Постанова № 8711, 14.06.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2006 р. Справа № 12/146-06

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі , ЄДРПОУ 24901759, (Леніна, 33,Оратів,Вінницька область,22600)

до: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колос-1" , ЄДРПОУ 30802530, (Човновиця,Оратівський район, Вінницька область,22613)

про стягнення 10844,6 грн. заборгованості

Суддя М. Кожухар

Секретар судового засідання Т. Геєчко

Представники:

позивача Коробчук О.В.- за дорученням;

відповідача –не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення 10844,6 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах гр. Антонюку П.А., Пенковому В.Ф., Гудзю В.І., Ханіну М.С., Мельник М.П., Березняк В.Л., за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р.

Повні вимоги мотивовані тим, що за вказаний період позивач поніс витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, що працювали в СГВК «Колос-1», в сумі 22826,49 грн., з яких відшкодовано відповідачем 10614,75 грн.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що суму витрат УПФУ на виплату і доставку пенсій пропорційно відпрацьованому в СВК часу ним сплачено в повному обсязі. До відшкодування заявлено суму пенсій, нараховану за весь відпрацьований пенсіонерами час, а не пропорційно відпрацьованому в СГВК «Колос-1»часу. Між тим СГВК «Колос-1»зареєстровано 28.02.2000 р., і він, виходячи з рішення Оратівського районного суду від 28.03.2005 р. не є правонаступником КСП «Вінниччина», де попередньо працювали пенсіонери.

Представники сторін в судовому засіданні, відповідно, позовні вимоги та заперечення на позов підтримали.

З пояснень представників сторін в судових засіданнях та наданих матеріалів суд вбачає таке.

За період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. позивач поніс витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах гр. Антонюку П.А., Пеньковому В.Ф., Гудзю В.І., Ханіну М.С., Мельник М.П., Березняк В.Л., в сумі 22826,49 грн., що підтверджується довідками про суми витрат на виплату і доставку пенсій, матеріалами оглянутих в судовому засіданні пенсійних справ, розрахункам фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за 2005 р.

Відповідачем відшкодовано шляхом перерахування на рахунок позивача 11414,75 грн., що стверджується наданими позивачем виписками банку та наданими відповідачем платіжними дорученнями.

З записів у трудових книжках пенсіонерів, що є в матеріалах пенсійних справ, вбачається, що до СВК «Колос-1»вони працювали в КСП «Вінниччина».

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 28.03.2005 р. у справі № 2-43 встановлено, що 25.01.2000 р. установчими зборами прийнято рішення про створення СГВК «Колос-1»та затверджено установчий договір. Установчий договір та статут СГВК «Колос-1»містили положення про створення кооперативу внаслідок реорганізації КСП «Вінниччина»та правонаступництво кооперативу стосовно останнього. Разом з тим рішення про реформування КСП «Вінниччина»прийнято на загальних зборах членів КСП 26.02.2000 р., тобто після прийняття рішення про створення СГВК «Колос-1». Тому Оратівський районний суд дійшов висновку, що СГВК «Колос-1»не є правонаступником КСП «Вінниччина»та визнав недійсними пункти установчого договору і статуту кооперативу щодо створення його в результаті реформування КСП «Вінниччина»та правонаступництва щодо останнього.

У 2004 р. пенсіонери, стосовно пенсій яких, виник даний спір, вийшли з СГВК «Колос-1»з виділенням земельних паїв.

Згідно Статуту СГВК «Колос-1», зареєстрованого державним реєстратором 30.09.2005 р., кооператив не є правонаступником КСП «Вінниччина», його засновниками є чотири фізичні особи, майнові паї яких становлять статутний фонд кооперативу.

Заслухавши надані у судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, абз 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», п. 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі – Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З рішення Оратівського районного суду 28.03.2005 р. у справі № 2-43, статуту СГВК «Колос-1»та інших матеріалів справи, вбачається, що СГВК «Колос-1»не є правонаступником КСП «Вінниччина».

Відповідно до п. 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Таким чином відповідач зобов’язаний відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, пропорційно часу, протягом якого у кооперативі працювали особи, яким цю пенсію призначено, що відповідач і зробив, перерахувавши на рахунок Управління ПФУ кошти.

З урахуванням наведеного, позов задоволенню не підлягає, оскільки поданий без врахування стажу роботи пенсіонерів на СГВК «Колос-1».

Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М. Кожухар

Повний текст постанови складено 15.06.2006 р.