рішення вищестоящого органу про проведення повторної перевірки вказаного періоду. Звертає увагу суду на те, що заява про продовження строку арешту активів ДПІ у м.Бориславі не містить відомості про підстави, за яких податковий орган вважав, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненню або знищенню. Наводить також інші міркування щодо непогодження з висновком суду першої інстанції.

Заявник у своїх письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову такою, що відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підстави для її скасування відсутні. Звертає увагу суду на те, що ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено порядок застосування адміністративного арешту активів платника податків, п.п.9.1.2 «г»п.9.1 ст.9 цього ж Закону передбачено, що арешт активів платника податків може бути застосовано якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що вирисовуються для одержання доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування.

Скаржник явки повноважного представника у судове засідання колегії не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повернення листів-повідомлень з підписами про отримання ухвал. Відповідно до п.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, якщо вони належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд вирішує справу на основі наявних доказів за відсутності представника відповідача в порядку ст.71 КАС України.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні у справі докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення повноважного представника заявника, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у м.Бориславі на підставі направлень № 31 від 31.03.2006 року та № 2 від 12.04.2006 року проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Бориславський м’ясокомбінат»за період з 01.10.2004 року по 31.12.2005 року. Дана перевірка проводилась з 06.04.2006 року по 26.04.2006 року, тривалістю 14 робочих днів, за результатами якої було складено акт про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»№ 16/230/32863878 від 03.05.2006 року (а.с.30-59), який в цей же день було вручено посадовим особам товариства, та на підставі якого податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.05.2006 року № 0000092341/0, № 0000102341/0, № 0000751740, № 000082381/0, № 0000761740/0, № 0000771740 про донарахування платежів на загальну суму 35 859,42 грн.

Матеріалами справи встановлено, що листом від 06.05.2006 року № 493/10/23-122 повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю «Бориславський м’ясокомбінат»про проведення позапланової документальної виїзної перевірки (а.с.9), а 10.05.2006 року працівнику товариства Воловецькому Р.М. вручено направлення № 22 від 10.05.2006 року (а.с.8, 21) видане ДПІ у м.Бориславі на проведення з 10.05.2006 року по 23.05.2006 року виїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»за період з 01.10.2004 року по 31.12.2005 року з питань дотримання вимог податкового законодавства та наказ від 04.05.2005 року № 24 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»(а.с.7, 20), виданий на виконання листа Державної податкової адміністрації у Львівській області № 6622/7/23-228/65 від 04.05.2006 року, яким зобов’язано ДПІ у м.Бориславі провести службове розслідування та позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»(а.с.19). Дане направлення виписане на підставі п.1 ст.11, ч.6 п.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) та наказу ДПІ у м.Бориславі від 04.05.2006 року № 24.

На неодноразове прибуття 10.05, 12.05, 15.05, 17.05, 18.05.2006 року робочої групи з проведення позапланової перевірки ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»у пункті пропуску на підприємство працівникам податкового органу було відмовлено у допуску до перевірки, з мотивів, що ні бухгалтера, ні керівника підприємства на території товариства немає, а тому неможливо надати бухгалтерські документи та пропустити працівників податкового органу для проведення перевірки, про що працівниками податкової міліції та податкової інспекції було складено акти.

За даних обставин, ДПІ у м.Бориславі на підставі подання податкової міліції від 18.05.2006 року (а.с.6) прийняла рішення № 1 від 18.05.2006 року про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків (а.с.5) та звернулася до суду з заявою продовжити строк такого арешту до моменту допуску працівників до перевірки.

Із норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, зокрема, ст.9, вбачається поняття адміністративного арешту активів платника податків, під яким розуміється виключний спосіб забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Підпунктом 9.2.1 «г»цього ж Закону передбачено, що арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Відповідно підпунктом 9.2.3 цього ж Закону передбачено, що умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

За викладених вище обставин колегія погоджується з правомірністю та вчинених дій податкового органу та порядком їх проведення, оскільки підпунктом 9.3.1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено, що за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається, згідно пункту б) цього Закону –платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів. Даний факт правомірності дій податкового органу підтверджений документальними доказами у справі, зокрема, поданням начальника Дрогобицького ВПМ УПМ ДПА у Львівській області від 18.05.2006 року про застосування адміністративного арешту активів платника податків (а.с.6), рішенням державної податкової інспекції у м.Бориславі № 1 від 18.05.2006 року про накладення адміністративного арешту активів платника податків (а.с.5), рішенням державної податкової інспекції у м.Бориславі № 2 від 18.05.2006 року про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків (а.с.10).

Одночасно, відповідно до положень п.4 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов’язкової звітності суб’єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб’єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Згідно положень ст.3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин : а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб’єктом підприємницької діяльності норм законодавства; б) суб’єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов’язкової звідності; в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов’язкової звітності; г) суб’єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки; д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб’єктом підприємницької діяльності, якщо суб’єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту; е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви про продовження терміну умовного адміністративного арешту активів платника податків до моменту допуску працівників ДПІ у м.Борислав до перевірки, так як матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості по платежах до бюджету, та враховуючи, що наказом № 24 від 04.05.2006 року начальника ДПІ у м.Бориславі призначено проведення позапланової документальної перевірки товариства у зв’язку з розпочатим службовим розслідуванням проти головного податкового ревізора-інспектора, яка очолювала проведення попередньої документальної перевірки ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат», а також неодноразові приходи на підприємство робочої групи, що підтверджується актами про недопуск до перевірки.

З огляду на вище викладене судом першої інстанції доцільно зроблено висновок, що у позивача було достатніх правових підстав для застосування адміністративного арешту.

Апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності з п.4 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки скаржником не було надано доказів щодо спростування тверджень позивача, то апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом ухвалено рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Львівської області від 25.05.2006 року у справі № 5/998-12/173 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200-206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Львівської області від 25.05.2006 року у справі № 5/998-12/173 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Бориславський м’ясокомбінат»–без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Бонк Т.Б.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.